WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

У Заключному акті Римської конференції було рекомендовано також переглянути питання щодо включення міжнародного тероризму та міжнародної торгівлі наркотиками у перелік злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС.

Окрім цих 4-х "основних категорій злочинів" МКС має право приймати санкції відносно цілого ряду "додаткових" злочинів та порушень, що здійснюються під час розслідування або судового процесу. МКС має юрисдикцію щодо наступних навмисно скоєних злочинів проти здійснення правосуддя:

  1. дача неправдивих свідчень після прийняття зобов'язання давати правдиві свідчення;

  2. пред'явлення завідомо неправдивих або сфальсифікованих доказів;

  3. протиправне здійснення впливу на свідка, створення перешкод присутності свідка або дачі ним свідчень, знищення доказів або перешкоджання їх збору;

  4. залякування або протиправний вплив на посадову особу з метою примусу або переконання його не виконувати свої обов'язки;

  5. вимагання або отримання хабара посадовою особою у зв'язку зі своїми офіційними зобов'язаннями (ст. 70).

Міри покарання за такі злочини в Статуті не вказані, але вони включені в проект Правил процедури та доведення. В основному це штраф, і лише у випадку відмови сплачувати штраф може застосовуватися позбавлення волі [32].

Як ми впевнились, перелік підстав для притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності є вичерпним і не потребує доповнень. Оскільки насьогодні вже відомі усі найтяжчі суспільно небезпечні злочини, покарати за скоєння яких держава самостійно не в змозі через те, що злочинці є або посадовими особами або військовокомандуючими, то їх спеціально виведено до групи міжнародних і включено до юрисдикції МКС. Не дивлячись на великі масштаби інших злочинів, наприклад, міжнародного тероризму, попередити їх вчинення держави на національному або ж регіональному рівні все-таки спроможні, тому їх наврядчи внесуть до переліку підстав притягнення саме до міжнародної кримінальної відповідальності.

3.3. Порядок притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності

Як було зазначено у попередньому розділі, Міжнародний кримінальний суд є постійно діючим органом, юрисдикція якого поширюється на фізичних осіб, відповідальних за "найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість міжнародного співтовариства і які визначені цим статутом" (стаття 1 Статуту МКС). Інакше кажучи, Статут визначає найбільш серйозні злочини, за вчинення яких може наступити міжнародна кримінальна відповідальність. Звідси випливає, що за інші злочини, не вказані в Cтатуті, така відповідальність не застосовується, тобто ці інші, злочини або не є серйозними, або вони не становлять загрози світовій спільноті. До таких злочинів, зокрема, відноситься міжнародний тероризм [50, c. 99].

МКС наділений міжнародною правосуб'єктністю. Він має весь комплекс прав та обов'язків, що передбачені для суб'єктів міжнародного права. Більш того, правоздатність МКС є універсальною бо, як визначає ст. 4 Статуту "Суд має таку правоздатність, яка може бути необхідною для виконання ним своїх функцій" [1].

Статут визначає загальні принципи кримінального права, якими повинен керуватись МКС під час здійснення своїх повноважень. Такі принципи, в залежності від їх походження можна поділити на дві групи: 1) загальновизнані принципи внутрідержавного кримінального права, що знайшли своє відображення в Статуті, та 2) принципи міжнародно-правового характеру.

До перших належать такі основні засади здійснення кримінального правосуддя, як принцип nulumcrimensinelege "немає злочину без закону" (ст. 22 Статуту), відсутність зворотної дії положень Статуту (ст. 24) принцип nulumpoenasinelege "немає відповідальності без закону" (ст. 23 вказує, що особа визнана винною у тому чи іншому злочині може бути покарана лише у відповідності до положень Статуту) [1].

Не підпадають під юрисдикцію МКС, а, отже і не можуть бути визнані винними та піддані покаранню особи, котрі не досягли на момент скоєння злочину 18 років. Такий, відносно високий віковий ценз можна списати на особливий характер суспільно-небезпечних діянь, визначених Статутом. Ст. 29 Статуту також не передбачає строку давності для будь-якого із злочинів, на які поширюється юрисдикція МКС.

Щодо принципів міжнародно-правового характеру то сюди можна передусім віднести невизнання судом будь-яких імунітетів (національних або міжнародних) чи інших спеціальних норм, які можуть бути пов'язані із посадовим становищем особи та захищати її в певних випадках від кримінального переслідування і ставити поза межами юрисдикції національного (внутрідержавного) правосуддя (п. 2 ст. 27 Статуту) [34, c. 114].

Заслуговує на увагу також і принцип про відсутність строків давності, що в категоричній формі визначає незастосування будь-яких строків давності до підсудних суду міжнародних злочинів. Слід відзначити, що незастосування строків давності до таких діянь, як воєнні злочини та злочини проти людяності було сформульовано ще у 1945 році – у статті 2, пункт 5, Закону №10 Контрольноі Ради союзників у Німеччині [21, с.584]. Пізніше цей прнинцип було відтворено у статті ІV Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року про незастосування строку давності до воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також в статті 1 Конвенції Ради Європи від 25 серпня 1974 року про незастосування строків давності до воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Незастосування строків давності передбачене Законом №10 поширювалось лише на злочини, скоєні нацистами до і після Другої світової війни, але це обмеження вже не фігурувало у Конвенціях 1968 та 1974 років. На противагу цим Конвенціям Статут МКС поширив вказаний принцип і на інші злочини, зокрема геноцид та злочин агресії.

Третім і чи не найголовнішим серед таких принципів є принцип індивідуальної кримінальної відповідальності. Ним акцентується увага на тому, що МКС наділений юрисдикцією лише стосовно фізичних осіб [25, с.26].

Особа підлягає кримінальній відповідальності за злочини, передбачені цим Статутом у випадках:

- вчинення такого злочину індивідуально або;

- у співучасті з іншою(ми) особою(ами).

Особа несе індивідуальну кримінальну відповідальність і у випадку замаху на злочин, що також передбачено Статутом (п. f. ст. 25).

Статут МКС містить і спеціальне застереження, згідно з яким індивідуальна кримінальна відповідальність жодною мірою не впливає на відповідальність держав за міжнародним правом. Це застереження – своєрідний доказ в користь твердження про вчинення злочину "не абстрактними категоріями, а людьми". І тому держава не повинна і не може нести кримінальної відповідальності, так як вона виступає лише засобом чи прикриттям злочинної діяльності людини.

Отже, порушення та провадження кожної справи складається з етапів, послідовність яких визначається Римським статутом.

Порушення розслідування.Прокурор, оцінивши представлену йому інформацію, починає розслідування, якщо тільки він не визначає, що немає розумних підстав для прийняття дій відповідно до даного Статуту. Після проведення розслідування Прокурор приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для початку кримінального переслідування, якщо:

а) немає достатніх підстав або фактичних підстав для запиту ордера або наказу згідно зі ст.58 Статуту;

b) справа є неприпустимою на підставі ст.17;

с) кримінальне переслідування не відповідає інтересам правосуддя з урахуванням усіх обставин, включаючи ступінь тяжкості злочину, інтереси потерпілих та вік або немічність передбачуваного злочинця, а також його роль у передбачуваному злочині.

Прокурор повідомляє Палату попереднього провадження та державу, яка передає ситуацію відповідно до ст.14, або Раду Безпеки у випадку, що підпадає під положення пункту "b" ст.13, про свій висновок і підстави для такого висновку. Прокурор у будь-який час може переглянути рішення про початок розслідування або кримінального переслідування на підставах нових фактів або інформації [39].

Отже, порушення розслідування Міжнародним кримінальним судом здійснюється згідно з вимогами Статуту та за наявності для цього вамогих підстав, що встановлюються Прокурором та його Канцелярією.

Loading...

 
 

Цікаве