WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб (магістерська робота) - Реферат

Латинська Америка також не стала винятком в реалізації регіональних механізмів врегулювання міжнародної злочинності. У цьомі регіоні найбільш дієвими у боротьбі зі злочинністю показили себе Асоціація Карибських Комісарів Поліції (АКПП) та Карибська Фінансова оперативна цільова група (СFATF).

АКПП прагне просунути регіональне співробітництво з метою придушення злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків, а також забезпечити обмін інформацією між агентствами, що беруть участь в у боротьбі з незаконним обігом наркотиків. АККП була заснована в 1987 році, і всі комісари поліції Карибських держав є членами даної Асоціації. Виняток становлять лише Куба, Домініканська Республіка, Пуерто-Ріко і три французькі департаменти. АККП була організована з метою: 1) регіонального співробітництва для підвищення ефективності боротьби зі злочинністю; 2) обміну інформацією щодо скоєних злочинів; 3) проведення спільних дій, зокрема навчання криміналістичній тактиці і дослідженням; 4) ефективного управління правоохоронними органами [45, c. 67].

Що стосується Карибської Фінансової оперативної цільової групи, то її мета полягає в тому, щоб забезпечити механізм контролю і заохочення виконання Кiнгстонської декларації міністрів щодо "відмивання" грошей. Ця декларація підтримує виконання Конвенції ООН 1988 року, норм ОАС, 40 рекомендацій FATF, 40 і 19 рекомендацій СFATF. Рада СFATF прийняла Декларацію на зустрічі в м. Сан-Хосе (Коста-Ріка). Членами СFATF є Антильські Острови, Антігуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Коста-Ріка, Домiнiка, Домініканська Республіка, Гренада, Гватемала, Ямайка, Нікарагуа, Панама, Сан-Вінсент і Гренадінi, Тринідад і Тобаго, Венесуела та ін.

Кажучи про такий злочин міжнародного характеру як "відмивання" грошей, варто більш детально звернути увагу на Фінансову оперативну цільову групу, більш відому як FATF. Група була створена під час зустрічі лідерів країн Великої сімки в Парижі в 1989 році з метою розроблення заходів для боротьби з "відмиванням" грошей. У квітні 1990 року FATF видала звіт, що містить 40 рекомендацій у цій сфері. Рекомендації розроблені для забезпечення всебічної програми дій проти "відмивання" грошей, включаючи систему кримінального правосуддя і забезпечення законності, фінансову систему і її регулювання, а також міжнародне співробітництво. Рекомендації не мають обов'язкового характеру, але передбачається, що кожен член FATF зобов'язаний боротися з "відмиванням" грошей. У 1996 році ці рекомендації були змінені відповідно до останніх тенденцій щодо "відмивання" грошей, а також потенційних загроз.

FATF має 3 головні завдання:

1. Контроль за здійсненням її членами заходів у боротьбі з відмиванням грошей. Щорічно здійснюється подвійне оцінювання ситуації у цій сфері.

2. Вивчення тенденцій і методів щодо відмивання грошей, а також перегляд змісту 40 рекомендацій.

3. Прийняття і виконання рекомендацій FATF державами, які не є її членами.

40 рекомендацій становлять основну концепцію боротьбі з відмиванням грошей. Вони розроблені з метою їх універсального застосування і охоплюють систему правосуддя і верховенства права, а також стосуються управління фінансовою системою і розвитку міжнародного співробітництва в цій сфері. Державами-членами FATF насьогодні є Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гонконг (Китай), Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія, Сполучені Штати Америки [37].

Регіональне співробітництво у боротьбі зі злочинністю здійснюється також в рамках СНД, при чому як на міждержавному рівні (Міжпарламентська асамблея, Рада голів держав, Рада голів урядів), так і на міжвідомчому рівні правоохоронних органів (прокуратура, органи внутрішніх справ, органи безпеки, податкова поліція, митна служба). При цьому саме правоохоронні органи СНД безпосередньо здійснюють роботу з реалізації співробітництва у боротьбі зі злочинністю як одного із напрямів кримінальної політики держав.

Особливе значення має двостороннє співробітництво органів внутрішніх справ держав СНД з органами міліції (поліції) сусідніх держав (наприклад, Фінляндія, Польща, Монголія та ін.) Включаючи співробітництво в рамках "Шанхайського форуму" (Росія, Китай, Казахстан, Киргизія).

Взаємодія органів внутрішніх справ різних держав у боротьбі зі злочинністю носить характер міжвідомчої допомоги, яке здійснюється на основі міжнародно-правових угод і внутрішньодержавних нормативно-правових актів.

Загалом, багатостороння діяльність усіх суб'єктів (в усіх її проявах: глобальному та регіональному, універсальному та спеціальному, багатосторонньому та двосторонньому) являє собою складне явище – систему міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю. Системний підхід полягає в тому, що, оскільки сама проблема злочинності та боротьбі з нею має всесвітній характер і не може бути вирішена на національному і навіть регіональному рівнях, то найбільш ефективним рішенням є стратегічна діяльність суб'єктів міжнародного співробітництва – глобальна за масштабами, універсальна та спеціальна за компетенцією, багатостороння за формою. Необхідним та логічним доповненням до неї повинна бути відповідна діяльність як на регіональних рівнях, так і в рамках двосторонніх угод [27].

РОЗДІЛ 3

ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ПРИТЯГНЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ДО МІЖНАРОДНОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

3.1. Міжнародний кримінальний суд як головний орган у сфері міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб

У 1998 році було підписано Римський договір  Статут Міжнародного кримінального суду, відповідно до якого створювався постійно діючий орган у сфері міжнародного кримінального судочинства, що фактично означало закріплення у міжнародному публічному праві інститут міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб.

Протягом усього часу свого функціонування МКС розвіяв усі сумніви щодо доцільності його створення, адже при створенні міжнародних військових трибуналів adhoc завжди виникали організаційні складнощі. При існуванні постійно діючого судового органу механізм притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності можна постійно вдосконалювати, що знаходить своє відображення у попередженні скоєння міжнародних злочинів.

Протягом 5 років проходило укомплектування Суду, розробка "допоміжних" документі, які б забезпечували ефективну роботу суддів МКС. Лише у лютому 2003 року було формально обрано на 9-річний строк перші 18 суддів МКС. Обрані судді є незамінними впродовж найближчих 9 років, окрім як за власним бажанням або за станом здоров'я. У процесі обрання перших 18 суддів брали участь кандидати, серед яких були й колишні судді міжнародних військових трибуналів adhoc, колишні голови верховних національних судів, генеральні прокурори та міністри юстиції. Судді збираються на пленарні засідання якнайменше 1 раз на рік для виконання своїх функцій відповідно до Статуту, Правил процедури доведення та Регламенту Суду [38].

Перед суддями МКС поставлені жорсткі професійні вимоги. Оскільки вони мають не національні, а виключно міжнародні зобов'язання, то повинні дотримуватися основних цінностей діяльності Суду, як-от: незалежність від національної приналежності, відданість Суду та високий рівень сумлінності. Вони також повинні підтримувати та керуватися принципами, викладеними у Статуті, включаючи віру у права людини, гідність та цінність людської особистості, а також рівноправність чоловіків та жінок. Саме тому співробітники повинні проявляти повагу до усіх культур, не допускаючи дискримінації щодо якої-небудь особи або групи осіб або будь-яким чином зловживати своїми владою та повноваженнями, якими вони наділені. Співробітники також не повинні використовувати своє службове положення або інформацію, що стала їм відома при здійсненні службових функцій, задля фінансової або іншої особистої вигоди або задля вигоди 3-ьої сторони, включаючи сім'ю, друзів та ін. Співробітники не мають права отримувати від будь-якого уряду або від неурядового джерела ніяких почесних звань, нагород, послуг, подарунків або винагород без попередньої згоди Секретаря або Прокурора. Співробітники не наділені правом активно брати участь в управлінні або мати фінансову зацікавленість у діяльності будь-яких прибуткових комерційних підприємств, якщо така участь дозволяє співробітнику або підприємству вилучати вигоду щодо службового положення співробітника. МКС позбавляє імунітету будь-яку свою посадову особу, щодо якого було порушено кримінальну справу будь-яким національним судом [40].

Loading...

 
 

Цікаве