WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Цивільна дієздатність – це здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати собі цивільні обов'язки, тобто його здатність розпоряджатися власними правами і нести відповідальність за свої дії.

Цивільна дієздатність поділяється на такі види:

• повна дієздатність - з досягненням повноліття – 18 р;

• часткова дієздатність - у віці від 15 до 18 років;

• мінімальна дієздатність - до 15 р;

• обмежена дієздатність може бути визначена судом громадянам, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

• громадянин, який через душевну хворобу чи недоумство не здатний розуміти значення своїх дій чи керувати ними, може бути виз-наний судом недієздатним.

60. Поняття юридичної особи та її правосуб`єктність

Юр особи - організації, які мають відокремлене майно, можуть набувати майнових та осо-бистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах.

Ознаки:

організаційна єдність;

-наявність відокремленого майна;

-можливість виступати у цивільному обороті від власного імені;

-здатність самостійно нести майнову відповідальність.

Юридична особа повинна мати: свій статут, правоздатність, назву, органи та місцезнаходження (філіали, представництва).

Правосуб`єктність - цивільною правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту держ реєстрації юр осіб. з моменту затвердження статуту або положення, з моменту реєстрації статуту, якщо він підлягає реєстрації.

Цивільна правоздатність юр особи визначається характером і змістом діяльності юридичної особи, що передбачена статутом організації.

Цивільна дієздатність здійснюється відповідними органами особи, які можуть бути як єдиноначальними, так і колегіальними.

Правосуб`єктність юридичної особи припиняється: з моменту її ліквідації; з моменту реорганізації.

61. Захист цивільних прав

Цивправові відносини виникають, змінюються чи припиняються на основі юр фактів (обставин, які мають юр значення і породжують певні правові наслідки)

Виникають внаслідок: угод, адм актів, винаходів, заподіяння шкоди іншій особі........

Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Джерела: Конституція Ук (ст 55), Цивільний кодекс Ук

Способи захисту цивільних прав особи:

- визнання права;

- відновлення становища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- припинення або зміну правовідношення;

- компенсація моральної шкоди;

- стягнення з правопорушника збитків, а у випадках, перед-бачених законом чи договором, - неустойки(штрафу, пені);

Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необхідність.

Необхідна охорона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від сусп-небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені пот-ребою негайного відвернення та припинення посягання.

Крайня необхідність – збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню.

62. Представництво та довіреність: форми та види

Представництво - відносини, за яких угоду укладено представником від імені іншої особи, яку він репрезентує, створює для останньої відповідні права та обовязки. Воно виникає з огляду на відсутність юр здатності або фізичної можливості в особи, яку репезентують, вчиняти юр дії. Буває:

Обовязкове представництво встановлюється законом.

Добровільне представництво залежить від бажання конкретної особи, яку репрезентують, і визначає повноваження представника видачею довіреності чи у формі договору. Представник повинен діяти тільки в межах наданих йому повноважень.

Довіреність – письмовий документ, який одна особа передає іншій для представництва перед третіми особами.

Буває разовою, спеціальною чи генеральною. Укладається тільки у письмовій формі. За строком не може перевищувати 3 років.

63. Поняття, види та форми угод у цивільному праві

Угоди –правомірні дії громадян і організацій, спрямовані на досягнення певного юридичного результату: встановлення, зміну або припинення циві-льних прав та обов'язків. Класифікація:

залежно від к-сті суб'єктів, які їх укладають

односторонні, двосторонні, багатосторонні;

залежно від способу укладання угоди

- консенсуальні (вважаються укла-деними з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами)

- реальні(поряд із домовленістю сторін необхідно передати майно, вчинити інші дії)

залежно від інтересів і мети

платні і безоплатними, казуальні і абстрактні;

угоди можуть бути плановими і неплановими

угоди можуть бути законними і незаконними або дійсними і недійсними.

Можуть укладатись в усній або письмовій формі – простій чи нотаріальній(іноді в конклюдентній формі, коли суб'єкт мовчить, і це визнається виявом його волі укласти угоду)

Цив кодексом Ук передбачені такі види конкретних договорів:

договір купівлі-продажу, договір оренди, договори міни, дарування, поставки, майнового найму, найму жилого приміщення, підряду, перевезення, позики, доручення, комісії, схову, довічного утримання, сумісної діяльності, контрактації сільськогосподарської продукції та ін.

64. Умови дійсності угод та підстави визнання їх недійсними

Умови укладення і оформлення угод:

• всі особи, які укладають угоду, повинні бути правоздатними і дієзд, що дає їм право на здійснення угод

• угоди повинні відповідати за своїм змістом закону і не протирічити йому;

угода повинна бути укладений в тій формі, як це вимагає закон, всі письмові угоди повинні бути підписані;

• повинні укладатися при вільному волевиявленні сторін договору.

Дотримання цих чотирьох умов є достатнім для визначення угод законними і дійсними і навпаки – недотримання їх веде до недійсності(незаконності) угод.

65. Види, порядок укладання та припинення договорів

Договір - угода двох або декількох сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цив правовідносин.

За кількістю сторін договори бувають: односторонні, двосторонні багатосторонні.

Розрізняють договори

реальні (набувають юридичного зна-чення лише з моменту фактичного здійснення певних дій)

консенсуальні (набувають юр значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору)

За формою договори є усні або письмові (прості й нотаріально засвідчені).

У процесі укладення договору розрізняють дві стадії: пропозицію укласти договір(оферту) і прийняття про-позиції(акцепт). Часто сторони самі визначають момент набрання договором юридичної сили. В інших випадках момент укладення договору визначає закон.

66. Поняття зобов'язань, принципи виконання зобов'язань

Зобов'язання – таке правовідношення, згіно з яким сторона-боржник повинна вчинити на користь сторони-кредитора певну дію або утриматися від деякої дії, а кредитор маєправо вимагати від боржника виконання його обов'язку

Виконання зобов'язань можливе в таких формах:

- у повному обсязі,

- частинами,

- покладання виконання зобов'язань на третю особу.

Зобов'язання повинні вик якісно і в установлений строк Одностороння відмова від виконання зобов'язання та

одностороння зміна умов договору не допускається , крім

випадків, передбачених законом.

Кредитор має права не приймати виконання зобов'язання

частинами, якщо інше не передбачене законом, актом

планування, договором або не випливає з сутності

зобов'язання.

Виконання зобов'язання може бути покладено вцілому

або в частині на третю особу в разі, коли це передбачено

встановленими правилами, а так само якщо третя особа

пов'язана з однією із сторін адміністративною підлеглистю

або відповідним договором.

На випадок альтернативного зобов'язання боржник має

право вибору щодо виконання однієї з кількох дій

Коли в зобов'язання беруть участь кілька кредиторів або

кілька боржників, то кожний з кредиторів має право

вимагати виконання, а кожний з боржників повинен

виконати зобов'язання в рівній частці з іншими, якщо

інше не випливає з закону чи договору.

67. Підстави припинення зобов'язань за цивільним законодавством

Зобовязвння припиняються за умов:

Виконання

Зарахування зустрічної однорідної вимоги. Для зарахування досить заяви однієї сторони.

Зобовязання припиняється, якщо боржник і кредитор – одна особа. Якщо згодом цей збіг припиняється, зобовязання виникає знову.

Loading...

 
 

Цікаве