WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Законодавча влада України – складова час-тина владних структур деяких держав, голов-ною ф-єю якої є законотворчість і організа-ція контролю за дотриманням чинного зако-нодавства усіма структурами держави, об'єд-наннями громадян і громадянами. Головним з.о. нашої держави є Верховна Рада України.

Заповіт – розпорядження громадянина на ви-падок смерті про належне йому майно (в т.ч. гроші й цінні папери), зроблене в установле-ному законом порядку (формі).

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за тру-довим договором власник або уповноваже-ний ним орган виплачує працівникові за ви-конану ним роботу.

Злочин – передбачене коимінальним законо-давством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад держави, її політичну й економічну сис-теми, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян; суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Злочин – це каране і винне ді-яння.

Імперія – політична система, яка об'єднує під началом жорсткої централізованої влади гетерогенні етно-національні та адміністра-тивно-територіальні утворення на основі від-ношень метрополія – колонії, центр – провін-ції.

Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний ВРУ у межах передбачених у ст. 85, 87 Конституції Укр. У своїй діяльності керується Конституцією і ЗУ, актами президента України. Правовий статус КМУ визначено ст. 114 – 120 Консти-туції. КМУ видає постанови і розпоряджен-ня, які є обов"язковими для виконання.

Колективна власність – майно, яке належить певному колективу і не є необхідним для йо-го функціонування (майно колективного п-ва, кооперативу, орендного чи акціонерного п-ва, господарського об'єднання тощо).

Колективний договір – двостороння угода, що укладається профспілковим комітетом за уповноваженням трудового колективу з вла-сником або уповноваженим ним органом з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгоджен-ня інтересів трудящих, власників та уповно-важених ними органів.

Конституційне право України – провідна га-лузь права України, яка закріплює основи повновладдя українського народу і скл. з норм, які ругулюють основи суспільного і державного устрою країни, основи взаємові-дносин особи і держави, національно-держа-вний і адміністративно-територіальний уст-рій, систему і принципи діяльності держав-них органів. Як галузь права К.П. х-ся рядом ознак, які з одного боку споріднюють її з ін-шими галузями права, а з другого – уособлю-ють її в окреме цілісне утворення. До таких ознак належать і предмет і метод правового регулювання, соціальне призначення і роль; принципи регулювання; завдання і ф-ії держ. права; наявність самостійної і державно-пра-вової (конституційної) відповідальності.

Конституція – (від лат. устрій, установлення) – Основний Закон держави, у якому закріп-люються засади суспільного і державного ла-ду, правовий статус людини і громадянина, основні принципи організації та діяльності держ. апарату, місцевого самоврядування, здійснення оборони країни, гарантування її безпеки. Конституція є юридичною і політи-чною базою всієї системи чинного законо-давства. Жоден закон, інший правовий акт, що приймається у державі, не може супере-чити Конституції, а за наявності такої супе-речності має визнаватися нечинним з момен-ту його прийняття. К., як правило, приймає-ться в особливому порядку, переважно шля-хом проведення загальнолюдського референ-думу, або спеціально скликаними Установ-чими зборами.

Конфедерація – (від лат. спілка, об'єднання) – союз держав, що зберігають свою незалеж-ність і роздільне існування, створений для певних цілей, перважно зовнішньополітич-них і воєнних.

Кримінальне право – система встановлених вищим законодавчим органом держави норм, які визначають підстави і принципи криміна-льної відповідальності, а також встановлю-ють, які суспільно небезпечні діяння є злочи-нами і які покарання можуть бути застосова-ні до осіб, що їх вчинили.

Ліцензія – документ, що видається уповнова-женим державним органом, який посвідчує право на здійснення певної діяльності, на ви-користання чогось (скажімо, винаходу, пром. зразка) тощо.

Майно – означає усе (термін), що може бути об'єктом права власності, включаючи права придбані за контрактом.

Матеріальна відповідальність – зобов'язані-сть однієї сторони (фіз. або юрид. особи) ко-мпенсувати збитку, завдані іншій стороні (також фіз. або юрид. особі).

Монархія – форма державного правління, за якої вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи – монарха й передається як спадщина предс-тавникам правлячої династії.

Народний депутат – громадянин України, який має право голосу, якому виповнилося 21 рік, постійно проживав на території Укра-їни протягом останніх 5 років, обирається на основі загального, рівного, прямого виборчо-го права шляхом тамного голосування на 4 роки, здійснює свої повноваження на постій-ній основі.

Народовладдя- принцип керування держа-вою, коли народ здійснює владу безпосеред-ньо чи через органи влади. В Україні народо-владдя визначає ст.5 Конституції.

Недієздатність – визнання у судовому поряд-ку особи недієздатною, якщо внаслідок ду-шевної хвороби або недоумства вона не мо-же розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Незалежність – верховенство, самостійність і неподільність влади в певній державі у ме-жах її території, а також незалежність та рів-ноправність країни у зовнішніх відносинах.

Норма моралі – правила поведінки, що базу-ються на моральних поглядах с-ва на добро і зло, справедливе і несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються насамперед внутрішньою переконаністю та силою гро-мадської думки.

Норма права – формально-визначене, сфор-мульоване чи санкціоноване державою зага-льнообов'язкове правило поведінки загаль-ного характеру, реалізація якого забезпечує-ться державним примусом.

Особа – людина як суб'єкт, що має індивіду-альні інтелектуальні та інші ознаки й усвідо-млює себе членом суспільства таких же суб'-єктів.

Підданий – термін, використовуємий в дер-жавах з монархічною формою правління. Ха-рактеризує громадянство, що базується на політико-правовому зв'язку особи і монарха, а не особи і дерави.

Поділ влади – конституційне розмежування владних компетенцій та повноважень між за-конодавчою, виконавчою і судовою гілками влади.

Подія – різновид юридичних фактів, які ви-никають незалежно від волі суб'єктів право-відносин.

Позовна давність – строк для судового захис-ту права за позовом особи, право якої пору-шено. Сплив позивної давності тягне за со-бою певні правові наслідки: у цивільно-пра-вових відносинах – втрату права на позов, на виконання рішення; у кримінально-правових відносинах – неприпустимість порушення кримінальної або її провадження, неможли-вість притягнення до кримінальної відпові-дальності або виконання вироку.

Покарання – міра державного примусу, що застосовується тільки судовими органами до осіб, які вчинили злочин. Виражається у поз-бавленні певних, належних цій особі, благ. Головною ф-єю покарання є виховання вин-них, недопущення ними та іншими особами протизаконних вчинків у майбутньому.

Політична партія – (політика від грец. держ. діяльність) – добровільне об'єднання людей, що виражає волю певної соц. групи і прагне здобути або утримати державну владу, здійс-нити вплив на політику держави у відповід-ності зі своєю програмою суп. розвитку.

Політичний режим – сукупність засобів і способів реалізації держ. влади, що відобра-жають її характер і зміст, зогляду на співвід-ношення демократичних і недемократичних засад.

Право (об'єктивне юридичне) – система зага-льнообов'язкових правил фізичної поведінки – соц. норм, встановлених або санкціонова-них державою, які виражають волю певної частини соціально неоднорідного с-ва і спря-мовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі; забезпечуються державою.

Право власності – сукупність правових норм, які закріплюють і охороняють належність матеріальних благ певним особам чи колеки-вам; право власності полягає у тому, що вла-сник за своїм розсудом володіє і розпоряджа-ється майном.

Loading...

 
 

Цікаве