WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

У ЦАР вже довгий час триває економічна нестабільність та військова напруженість. У вказані роки (2002-2003) хвиля вбивств та знищань досягла свого апогею. За цей період близько 600 жінок та чоловік стали жертвами гвалтування. Чимало потерпілих зазнали зазнали соціальної ізоляції та були заражені ВІЛ.

Сутиація в Дарфурі. Попередні слухання стосовно справи колишнього лідеру однієї з збройних угруповувань у суданській провінції Дарфур Бахара Ідріса Абу Гарди розпочалися лише наприкінці листопада минулого року, хоча напад на базу миротворців Африканського союзу (АС) було здійснено ще у вересні 2007 року у місті Хасканіт (південь Дарфуру). Ситуація ускладнювалася тим, що МКС не міг розпочати розслідування щодо ситуації у Судані, оскільки останній не є учасником Римського договору. Тоді Рада Безпеки ООН засудили цей напад та сприяв застосуванню усіх можливих заходів для засудження винних у їх скоєнні осіб та притягення їх до міжнародної кримінальної відповідальності. Через деякий час за запитом Прокурора МКС видав ордери на арешт 3-х лідерів повстанців, винних у нападі на персонал бази миротворців АС. Один з них  Бахар Абу Гарда. Проте у травні 2009 року Абу Гарда сам прибув до Гааги та добровільно представ перед Судом.

Незважаючи на те, що в ході попереднього судового засідання Прокурор надав суддям докази вини підсудного (офіційне пред'явлення 3 звинувачень у військових злочинах), Абу Гарда висловив бажання співпрацювати з МКС, що стало відомо під час перших попередніх слуханнях. До речі, ця справа в МКС перша, коли судді замінили ордер на арешт на наказ про добровільну явку до Суду.

На сьогодні на розгляді Суду 3 кримінальних справи по Дарфуру. Одна з них порушена стосовно колишнього міністра внутрішніх справ Судана Ахмеда Харуна та лідера арабської міліції "Джанджавид" Алі Кушаяба. Вони звинувачують ся у скоєнні вбивств, гвалтувань, застосуванні тортур та руйнуванні селищ у провінції. Ордери на їх арешт МКС надіслав до уряду Судана ще у 2007 році, проте ніяких дій не було застосовано для допомоги у цій справі, і уряд свою пасивність ніяк не пояснював. Відповідно до нових даних, що отримав Прокурор Суду, теперішній Президент Судану Омар Аль-Башир також причетний до військових злочинів, скоєних на території Дарфуру. Тому відразу було видано ордер на його арешт, що став першим ордером у практиці Суду на арешт діючого голови держави.

Проте влада Судану відмовляється передавати своїх громадян до міжнародного правосуддя, пояснюючи свою позицію тим, що Судан не учасником Римського договору, а відтак МКС не має юрисдикції по відношенню до злочинів, вчинених на його території.

Саме через це Суд в останні місяців своєї діяльності став мішенью активного дипломатичного лобірування. Уряд Судану розгорнули цілу кампанію, намагаючись переконати Раду Безпеки ООН призупинити процедури стосовно Аль-Башира. При цьому їх підтримують Африканський союз та Організація Ісламська Конференція.

За словами Елізабет Івенсон ведучою програми Human Rights Watch, "настав момент, коли на карту поставлені незалежність та авторитет Суду, тому держави-учасниці мають об'єднати зусилля задля захисту МКС від політичного тиску".

Отож-бо, як бачимо, настав той час, коли Міжнародний кримінальний суд має довести свою впливовість та неупередженість при здійсненні міжнародного правосуддя та притягненні фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності. Прогнозувати як саме закінчиться справа з президентом Судану поки що важко, проте вже зараз можна впевнено сказати, що будь-який вирішення цієї конкретної справи буде свідчити в цілому про рівень ефективності тих інституційних механізмів, які спрямовані на встановлення світової безпеки та протидію міжнародної злочинності через покарання осіб, винних у скоєнні міжнародних злочинів. Якщо ж особи, причетні до вчинення військових, злочинів проти людства та геноциду не будуть притягнуті до міжнародної кримінальної відповідальності, це буде означати лише одне  сучасне міжнародне кримінальне право та інститут кримінальної відповідальності фізичних осіб містять в собі чимало прогалин, а Міжнародний кримінальний суд не виправдовує необхідності свого функціонування, оскільки його діяльність на практиці фіктивна.

ВИСНОВКИ

Після ІІ-ої Світової війни виникла нагальна потреба у здійсненні міжнародного правосуддя відносно винуватців міжнародних злочинів, вчинених під час війни. Виходячи з положення Нюрнберзького трибуналу, що злочини скоюються не абстрактними категоріями, а реальними особами, можна стверджувати, що впровадження інституту міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб є необхідною умовою забезпечення миру та безпеки у сучасному світі. Проте, коли фізичні особи фактично отримали деліктоздатність на міжнародному рівні, постало питання про їх включення до складу суб'єктів міжнародного права. Безліч дискусій стосовно цього питання призвели до того, що досі не існує одностайності у його вирішенні.

Однак, досліджуючи фізичну особу як суб'єкта міжнародного злочину, можна дійти висновку, що на даному етапі говорити про її повну правосуб'єктність поки що безпідставно, оскільки поняття правосуб'єктністі включає в себе поняття правоздатності, дієздатності та деліктоздатності. За наявності лише останньої у міжнародних відносинах фізична особа не може бути визнана повноправним суб'єктом цих відносин.

До того ж, існує думка, що притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності є формою політичної відповідальності держави за міжнародні злочини, бо таким чином порушується її суверенітет.

Отже, довівши необхідність існування міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб як інституційного механізму боротьби з міжнародною злочинністю, мі дійшли висновку, що його  механізм  слід розглядати у рамках окремого інституту міжнародного кримінального права.

Ускладнює дослідження цього питання той факт, що фізичні осіб притягуються також до відповідальності і за вчинення злочинів міжнародного характеру, але за ці діяння відповідальність виникає відповідно до норм національного права. Тому для встановлення змісту саме міжнародної кримінальної відповідальності актуальним є чітке розмежування понять міжнародний злочин та злочин міжнародного характеру.

Різниця між ними полягає у рівні суспільної небезпеки. Закономірним є те, найбільш небезпечні діяння міжнародне право віднесло до категорії "міжнародних злочинів" і встановило саме міжнародну кримінальну відповідальність за їх скоєння. Що ж до злочинів міжнародного характеру, то їх стихійність, систематичність та транснаціональний характер привертають до них не меншу уваги міжнародної спільноти. Боротьба з цими злочинами втілюється як в універсальних механізмах співробітництва, так і в регіональних. Змішаний характер протидії міжнародній злочинності визначає тісний взаємозв'язок її внутрішньодержавної та міжнародної складових. Їх взаємний вплив на розвиток один одного є невід'ємною частиною сукупності елементів, що забезпечують підвищення ефективності міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного права.

Злочини, за які наступає міжнародна кримінальна відповідальність, містяться у Статуті Міжнародного кримінального суду, та зміст цих діянь розшифровується в Елементах злочину. До них належать злочини проти людяності, військові злочинами та геноцид. Деякі науковці вважають, що така вузька юрисдикція Суду є підставою вважати існування МКС недоцільним. Інші, підтримуючи цю думку, наводять ще один аргумент, а саме: Суд не може діяти об'єктивно, без подвійних стандартів, оскільки деякі справи буде важко виконати, якщо вони стосуватимуться провідних держав світу (наприклад, Росії, США, Китаю). Проте справи, які вже були розглянуті у МКС, характеризують діяльність Суду як компетентної інституції у сфері міжнародного кримінального судочинства, а чітка визначеність підстав притягнення осіб до відповідальності робить цю процедуру більш ефективною на практиці та менш тривалої за часом.

Кажучи про порядок притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, слід наголосити, що, наприклад, якщо порівнювати МКС та міжнародні військові трибунали adhoc, то Статут Суду визначає доволі широкий спектр гарантій, що надаються засудженій особі, на відміну від трибуналів. Зокрема, особа, що засуджена Судом до покарання, має право на апеляцію та на перегляд вироку за нововиявленими обставинами, який допускається навіть після смерті засудженого. Це свідчить про гуманізацію міжнародного кримінального правосуддя та його спрямованість на встановлення об'єктивної істини [2].

Loading...

 
 

Цікаве