WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

27. Місцеве самоврядування в Україні.

Місцеве самоврядування є правом територіальної грома-ди – жителів села чи добровільного об'єднання в сільсь-ку громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самос-тійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та ЗУ. Органами місцевого самоврядування, які репрезентують спільні інтереси територіальних гро-мад сіл, селищ і міст, є районі та обласні ради. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх час-тиною власної компетенції, фінансів і майна. До складу цих рад входять депутати, що їх обирають жителі села, селища, міста. Територіальні громади обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та мі-ського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Голови районної та обласної рад обираються відповідною радою та очолюють її ви-конавчий орган. Усі передбачені Конституцією та зако-нодавством України органи самоврядування й самоор-ганізації мають власну матеріальну та фінансову основу, на яку поширюється їхня компетенція. Обласні й район-ні ради мають приблизно аналогічну компетенцію, що поширюється на їхні території. Оргам місцевого самов-рядування закон може надавати окремі повноваження органів виконавчої влади, а тому з цих питань вони під-порядковані відповідним органам виконавчої влади. ЗУ "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р. скл. з преамбули та 5 розділів. Цим законом проголошено, що місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади само-стійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місце-вого значення в межах Конституції та ЗУ. Місцеве само-врядування в Україні здійснюється на засадах: народов-ладдя, законності, гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової; організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах власних повноважень та ін. до системи місцево-го самоврядування вкл: територіальну громаду; сільсь-ку, селищну, міську ради; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що репрезенту-ють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Сільські, селищ-ні, міські ради мають виключну компетенцію, під якою розуміють питання, що вирішуються тільки на їхніх пле-нарних засіданнях. До неї відносять: затвердження рег-ламенту ради; утворення й ліквідацію постійних та ін-ших комісій ради, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; винесення рішення щодо випуску місцевих по-зик; винесення рішення про проведення місцевого ре-ферендуму; затвердження статусу територіальної гро-мади і т.ін. виконавчі органи сільських, селищних, місь-ких рад мають повноваження у сферех і галузях: соціа-льно-економічного і культурного розвитку, планування та обліку, бюджетів, фінансів і цін, управління комуна-льною власністю, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадсь-кого харчування, транспорту і зв'язку, будівництва, ос-віти, охорони здоров"я, культури, фізкультури і спорту, земельних відносин та охорони навколишнього природ-ного середовища, соц. захисту населення, зовнішньоек-ономічної діяльності, оборонної роботи, адміністратив-но-територіального устрою, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інте-ресів громадян, відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України. Ради скл. з депутатів, яких обирає насе-лення відповідної території на основі загального, рівно-го і прямого виборчого права таємним голосуванням. Строк повноважень рад – чотири роки. Усі ради працю-ють сесійно. Сесії скл. з пленарних засідань ради, а та-кож засідань постійних коміісй ради. У радах створю-ються постійні й тимчасові контрольні комісії. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з-поміж її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підго-товки питань, які належать до її відання, здійснення контрлю за виконанням рішення ради її виконавчого ко-мітету. Тимчасові комісії ради є органами ради, що оби-раються з-поміж її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань. Рада в межах її повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Територіальним громадам належить право ко-мунальної власності на рухоме й нерухоме майно, до-ходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також на пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не-жилі приміщення, заклади культури, освіти, спорту. Охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування, на інше майно і майнові права, рухомі і нерухомі об'єк-ти, визначені як об'єкти комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Ради від імені тери-торіальних громад здійснюють управління об'єктами їх-ньої спільної власності, що задовільняють спільні потре-би територіальних громад. держава гарантує та спрямо-вує свої зусилля на розвиток місцевого самоврядування.

28. Судова система України.

Судова система України – це сукупність усіх судів, що діють на території, мають загальні завдання, організова-ні і функціонують на єдиних демократичних принципах, пов'язаних між собою відносинами із здійснення право-суддя. Відповідно до ст. 124 Конституції правосуддя зді-йснюється виключно судами. Делегування ф-ій судів, також привласнення цих ф-ій іншими органами або по-садовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у дер-жаві. Судочинство в Україні здійснюється Конституцій-ним Судом і судами загальної юрисдикції. Організація, порядок діяльності і компетенція судів загальної юрис-дикції визначається Конституцією і ЗУ. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами терито-ріальності і спеціалізації. Найвищим судом цієї системи є Верховний Суд України, який здійснює нагляд за су-довою діяльністю судів республіки в порядку, визначе-ному законодавством України. Верховний Суд АРК, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, які є другою ланкою судової системи, розглядають у межах своєї компетенції справи як суд першої інстанції, в каса-ційному порядку, в порядку нагляду і за обставинами, що знову відкрилися; здійснюють нагляд і за обставина-ми, що знову відкрилися; здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських), міжрайонних (окруж-них) судів, також вивчають і узагальнюють судову прак-тику, аналізують судову статистику, здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Прирівняні до них міжобласні суди є лише судами першої інстанції і в межах своїх повноважень розглядають на режимних об'єктах, розташованих на території України, всі кримі-нальні і цивільні справи, а також справи про адміністра-тивні правопорушення. Районні (міські), міжрайонні (окружні) суди є першою ланкою суової системи Украї-ни. Районні (міські) суди утворюються в кожному райо-ні або місті без районного розподілу. Вони є основною ланкою судової системи, оскільки розглядають переваж-ну к-сть кримінальних і цивільних справ, становлять кількісну більшість у системі, максимально наближені до населення. Міжрайонні (окружні) суди створюються для забезпечення колегіального розгляду судових справ районними судами, до яких обрано недостатню к-сть суддів. У системі судів загальної юрисдикції входять також спеціалізовані суди – військові й арбітражні. Вій-ськові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах України й інших військових формуваннях, передбаче-них законодавством. Арбітражні суди, що діють на те-риторії України в теперішній час, прийшли на зміну органам державного і відомчого арбітражів. Арбітраж-ний суд є незалежним органом у вирішенні всіх госпо-дарських спорів, що виникають між юридичними особа-ми, державними й іншими організаціями. До системи арбітражних судів України належать: Вищий арбітраж-ний суд України, Арбітражний суд АРК, обласні, Київ-ський і Севастопольський міські арбітражні суди.

29. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.

Прокуратура – єдина цент-ралізована система державних органів, які від імені Ук-раїни здійснюють нагляд за точним виконанням та єди-ним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і при-тягнення винних до відповідальності. Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань на: закріплені Конс-титуцією України незалежність держави, суспільний і державний лад, політичну та економічну систему. Права національних груп і територіальних утворень; гаранто-вані Конституцією, іншими ЗУ та міжнародними право-вими актами соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини й громадянина; основи демок-ратичного устрою державної влади, правовий статус місцевих рад народних депутатів, органів територіаль-ного громадського самоврядування. На органи прокура-тури покладено такі ф-ії: підтримання держ. обвинува-чення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять опера-тивно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідст-во; нагляд за додержанням законів під час виконання су-дових рішень у кримінальних справах, а також у разі вживання інших заходів примусового характеру, пов'я-заних з обмеженням особистої свободи громадян. Відпо-відно до п.9 Перехідних положень Конституції прокура-тура продовжує виконувати ф-ію нагляду за додержан-ням і застосуванням законів та ф-ію попереднього слідс-тва – до набрання чинності законів, що будуть регулю-вати ці положення. Основні принципи організації та дія-льності прокуратури полягають в тому, що вони: станов-лять єдину централізовану систему, яку очолює Генера-льний прокурор України, з підпорядкуванням прокуро-рів за ієрархією; здійснюють їхні повноваження на під-ставі додержання Конституції та чинних на території ре-спубліки законів, незалежно від будь-яких органів держ. влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'-єднань чи їхніх органів; захищають у межах їхньої ком-петенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соц. по-ходження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; ді-ють гласно, інформують державні органи влади, громад-скість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Втручання інших орга-нів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їхніх представників у діяльність прокуратури з нагля-ду за додержанням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється. Вимоги про-курора, які відповідають чинному законодавству, є обо-в'язковими для всіх органів, підприємств, установ, орга-нізацій, посадових осіб і громадян та виконуються неві-дкладно або в передбачені законом чи визначені проку-рором строки.

Loading...

 
 

Цікаве