WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

З урахуванням рекомендацій, підготовлених органами ООН, ЕКОСОР визначає стратегію та тактику міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю: приймає рішення про створення відповідних міжнародних органів, визначає їх статус, регламент та напрямки роботи, скликає сесії та конференції, апробує їх рекомендації та резолюції, схвалює довгострокові, середньострокові та короткострокові програми діяльності ООН у боротьбі зі злочинністю, організовує дослідження, систематизує доповіді з існуючих проблем, готує для Генеральної Асамблеї рекомендації, представляє проекти міжнародних угод з питань боротьби з міжнародною кримінальною злочинністю і т.д [32].

Основна робота ООН щодо організації міжнародного співробітництва в досліджуваній сфері втілюється в конгресах ООН з попередження міжнародної злочинності. Зазвичай проведенню конгресів передують регіональні наради та конференції, на яких обговорюються найбільш актуальні для цих регіонів проблеми.

У роботі конгресів беруть участь не лише представники держав, а й спеціалізованих установ ООН, інших міждержавних та міжурядових організацій. У якості спостерігача в роботі конгресів беруть участь й міжнародні неурядові організації [31].

Конгреси при розгляді питань відштовхуються від того, що злочинність являє собою глобальну проблему. Результатом роботи конгресів є прийняття керівних принципів попередження злочинності та кримінального правосуддя, розробка спеціальних програм та конкретних рекомендацій з попередження конкретних видів злочинів, обмін досвідом роботи. Доповідь конгресу, його рішення та резолюції мають рекомендаційний характер, але мають велике значення для налагодження співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.

Матеріали багатосторонньої діяльності ООН та її органів стосовно боротьби з міжнародною злочинністю публікуються у спеціальному періодичному виданні "Міжнародний огляд кримінальної політики", що видається з 1952 р. Секретаріатом ООН [52, c. 61].

Важливу роль відіграє непрофільний Комітет міжнародного права ООН (Третій комітет), з ініціативи якого були розроблені проекти багатьох конвенцій про боротьбу з міжнародними злочинами. Окрім цього, у 1992 Шостий комітет ООН розглядав доповідь Комітету міжнародного права стосовно проекту Кодексу злочинів проти миру та безпеки людства та про створення Міжнародного кримінального суду. Річ в тому, що Міжнародний Суд є головним судовим органом ООН та покликаний розглядати справи, учасниками яких є держава. Тому до суб'єктів міжнародного співробітництва у боротьбі з міжнародною злочинністю Міжнародний Суд ООН не належить. З цього випливає, що на даний момент Міжнародний кримінальний суд є головним органом у боротьбі з міжнародними злочинцями.

Стосовно правової допомоги щодо кримінальних справ, то ці питання регламентуються не лише двосторонніми договорами на регіональному рівні. В ході дослідження виявилося, що ООН також бере у цій діяльності активну участь. Так, у 1990 році Генеральна Асамблея узгодила типовий договір про взаємну допомогу у кримінальних справах. Головна увага приділялася змісту та виконанню запитів, зберіганню таємниці, отриманню документів, доступу до осіб, що ув'язнені, та до інших осіб з метою отримання доказів, документів, обшуку та затриманню. Також у цьому ж році було прийнято типовий договір про передачу кримінального переслідування. Головний напрям застосування  випадки, коли обвинувачений повертається до держави свого громадянства і його видача неможлива, оскільки суперечить закону. У таких випадках можлива передача кримінального переслідування державі громадянства обвинуваченого, якщо діяння вважається злочинним у двох цих державах [30].

Як бачимо, універсальні механізми регулювання боротьби з міжнародною злочинностю не обмежуються лише розслідуванням міжнародних злочинів та притягненням фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності, адже не лише цей вид злочинів виходить з-під контролю певної держави. Саме загроза інтересам усієї світової спільноти спонукає держави до ефективного співробітництва у протидії міжнародній злочинності.

2.2. Регіональні механізми регулювання міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб

Розроблення саме на регіональному рівні механізмів боротьби з міжнародною злочинністю має важливе значення та доцільну необхідність через те, що сама злочинність розповсюджена у просторі не однаково, у кожному регіоні світу вона сягає різних масштабів та має різну специфіку. Міжнародна практика довела, що регіональні мехінізми регулювання міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб має ефективність на рівні з універсальними. Розглянемо детальніше комплекс джерел, субєктів та заходів, що безпосередньо здійснює протидію міжнародній злочинності [28, c. 39].

Яскравим прикладом міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю на регіональному рівні є діяльність Ради Європи та її органів у цій сфері, які виступають суб'єктами як універсального, так і спеціального співробітництва, маючи при цьому те чи інше коло повноважень.

До Ради Європи у наш час входить 41 держава. Діяльність Ради охоплює всі основні питання європейського співробітництва, включаючи боротьбу зі злочинністю. Серед органів Ради Європи, що займаються цією проблемою, є: Парламентська Асамблея, Комітет Міністрів, Європейський комітет з правового співробітництва, Європейський комітет з проблем злочинності.

В рамках Ради Європи здійснюється така діяльність: розробляються відповідні європейські конвенції та угоди, проводяться конференції та семінари, ведеться науково-дослідна та просвітницька роботи. Так, за весь час функціонування Ради Європи було розроблено та прийнято більше 20 міжнародно-правових документів з проблем кримінального права та боротьби зі злочинністю (Конвенція „Про боротьбу з торгівлею людьми", Конвенція "Про запобігання тероризму", Конвенція "Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства"). Окрім цього комітетом міністрів розроблено та прийнято близько 60 резолюцій та 75 рекомендацій з питань співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю [47, c. 413].

У змісті європейських конвенцій можна виділити 2 групи положень. Перша спрямована на зближення внутрішнього законодавства країн-учасниць та містить зобов'язання щодо оцінки певних діянь у якості кримінальних злочинів і щодо включення до національного законодавства кримінально-правових, кримінально-процесуальних та адміністративно-правових заходів, які направлені на попередження, припинення та розслідування кримінальних злочинів.

Друга передбачає конкретні процедури і форми співробітництва, які на основі принципу взаємності можуть використовувати держави-учасниці для боротьби з міжнародною злочинністю та транснаціональними злочинними організаціями [43, c. 94].

Певний внесок у міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю здійснюють такі неурядові міжнародні організації:

  • Міжнародна асоціація кримінального права (МАКП);

  • Міжнародна кримінологічна спілка (МКС);

  • Міжнародна спілка соціальної допомоги (МССД);

  • Міжнародна соціологічна асоціація (МСА);

  • Міжнародний кримінальний та пенітенціарний фонд (МКПФ).

Діяльність цих чотирьох організацій, що мають консультативний статус при ЕКОСОР, об'єднує Міжнародний комітет з координації (МКК), створений цими організаціями у 1982 р. Проте кожна з цих організацій, що складається з фахівців у галузях міжнародного кримінального права та правосуддя, не дивлячись на свій рекомендаційний характер, має суттєвий вплив на розвиток теоретичних аспектів міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю.

Наприклад, мета діяльності МАКП, заснованої у 1924 році на базі Міжнародного союзу спеціалістів з кримінального права, полягає в тому, щоб вдосконалювати законодавство та правові інститути, що забезпечують гуманне та ефективне правосуддя. Вона здійснює діяльність за допомогою національних груп окремих держав. Асоціація організовує проведення міжнародних конгресів з проблем кримінального права, консультує ООН, ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, за проханням державних органів певних країн проводить експертизи проектів законодавчих актів.

Основними задачами МАКП, як зазначено в її Статуті є: співробітництво теоретиків та практиків міжнародного кримінального права, вивчення злочинності (не лише міжнародної), її причин та засобів боротьби з нею, дослідження реформ у кримінальному праві, пенітенціарної системи та кримінального процесу. Асоціація видає журнал "Міжнародний огляд кримінального права", публікує відгуки про міжнародні заходи боротьби зі злочинністю, а також видає праці з цієї теми.

Основним міжнародним заходом МАКП є проведення конгресів, які проходять один раз на 5 років. Коло питань, що обговорюються на конгресах, включає в себе як проблеми міжнародного кримінального права в прямому розумінні цього слова, так і проблеми кримінального процесу, прокурорського нагляду, кримінології.

Loading...

 
 

Цікаве