WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок та умови відбуття покарання у вигляді обмеження волі - Курсова робота

Порядок та умови відбуття покарання у вигляді обмеження волі - Курсова робота

Також соціально – виховна робота покликана забезпечити: організацію корисної зайнятості засуджених; розвиток особистого потенціалу, корисної ініціативи, творчих здібностей та професійних навичок, що сприятиме їх соціальній адаптації після звільнення; формування у засуджених свідомого ставлення до цілей свого виправлення та розуміння ними залежності перспективи дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням від особистої поведінки. Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівнів, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться у межах адміністративно – територіальної одиниці, де розташований виправний центр; формуються методично – виховні ради виправних центрів, завданням яких є збереження зв'язків засуджених з родичами, а також підтримка ініціативи громадських організацій і релігійних об'єднань, спрямованих на підготовку засуджених до життя в суспільстві після звільнення та ін. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховуються при визначенні ступеня виправлення особи, бо розглядається як свідоме прагнення до виправлення, в результаті чого вона і враховує при оцінці ступеня виправлення. [11, с.145-146].

Засуджені до обмеження волі мають право створювати самодіяльні організації з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових між особових взаємовідносин , участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії. У виправних центрах можуть створюватися різні самодіяльні організації засуджених, види яких і порядок роботи визначаються окремими нормами КВК України та нормативно – правовими актами Департаменту. Приміром, у виправних центрах із числа засуджених, які зарекомендували себе позитивно, створюються ради колективів установ і відділень соціально – психологічної служби. В установах можуть створюватись й інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не суперечить порядку і умовам відбування покарання. До речі, засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи.

У виправних центрах для засуджених можуть організовуватись і гуртки соціально – корисної спрямованості, порядок та організація роботи яких визначається адміністрацією установи. Засудженим до обмеження волі дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше) при обов'язковому погодженні цих заходів з керівництвом територіальних органів управління Департаменту.

3.Основні обов'язки адміністрації виправного центру та власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

За ст. 61 КВК України, на адміністрацію виправного центру покладається обов'язок вести облік засуджених, роз'яснювати їм порядок і умови відбування покарання, організовувати трудове і побутове влаштування засуджених; забезпечувати додержання умов праці засуджених, порядку та умов відбування покарання; здійснювати нагляд і заходи попередження порушень порядку відбування покарання; проводити із засудженими соціально – виховну роботу; застосовувати встановлені законом заходи заохочення і стягнення; здійснювати роботу щодо підготовки засуджених до звільнення. Начальник виправного центру несе повну відповідальність за додержання законодавства, забезпечення належних умов і порядку тримання засуджених у виправному центрі. [12, с.168].

Адміністрація виправного центру повинна забезпечити виконання всіх приписів, встановлених ч. 1 ст. 61 КВК України, для чого вона має право:

а) вимагати від засуджених та інших осіб, які перебувають на території та в приміщеннях виправного центру, додержання норм кримінально – виконавчого законодавства;

б)проводити огляд і обшук засуджених, їх речей, а також вилучати заборонені для використання у виправних центрах речі та документи;

в) застосовувати і використовувати фізичну силу, спеціальні засоби і зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію" та чинним законодавством;

г) здійснювати оперативно – розшукові заходи згідно із чинним законодавством;

д) призначати медичне обстеження засуджених з метою виявлення фактів вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів;

е) використовувати засоби масової інформації для розшуку засуджених, які ухиляються від відбування покарання;

є) приймати згідно із законодавством у володіння і користування від установ, організацій і підприємств будь – яких організаційно – правових форм, а також громадян матеріально – технічні ресурси, кошти і майно;

ж) звертатися до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для сприяння у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених;

з) застосовувати до засуджених встановлені КВК України заходи заохочення і стягнення;

і) інші права, передбачені актами законодавства України.

Стаття 62 КВК України покладає певні обов'язки й на власника підприємства, установи, організації, де працюють засуджені до обмеження волі. Він має забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці з урахуванням стану здоров'я та, за можливістю, спеціальності, організувати первинну професійну підготовку і створити необхідні побутові умови. Власник також несе відповідальність за поведінку цих осіб та дотримання умов відбування покарання, зокрема ним контролюється дотримання засудженими заборон щодо вживання спиртних напоїв та інших одурманюючих речовин; громадського порядку; розпорядку та безпеки праці тощо.[9, с.342-344]

Поряд із цим, власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де працюють засуджені, забороняється звільняти їх з роботи, крім наступних випадків:

  1. звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених КК України;

  2. переведення засудженого на роботу на інше підприємство, в установу чи організацію або для дальшого відбування покарання до іншого виправного центру;

  3. набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі;

  4. неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я (наприклад, у зв'язку зі станом здоров'я засудженого або скороченням обсягу робіт тощо). Усі вказані вище обставини повинні бути документально підтверджені довідкою адміністрації виправного центру, наявністю копії вироку, медичного або іншого висновку про необхідність виконання даної роботи тощо.

У разі порушення власником підприємства, установи чи організації, де працює засуджений до виправних робіт, обов'язків, встановлених у даній статті, адміністрація виправного центру має право звернутись до прокуратури, органів місцевого самоврядування чи вищого органу керівництва цим підприємством для вирішення питання про притягнення відповідних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством. [13, с.97-99].

Висновок

Покарання у виді обмеження волі, передбачене ст. 61 КК України , є основним покаранням, яке полягає у триманні особи в кримінально – виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням до праці. Цей вид покарання є новим для кримінального та кримінально – виконавчого права, хоча раніше законодавством були передбачені покарання, за своєю суттю схожі з обмеженням волі. До таких покарань можна віднести умовне засудження з обов'язковим залученням до праці та умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.

При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення злочину. У зв'язку з цим кількість засуджених до обмеження волі постійно збільшується.

Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами 3, 13 КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Loading...

 
 

Цікаве