WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, ознаки та види злочинів - Курсова робота

Поняття, ознаки та види злочинів - Курсова робота

І. Соціологічні теорії причин злочинності. Ведучою теорією являється теорія науково-технічної революції як комплексної причини злочинності в XX столітті. НТР визиває такі серйозні соціальні зміни, як індустріалізацію, урбанізацію, автомобілізацію, міграцію. Вони порушують традиційні форми сімейних звязків, релігії, культури, внаслідок чого відбуваються відчуження і знеособлення людини, придушення її індивідуальності. Концентрація населення в містах, розповсюдження загальної байдужості підвищують агресивність, егоїзм, індивідуалізм і емоційну нестриманість, що веде до злочинності.

2) Вчення Є.Сатерленда про диференціальні асоціації (різні зв'язки). Суть цієї теорії зводиться до того, що злочинцями не народжуються, а навчаються в процесі багатогранних контактів особи в мікрогрупах: в сім'ї, на вулиці, в профспілках і т.п. Домінування в таких групах антигромадських поглядів, установок і позицій веде до злочинності інших осіб і навпаки. Але ця теорія не пояснює походження злочинності, вона вважає що злочинність вічно присутня людському суспільству. Вона критикує біопсихіатричні фактори злочинності і ігнорує свободу волі людини.

3) Теорія соціальної дезорганізації (аномії). Її суть: різний рівень багатства і бідності, велика соціальна нерівність ведуть до злочинності. Американський кримінолог Т.Є.Шур вважає США злочинним суспільством, оскільки воно нерівноправне суспільство. Соціальна єдність суспільства веде до нормального життя і зменшення злочинності.

4) Теорія багатофакторності (Кетле, Гере). До таких факторів відносять: фізичні, кліматичні, територіальні, психічні, антропологічні, соціальні. Барт нарахував більше 170 таких факторів, хоча і ця теорія не давала системного аналізу.

5) Класова теорія. Її суть зводиться до того, що основною причиною злочинності є класова приналежність і майнова нерівність.8

Крім того, французький вчений Стансю називає 11 основних факторів злочинності: 1) дегуманізація людських законів в результаті НТР; 2) урбанізація — ріст великих міст; 3) індустріалізація; 4) конкуренція; 5) бідність і велика розкіш населення; 6) фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей; 7) страх перед новими хворобами; 8) нудьга і незайнятість; 9) алкоголізм; 10)етнічно-психологічна несумісність; 11) почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.

II. Біосоціальяі теорії причин злочинності

Серед цих теорій причин найбільш розповсюджені теорія небезпечного стану, фрейдистські (психоаналітичні) теорії, теорія психопатологічних причин, спадкові теорії, теорії конституціональної схильності.

1) Небезпечний стан — перманентна (змінююча) іманентна (внутрішньо присутня) людині схильність до здійснення злочинів. Небезпечний стан — це явище не юриспруденції, а медицини.

2) Фрейдистські теорії злочинності отримали розповсюдження з початку XX століття під впливом лікаря-психіатра Зігмунда Фрейда. Суть цієї теорії полягає в тому, що людина з часу народженця біологічно приречена на постійну жорстоку боротьбу антисоціальних глибинних інстинктів — агресивних, статевих, страху — з моральними установками особи

З цим пов'язаний комплекс неповноцінності, особливо часто цим пояснюють злочинність неповнолітніх. Особистість людини формується в дитячому віці, то відношення матері до сина і сина до матері (комплекс Едіпа), а також батька до дочки і навпаки (комплекс Електри) розглядаються роковим формуючим фактором, від якого людина не може позбавитися все своє життя.

3) Теорія психопатологічних, причин. Головна теза цієї теорії — злочинець завжди психопатична або розумово відстала особа.

4) Спадкові теорії — вважають причиною злочинності, яка передається по спадщині. Ця причина знаходиться в хромосомах, генетичному коді людини, яка має схильність до антисоціальної поведінки. Іноді її називають "теорія сімейного древа". Ця теорія практично не підтверджується, хоча в окремих випадках такі приклади можуть бути.

5) Теорія конституціональної схильності (Е.Кречмер, нім, проф. медицини). Її суть полягає в тому, що між будовою тіла і психологічними рисами особи, особливо її характером, існує прямий звязок. Чим більш рання злочинність, небезпечна і регулярна, тим значніша роль біологічних факторів. Це, по суті, антропологічна теорія.

6) Правові теорії. Їх суть полягає в тому, що окремі раси людей більш схильні до антисоціальної поведінки, ніж біла раса. Разом із тим на злочинність більш впливають соціально-економічні фактори, а також національність, відношення суду до підсудних тощо.

Існують і інші теорії і підходи до причин і умов злочинності. Деякі системні дослідження і висновки про причини антисоціальної поведінки були висказані ще Ш.Монтескьє і І.Бентамом, які пробували інтерпретувати правопорушення і, перш за все, злочинність з точки зору впливу на людину географічного середовища, клімату, стану здоров'я, а також деяких соціальних факторів. Чарльз Ломброзо висунув теорію "уродженого" злочинця, в якій на перший план поставив антропологічні, біологічні, психобіологічні фактори злочинності, а його послідовник Феррі Е. пробував поєднати антропологічні, фізичні і соціальні фактори антисоціальної поведінки в одну класифікацію. Існують також психологічні правові і політичні підходи тощо.9

Для більшості теоретиків немає доказів того, що біологічні фактори обумовлюють злочинність. В кожній расі існують біологічно неповноцінні представники, які схильні до правопорушень.

Маркс, Енгельс, Ленін основну причину злочинності вбачали в соціальних умовах життя людей, які визивали анти соціальну поведінку Практикою західних країн у країнах колишнього СРСР доказано, основними причинами злочинності є кризові явища в економічній і політичній системі Як підтверджує статистика, в колишніх соціалістичних державах, в тому числі в СРСР, рівень злочинності був значно нижчий, ніж в західних цивілізованих країнах. Розпад Радянського Союзу, перехід до нової економічної системи кризові явища породили безліч причин і умов злочинності.

Можна також сказати, що існують різні причини і умови злочинності і правопорушень — як соціальні. так і біологічні, психологічні, ідеологічні, економічні і політичні та інші причини і умови.

На даний час в Україні не зважаючи на значні ресурси та заходи спрямовані на попередження злочинності все ж таки існують безліч причин, які її породжують. На мою думку слід вжити насамперед заходів щодо попередження злочинності серед неповнолітніх, адже саме з іще несформованої дитини може вирости закоренілий злочинець. Тому завданням держави є звести ці причини до найнижчого рівня, що дасть суспільству можливість ефективно здійснювати контроль та впливати на стан суспільних відносин.

Висновок.

Як, бачимо з вище наведеного злочини, зумовлюються, як правило, не однією окремою і причиною, а відразу кількома. Виявлення цих причин і вжиття заходів до їхнього усунення є одним із завдань правоохоронних органів і посадових осіб держави.

Проте усунути всі причини правопорушень неможливо, оскільки нереально ліквідувати всі суперечності, які існують у суспільстві. Тому завдання держави - звести ці причини до найнижчого рівня, що дасть суспільству можливість ефективно здійснювати контроль та впливати, насамперед, на злочинність.

Хочу також зазначити, про важливість вивчення та дослідження поняття злочину, вивчення його ознак. Законодавче визначення поняття злочину, його змісту та ознак, є досить стабільним, у ньому відбиваються соціально-економічні, правові, ідеологічні погляди та суспільна правосвідомість щодо форм і методів боротьби із соціально небезпечними посяганнями на основні цінності суспільства, які потребують кримінально-правового захисту.

Дослідження даного поняття є важливим для кожного майбутнього юриста. Це дасть змогу максимально ефективно боротися із злочинністю.

Список використаної літератури.

1). Зелинский А.Ф. "Квалификация повторных преступлений" Волгоград, 1976.

2). Кудрявцев В.Н. "Общая теория преступлений." – М. 1983

3). Куринов Б.А. "Научные основи квалификации преступлений."- М., 1984.

4). Коржанский Н.І. "Кримінальне право України." — К. 1999

5). Тарарухин С.А. "Співвідношення злочину і покарання" . Право України № 9 1998

6) Кримінальний кодекс України

7). Кримінально-процесуальний кодекс України.

14). Коржанский Н.І. "Кримінальне право України." — К. 1999

24). Коржанский Н.І. "Кримінальне право України." — К. 1999

3 5). Тарарухин С.А. "Співвідношення злочину і покарання" . Право України № 9 1998

4 5). Тарарухин С.А. "Співвідношення злочину і покарання" . Право України № 9 1998

52). Кудрявцев В.Н. "Общая теория преступлений." – М. 1983

6 5). Тарарухин С.А. "Співвідношення злочину і покарання" . Право України № 9 1998

74). Коржанский Н.І. "Кримінальне право України." — К. 1999

82). Кудрявцев В.Н. "Общая теория преступлений." – М. 1983

92). Кудрявцев В.Н. "Общая теория преступлений." – М. 1983

Loading...

 
 

Цікаве