WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття і структура адміністративних правовідносин - Курсова робота

Поняття і структура адміністративних правовідносин - Курсова робота

ж) між суб'єктами виконавчої влади і суспільних об'єднань;

з) між суб'єктами виконавчої влади і громадянами.

В усіх перерахованих вище відносинах завжди бере доля тієї чи інший виконавчий орган.

Для будь-якого правовідносини характерні виникнення його унаслідок визначених юридичних фактів, виходячи з того, що під юридичними фактами розуміються чи дії події, унаслідок яких відбувається виникнення, чи зміна припинення правовідносин.

Адміністративно-правові відносини виникають при наявності розумів, передбачених адміністративно-правовими нормами.

Дії є результатом активного волевиявлення суб'єкта. По характері розрізняються правомірні і неправомірні дії.

Правомірні дії завжди відповідають вимогам адміністративно-правових норм. Як юридичні факти виступають правомірні дії громадян і інших суб'єктів адміністративно-правових відносин. Приміром, подача громадянином скарги спричиняє виникнення конкретного адміністративного правовідносини між їм і виконавчим органом (посадовою особою), якому скарга адресується.

Особливістю юридичних фактів по адміністративному праву є ті, що основним видом правомірних дій служать правові акти суб'єктів виконавчої влади, що мають індивідуальний, тобто стосовний до конкретного адресата і справи, характер. Прямий їхній юридичний наслідок - виникнення, чи зміна припинення адміністративно-правового відношення.

Наприклад, наказ про призначення на посаду спричиняє виникнення державно-службових відносин, що є різновидом адміністративно-правових.

Під неправомірними діями розуміються ті, котрі не відповідають вимогам адміністративно-правових норм, порушують їх. До таким відносяться адміністративні чи дисциплінарні провини, як найбільш характерні для сфери державного керування. Смороду спричиняють юрисдикционные правовідносини. До таким відносяться також бездіяльності (приклад, неприйняття службою внутрішніх справ необхідних заходів для забезпечення суспільного порядку).

Під подіями розуміються явища, що не залежати від волі людини (смерть, стихійне хоробро).

Адміністративно-правові відносини класифікуються за багатьма критеріями.

Спочатку виділяються дві групи адміністративних правовідносин:

а) відносини, що безпосередньо виражають основну формулу керуючого впливу (суб'єкт-об'єкт), у якій чітко виявляється владна природа державно-управлінської діяльності, їх можна позначити як властевідношення; іноді смороду іменуються як основні;

б) відносини, що складаються за рамками безпосередньо керуючого впливу на тієї чи інший об'єкт, але органічно зв'язані з його здійсненням; що характеризуються як неосновні правовідносини;

Перші з названих виражають сутність керування, другі зв'язані з цією сутністю, алі прямо її не виражають. До першого можна віднести відносини між вищестоящими і нижчестоящими ланками механізму виконавчої влади, між посадовими обличчями-керівниками і підлеглими їм по службі працівниками адміністративно-управлінського апарата, між виконавчими органами (посадовими особами) і громадянами, що несуть визначені адміністративно-правові обов'язки і т.п.

Друга група характеризується тім, що такі відносини хоча і виникають безпосередньо в сфері державного керування, однак не переслідують метою безпосереднє керуюче вплив суб'єкта на керований об'єкт. Приміром, відносини між двома сторонами, що функціонують у сфері державного керування, але не зв'язані між собою співпідпорядкованістю. Так два міністерства можуть вступати у відносини, зв'язані з необхідністю підготовки спільного правового чи акта узгодження взаємних управлінських питань і т.д.

Іноді виділяють субординаційні і координаційні адміністративно-правові відносини. Субординаційні називають ті відносини, що побудовані на авторитарності (владності) юридичних волевиявлень суб'єкта керування. Координаційними зв'язками називають ті, у яких названа авторитарність відсутня.

Координація входити в перелік основних проявів державно-управлінської діяльності, тобто фактично збігається з її юридично владними проявами. Приміром, Міністерство природи координує діяльність міністерств і відомств із питань охорони навколишньої природного середовища, причому прийняті цим органом рішення обов'язкові для інших виконавчих органів .

Найбільш значний інтерес представляє класифікація адміністративно-правових відносин по юридичному характері взаємодії їхніх учасників. У такий спосіб виділяються вертикальні і горизонтальні правовідносини.

Вертикальними визнаються правовідносини, що виражаю суть адміністративно-правового регулювання і типових для державно-управлінської діяльності субординаційних зв'язків між суб'єктом і об'єктом керування. Часто смороду виникають між супідрядними сторонами. Владною стороною виступає відповідний суб'єкт виконавчої влади (виконавчий орган, орган державного керування).

Горизонтальними адміністративно-правовими відносинами визнаються ті, у рамках яких сторони фактично і юридично рівноправні. У них відсутні юридично-владні веління однієї сторони, обов'язкові для іншої. Такі відносини в сфері державного керування зустрічаються досить рідко, у порівнянні з вертикальними. Різновидами таких відносин можуть служити дії декількох органів по підготовці і виданню спільного рішення, догоди (адміністративні домов) між ними по організаційних питаннях.

По складу учасників правовідносини підрозділяються на внутріапаратні і зовнішньо апаратні. У внутріапаратних відносинах відповідні юридичні норми закріплюють систему органів виконавчої влади, організацію служби в них, компетенцію органів і службовців, їхні взаємини, форми і методи внутріапаратної роботи в державних органах. Такого роду управлінські відносини виражають інтереси самоорганізації всієї системи виконавчої влади від верху до низу, а також кожної її ланки . Сторонами в них виступають супідрядні виконавчі органи і їхні структурні підрозділи, а також посадові особи. Сюди ж можна віднести відносини органів виконавчої влади з підлеглими їм організаціями, а також відносини адміністрацій організацій, діяльність яких регулюється адміністративним правом (військові частини, вузи й ін.) з їх що служать, учнями і т.д. В іншому випадку виступають відносини, зв'язані з безпосереднім впливом на об'єкти, що не входять у систему (механізм) виконавчої влади (наприклад, на громадян, на суспільні об'єднання, комерційні структури, включаючи частки). У принципі це і відносини по керуванню державними підприємствами й установами, тому що смороду не є суб'єктами виконавчої влади. Друга сторона такого роду відносин фактично виступає в ролі "третього обличчя".

Підводячи підсумок вищесказаному можна одержати узагальнену характеристику предмета адміністративного права, тобто тихнув суспільних відносин, що урегульовані нормами адміністративного права. Це такі управлінські відносини як:

а) управлінські відносини, у рамках яких безпосередньо реалізуються задачі, функції і повноваження виконавчої влади;

б) управлінські відносини внутріорганізаційного характеру, що виникають у процесі діяльності суб'єктів законодавчої (представницької) і судової влади, а також органів прокуратури;

в) управлінські відносини, що виникають за участю суб'єктів місцевого самоврядування;

г) окремі управлінські відносини організаційного характеру, що виникають у сфері "внутрішньої" життя суспільних об'єднань і інших недержавних формувань, а також у зв'язку зі здійсненням суспільними об'єднаннями зовнішньо-владних функцій і повноважень.

III Висновок.

Керування існує у всіх сферах громадського життя, ця діяльність велика по обсязі і різноманітна по змісту. У багатьох випадках управлінська діяльність настільки специфічна, настільки тісно зв'язана з особливим видом керованої діяльності, що її регламентують норми не адміністративного, а інших галузей права. Так, управлінську діяльність адміністрації підприємств, установ у відношенні їх працівників регулює трудове право, дізнання і попереднє розслідування - карно-процесуальне право, управлінські відносини, зв'язані з фінансовими, - фінансове право. Томові необхідно у визначенні предмета адміністративного права внести наступне уточнення: воно регулює всі управлінські відносини, за винятком тихнув, котрі регламентовані іншими галузями права .

Список літератури:

  1. Адміністративне право України / За ред. Ю. П. Битяка. - Харків: Право, 2001. - 528 с.

  2. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 736 с.

3. В.В.Копєйчиков. Правознавство . - К.:Юринком Інтер, 1999.

4. Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства: Зб.наук.прац.- Вип.2. - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997.- 320с.

Loading...

 
 

Цікаве