WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Права та обов’язки подружжя по утриманню - Курсова робота

Права та обов’язки подружжя по утриманню - Курсова робота

Негідна поведінка може полягати в ігноруванні сімейних обов'язків, відсутності піклування про дітей, другого з подружжя, зневажливому ставленні до нього, перебуванні працездатної особи на утриманні без достатніх для цього причин, марнотратстві, зловживанні спиртними напоями чи наркотичними речовинами, подружній зраді тощо.

Не можна погодитися з думкою, що "подружня зрада, як правило, не суперечить загальновизнаним моральним нормам" і що до такої особи не повинні застосовуватися будь-які покарання чи обмеження в сімейних правах.Шлюб є добровільним союзом, якщо когось з подружжя не задовольняють умови перебування в такому союзі - свобода розірвання шлюбу надає можливість зробити це в будь-який час.

2) Якщо той із подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, став непрацездатним у зв'язку з вчиненням ним умисного злочину.

Як уже зазначалося, законодавець допустив конкуренцію норм, оскільки в п. 5 ст. 75 СК [2] зазначено; що такий із подружжя "не має права на утримання", а п. 2 ст. 83 [2] свідчить про те, що "суд може позбавити права на утримання" того з подружжя, непрацездатність якого "виникла в результаті вчинення ним умисного злочину". Звичайно, редакція наведених статей потребує більш чіткого викладу, щоб усунути подвійне тлумачення.

Висновки

Отже, з вище сказаного можна зробити наступні висновки:

Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Вони сплачуються щомісячно.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене також за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

  1. одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

  2. платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

  1. подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

  2. непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;

  3. непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

  4. одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги

Список використаних джерел та літератури

    1. Конституція України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141.

    2. Сімейний кодекс України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 21-22, ст. 135.

    3. Цивільний кодекс України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст. 356.

    4. Цивільний процесуальний кодекс України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст. 492.

    5. Антокольская М.В. Семейное право. — М., 2002. — 333 с.

    6. Благовісний С.Г. Короткий російсько-український і українсько-російський термінологічний словник: Сімейне право України. — Симферополь: Симгортип, 2006. - 41 c.

    7. Дзера О.В. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України // Юридична Україна. — 2003. — № 1. — с. 57-58.

    8. Дзера О.В., Ариванюк Т.Л. Роздільна власність подружжя // Сімейне право. — К.: Істина, 2002. — 217 с.

    9. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи. — Харьков, 2000. – 396 с.

    10. Мазур О. С. Сімейне право України : Навч. посіб. для дистанц. навчання. / Відкритий міжнар. ун-т розв. людини "Україна"; [За ред. Н.Р.Малишевої] — К.: Ун-т "Україна", 2005. — 115 с.

    11. Махінчук В.М. Конкубінат за Сімейним кодексом України: Проблеми реалізації // Наукові засади та практика застосування нового Сімейного кодексу України. – К., 2006.

    12. Збірник наукових праць за матеріалами круглого столу, м. Київ, 25 травня 2006 року. — X.: Ксилон, 2007. — 189 с.

    13. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України / За заг. ред. Ю.С.Червоного. - К.: Істина, 2003. – 461 с.

    14. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України / За ред. Є.О. Харитонова. — X.: ТОВ "Одіссей" — 2006. — 552 с.

    15. Ромовська З. Я. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. — К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. — 528 с.

    16. Сімейне право України: Підручник / За заг. ред. B.C. Гопанчука. — К.: Істина, 2002. — 299 с.

    17. Сімейне право України (у схемах): Навч. посіб. / [В.І.Бобрик, В.П.Мироненко, Н.В.Павловська, С.А.Пилипенко] — К.: Атіка, 2005. — 157 с.

    18. Сімейне право України: Підручник. / [Баранова Л.М., Борисова В.І., Жилінкова І.В. та ін.]; За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Жилінкової. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 263 с.

    19. Сімейне право: Нотаріат. Адвокатура. Суд / За заг. ред. С. Я. Фурси. — К.: Видавець Фурса С. Я., 2005. – 894 с.

    20. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. С.Я. Фурси. — К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2008. — 1248 с.

    21. Ульяненко Є.О. Шлюбний договір у сімейному праві України. — К., 2003.

Loading...

 
 

Цікаве