WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова охорона нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності - Реферат

Правова охорона нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності - Реферат

Тема:

Правова охорона нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності

Інтелектуальна творча діяльність породжує об'єкти, які дістали назву нетрадиційних. До них відносять наукові відкриття, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин і породи тварин, комерційну таємницю. Їх не традиційність виявляється як у специфіці предмету самого результату так і в неоднозначності визначення виду правової охорони.

Стаття 457 Цивільного Кодексу України дає таке визначення науковому відкриттю: науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання. Сутність – це сукупність глибинних зв'язків і відносин, на яких базується розвиток матеріального світу. Через розкриття сутності є можливим наукове пояснення самого явища. До властивості матеріального світу як об'єкту наукового відкриття зараховують невідому раніше об'єктивно існуючу сторону об'єкта матеріального світу.

Заява на наукове відкриття подається до Держпатенту. Протягом трьох місяців проводиться попередня експертиза, тобто перевіряється дотримання заявником формальних вимог, зокрема, повнота заявки, правильність оформлення документів тощо. Наукова перевірка заявки на відкриття здійснюється позаштатними експертами. На основі висновку позаштатної експертизи Держпатентом приймається рішення про реєстрацію наукового відкриття або відмову у реєстрації.

Питання правової охорони наукових відкриттів складне і дому дискусійне досі. Але, очевидно, є необхідність державної реєстрації наукового відкриття, оскільки вона фіксує пріоритет як окремої особи, так і держави у глобальній системі науково-технічного прогресу. Саме внесення наукового відкриття до Державного Реєстру наукових відкриттів породжує право авторства.

Наукове відкриття, як об'єкт, є результатом розв'язання завдання пізнання. Воно з моменту оприлюднення стає суспільним надбанням і може вільно використовуватись. Згідно закону не підлягають правовій охороні географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття місцезнаходження корисних копалин і відкриття у галузі суспільних наук.

Суб'єктами права на відкриття є автор, фізична особа. Після його смерті майнові права на відкриття переходять до його спадкоємців за законом або заповітом. Суб'єктами права на відкриття можуть бути співавтори, які внесли свій творчий вклад у відкриття. Суб'єктами наукового відкриття можу бути наукова установа, якщо відкриття здійснене у порядку виконання службового завдання у цій установі. В такому випадку установі видається свідоцтво, яке засвідчує, що відкриття зроблено саме в цій установі. Право авторства наукового відкриття, авторський і державний пріоритет посвідчується дипломом. Відкриття зроблене співавторами засвідчується одним дипломом з зазначенням всіх співавторів. Право власності кваліфікується як немайнові права. Датою пріоритету є дата, коли наукове відкриття було вперше сформульоване і заявлене як наукове відкриття, або оприлюднення його в публікаціях, виступах на конференціях, семінарах, або доведення його іншим шляхом до відома третіх осіб.

В разі прийняття постанови про визначення заявленої пропозиції науковим відкриттям, Держпатент внесе його до Реєстру відкриттів. Далі готується текст публікації за встановленою формою і текст публікується в офіційному бюлетені Держпатенту України. Якщо протягом року від дня публікації інформації про зареєстроване відкриття в офіційному бюлетені, воно не оспорювалось в установленому порядку, то авторам (співавторам) видається диплом на відкриття, визначається і виплачується розмір належної винагороди.

Автору (співавторам), згідно диплому, належать такі немайнові права:

  • право авторства;

  • право на ім'я;

  • право на спеціальну назву відкриття.

Ці права мають абсолютний і виключний характер.

Майновими правами авторів відкриттів є право на винагороду, премії, різні пільги і переваги. Майнові права, в разі смерті автора, переходять до спадкоємців.

Вище згадувалось, що наукове відкриття з моменту його існування стає суспільним надбанням, що означає відсутність у автора (співавторів) виключних, монопольних прав на його використання. Наукові відкриття є науковою базою для створення винаходів, корисних моделей та інших досягнень у сфері науки. На жаль, спеціалізованого закону з охорони наукових відкриттів в Україні немає і для вирішення ряду формальних питань (заява, експертиза тощо) застосовуються окремі положення практики колишнього СРСР, до речі, досі не відмінені в Україні.

До нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності відносять компонування інтегральної мікросхеми (ІМС). В Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" вживається термін "топографія", а в Цивільному Кодексі України – "компонування".

Як і будь-який об'єкт інтелектуальної власності, ІМС вимагає правової охорони, оскільки розробка ІМС є надзвичайно затратною і розробники завжди ризикують не окупити затрати і отримати прибуток з-за неправомірного копіювання ІМС та її використання.

Умовою надання правової охорони ІМС є її оригінальність. А оригінальністю ІМС є те, що вона не створена шляхом копіювання іншої ІМС, має відмінності, що надають її нові властивості, і не була відомою у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Держпатенту України або до дати її першого використання. ІМС визнається оригінальною, якщо вона є результатом творчої праці автора.

Суб'єктами права на компонування ІМС є автор та його правонаступники – інші фізичні та юридичні особи, які набули виключні майнові права на компонування ІМС за законом або договором.

Авторами компонування ІМС визнаються фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства. При цьому вони мають рівні права. Компонування ІМС може бути створене спільною працею кількох фізичних осіб і кожну з них визнають автором компонування ІМС, якщо має місце творчий внесок кожної у створенні ІМС.

Авторам належать немайнові і майнові права.

До немайнових прав належать:

  • право авторства (воно є безстроковим);

  • право на авторське ім'я;

  • право на реєстрацію компонування ІМС в патентній установі;

  • право на застосування попереджувального маркування ІМС.

Майновими правами на компонування ІМС є:

  • право на використання ІМС;

  • виключне право дозволяти використовувати компонування ІМС;

  • виключне право перешкоджати неправомірному використанню компонування ІМС, в тому числі, забороняти таке використання.

Інша фізична особа, яка не є автором, а також юридична особа не може за жодних обставин набувати права авторства. Особи, які не є авторами можуть набувати лише майнові права і право на реєстрацію.

Виключне право на використання компонування ІМС засвідчується свідоцтвом. Чинність свідоцтва – десять років від дати подання заяви до Держпатенту або від дати першого використання компонування ІМС.

Правова охорона компонування ІМС здійснюється шляхом її реєстрації в Патентному відомстві відповідно до порядку реєстрації, викладеному у розділі IV Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем".

Для реєстрації компонування ІМС, особа яка бажає це зробити і має на це право, подає до Патентної установи заявку. Заявка може бути подана через довірену особу. Заявку можуть подати дві і більше осіб. В разі надходження до установи двох і більше заявок від різних осіб на одне і те саме компонування ІМС право на його реєстрацію належить тому заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до установи або більш ранню дату першого використання. За подання заявки сплачується збір. У заявці про реєстрацію компонування ІМС, потрібно вказати заявника (заявників) та його (їх) адресу, а також автора (авторів) та адресу, на яку буде надіслано свідоцтво.

Матеріали повинні давати вичерпну інформацію щодо компонування. Датою подання заявки є дата одержання заявки. Подану заявку піддають експертизі, яка має статус науково-технічної і проводиться закладом експертизи.

В процесі проведення експертизі:

  • встановлюється дата подання заявки;

  • визначається, чи є об'єкт, що заявляється, компонуванням ІМС;

  • перевіряється відповідність заявки формальним вимогам;

  • перевіряється документ про сплату боргу.

Після прийняття рішення про реєстрацію заявленого компонування ІМС Патентне відомство здійснює реєстрацію заявленого компонування ІМС, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. За реєстрацію сплачується державне мито.

В місячний термін Держпатент видає заявнику свідоцтво. Для співавторів компонування ІМС видається одне свідоцтво з зазначення імен всіх співавторів.

Якщо компонування ІМС створене у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за спеціальним дорученням роботодавця, право на реєстрацію компонування ІМС має роботодавець з усіма правами, а автору належить винагорода, відповідно до економічної цінності компонування ІМС та іншої вигоди, яку одержав чи міг одержати роботодавець.

Автор компонування ІМС, його правонаступник чи роботодавець мають право на реєстрацію компонування ІМС в іноземних державах. Перед цим заявник зобов'язаний подати заявку до Держпатенту України і повідомити його про намір здійснити таку охорону. Правова охорона в іноземних державах здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та законодавства інших держав.

Обов'язком володільця прав на зареєстроване компонування ІМС є добросовісне користування виключним правом, що випливає з реєстрації.

До об'єктів права інтелектуальної власності, які потребують правової охорони, законодавство відносить раціоналізаторську пропозицію. Цивільний Кодекс України раціоналізаторською пропозицією визначає визнану юридичною особою пропозицію, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності. Поняття раціоналізаторської пропозиції міститься і в Тимчасовому положенні про правову охорону об'єктів прав промислової власності і раціоналізаторських пропозицій в Україні від 1992 року. Критеріями обороноспроможності раціоналізаторських пропозицій є:

  • технологічне, технічне або організаційне рішення;

  • новизна;

  • корисність.

Раціоналізаторська пропозиція подається суб'єкту підприємництва, діяльності якого вона стосується. Предметом раціоналізаторської пропозиції має бути нестандартне, оригінальне технологічне, технічне або організаційне вирішення, пов'язане з виробничим процесом.

Новизна визначається за сукупністю відомостей, які трактуються як "рівень техніки", тобто її суть до заявлення пропозиції не була відома з різних відомих джерел інформації про раціоналізаторські пропозиції. Ця новизна не повинна бути світовою, для раціоналізаторських пропозицій вона може бути місцевою, тобто в межах юридичних осіб, яким вона подається.

Loading...

 
 

Цікаве