WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Ознаки шкоди, заподіяної установі:

- пряма дійсна шкода;

- протиправність поведінки працівника;

- причинний зв'язок між протиправними діями та заподіяною шкодою;

- вина працівника.

Існує два види мат відповідальності: обмежена і повна

Повна матеріальна відповідальність настає в таких випадках:

- зa нaявнocтi пиcьмoвoгo дoгoвopy пpo те, що працівник бере на себе повну відпровідальність;

- кoли мaйнo бyло oдepжaно пpaцiвникoм пiд звiт зa paзoвoю дoвipeнicтю aбo зa iншими paзoвими дoкyмeнтaми;

- якщo працівник завдав шкоди злочинними діями;

- якшo працівник завдав шкоди y нeтвepeзoмy cтaнi;

- кoли шкoду зaвдaнo yмиcно.

- якщo нa пpaцiвникa зaкoнoдaвcтвoм пoклaдeнo пoвнy мaтepiaльнy вiдпoвiдaльнicть;

- якшo працівник завдав шкоди y не робочій час;

- якщo cлyжбoвa ocoбa є виннoю в нeзaкoннoмy звiльнeннi aбo пepeвeдeннi пpaцiвникa нa iншy poбoтy

93. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів Трудові спори розглядають: комісії по трудовим спорам; районними(міськими) народними судами

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у 3-місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

У районних (міських) народних судах розглядаються трудові спори за заявами:

- працівника чи власника, коли вони не погоджуються з рішенням комісії по трудових спорах;

- прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству.

У районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами:

- працівників підприємств, де комісії по трудових спорах не обираються;

- працівників для поновлення на роботі;

- керівника підприємства, про відшкодування працівником матеріальної шкоди, заподіяної організації;

- про відмову в прийнятті на роботу працівників, які мають право поворотного прийняття на роботу або з якими власник зобов'язаний укласти трудовий договір відповідно до чинного законодавства.

94. Колективні трудові спори та порядок їх вирішення Колективні спори – це спори між найманими працівниками, трудовим колективом і власником із питань:

- установлення нових або змін чинних соц-економічних умов праці;

- виконання колективного договору;

- укладення або зміни колективного договору;

- невиконання вимог законодавства про працю.

Колективні спори вирішуються веденням переговорів із використанням спеціальних процедур і засобів. Формується спеціальна комісія, яка має назву примирювальної. Залежно від рівня спору (виробничий, територіальний, національний) комісія розглядає спір протягом, відповідно, 5, 10 або 15 днів.

У разі несхвалення комісією рішення зі спору, яке задово-льнило б сторони конфлікту, створюється трудовий арбітраж. Трудовий арбітраж ухвалює рішення протягом 10 днів од дня його утворення.

Для вирішення колективного спору, одержання підтримки своїх вимог трудовий колектив має право організовувати і проводити страйк, збори, мітинги, пікетування, демонстрації в порядку і формах, передбачених чинним законодавством.

95. Види матеріальної відповідальності. Порядок відшкодування заподіяних збитків

Працівник, який завдав матеріальної шкоди підприємству, організації, установі, несе матеріальну відповідальність незалежно від того, чи був він притягнутий до дисциплінарної відповідальності за діяння, що ними спричинено цю шкоду.

Чинне законодавство встановлює два види матеріальної відповідальності:

- обмежену, яка не перевищує середнього заробітку працівника

- повну.

Шкода, розмір якої перевищує середній заробіток працівника, може бути відшкодована працівником добровільно, а в разі відмови відшкодувати заподіяну шкоду питання відшкодування вирішується судом, який, до речі, також розглядає трудові спори.

102. Поняття, джерела кримінального права

Кримінальне право – сукупність юр норм, , що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання належить застосовувати до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право україни поділяється на дві частини – Загальну та Особливу.

Основним джерелом кримінального правіа України є Кримінальний кодекс, який було прийнято 2.04.01 р

103. Поняття, ознаки та види злочинів

Злочин - суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), яке посягає на правопорядок.

Кримінальний кодекс, який було прийнято 2.04.01 р.

Ознаками злочину є:

- суспільна небезпечність – об'єктивна ознака злочину, спричинювати (створювати загрозу спричинення) шкоди об'єктам, що охороняються кримін законом.

- кримінальна протиправність – обов'язкова ознака злочину, за якої діяння можна класифікувати як злочин

- винність (не дивлячись на умисність чи необережність!)

- караність (за будь-який злочин в законі існують певний вид і термін покарання.

Злочини бувають:

злочини проти держави,

злочини роти життя, здоров`я, волі та гідності особи,

майнові злочини,

хуліганство,

знищення і зруйнування пам'яток історії та культури,

втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність....

104. Поняття складу злочину, його характеристика та ознаки

Кримінальний кодекс, який було прийнято 2.04.01 р.

Склад злочину - сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин.

Об'єкт злочину – сусп відносини на які посягає злочин,яким завдає шкоди (сусп лад України, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян...) Об'єктивна сторона – це сукупність об'єктивних ознак, що характеризують зовн сторону злочину: діяння (дія чи бездіяльність), спричинені ним суспільно-небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідками.

Суб'єкт злочину – це індивід, фізична осудна особа.

Суб'єктивна сторона – внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин. Ознаками суб'єктивної сторони є вина (умисел чи необережність, психічне ставлення особи до скоєного нею злочину), мотив і мета злочину.

105. Злочини проти приватної власності (крадіжка, розбій, грабіж, шахрайство, вимогательство)

Кримінальний кодекс, який було прийнято 2.04.01 р.

Злочини проти власності, або майнові злочини, безпосередньо посягають на сусп відносини щодо права власності між державою та колективом чи окремою особою, колективом і окремою особою.

Крадіжка – таємне викрадення чужого майна.(штраф до 50 неопод мін, випр рб до 2 р, позбавлення волі до 3 місяців)

Грабіж – відкрите викрадення чужого майна (штраф 50-100 неоп мін, випр роб до 2 р, позб волі до 4 р)

Розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, чи погроза застосування такого насильства (3-7 р позб волі)

Шахрайство – заволодіння чужим майном, або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (штраф до 50 неоп мін, випр роб до 2 р, позб волі до 3 міс)

Об`єктом злочинів проти власності є суспільні відносини, які виникають під час володіння, користу-вання, розпорядження майном.

Об`єктивною стороною є дії чи бездіяльність.

Суб`єктом злочинів проти власності є фізична особа. Суб`єктивна сторона може характери-зуватися умисною та необережною виною.

106. Злочини проти державної та колективної власності (розкрадання державного та колективного майна шляхом крадіжки, шахрайства, грабежу, розбою) + 105

Злочинами проти державної та колективної власності є: суспільно небезпечні, протиправні, винні (умисні чи необережні) діяння (дії чи бездіяльність), що посягають на державну чи колективну власність, за які передбачено кримінальне покарання.

Об`єктом злочинів проти власності є суспільні відносини, які виникають під час володіння, користування, розпорядження майном.

Об`єктивною стороною злочинів проти державної та колективної власності є дії чи бездіяльність.

Суб`єктом злочинів проти власності є фізична особа. Суб`єктивна сторона злочинів, що посягають на державну та колективну власність, може характеризуватися умисною та необережною виною.

107. Господарські злочини.

Господарські злочини – злочини, що розглядаються на основі Кримінального кодексу, до них можна віднести такі злочини:

- підробка та збут грошей чи державних цінних паперів

- незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків

- контрабанда

- порушення у порядку зайняття банківською та господарською діяльністю

- заняття забороненими видами господарської діяльності

- незаконне виготовлення чи збут підакцизних товарів

- фіктивне підприємництво

- протидія законній господарській двяльності

- відмивання грошей

- ухилення від сплати податків

- фіктивне банкрутство

- розголошеня комерційної таємниці

- підробка поштових знаків

Loading...

 
 

Цікаве