WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

19. Громадянство України: порядок набуття та підс-тави припинення. Громадянство – це усталений пра-вовий зв'язок особи з державою, який виражається в су-купності їхніх взаємних прав, обов'язків і взаємної від-повідальності. Громадянство України грунтується на та-ких принципах: єдине громадянство; збереження грома-дянства України в разі одруження чи розірвання шлюбу; збереження громадянства України особами, які прожив-ають за межами України; захист державою громадян, які проживають за кордоном; недопустимість видворення за межі України й видачі іншій державі. Громадянство на-бувається: 1) за народженням; 2) за походженням; 3) че-рез прийняття до громадянства України; 4) через понов-лення в громадянстві України; 5) на інших підставах, передбачених міжнародними договорами, згода на обо-в'язковість яких надається Верховною Радою України; 6) на підставах, передбачених міжнародними договора-ми, згода на обов'язковість яких надається ВРУ. Інозем-ців та осіб без громадянства може бути прийнято за їх-нім клопотанням в громадянство України. Умови набут-тя громадянства: визнання і виконання законів та Конс-титуції України; неперебування в іноземному громадян-стві; безперервне проживання на законни хпідставах на території України протягом останніх 5 років (не поши-рюється на осіб, які народилися чи довели, що хоча б один з батьків дід чи баба народилися на території Укр); володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; наявність законних джерел існування. Гро-мадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; на підставах, передбачених міжнародними до-говорами, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ. Громадянство України регулюється Конститкцією, ЗУ "Про громадянство України" та ухваленими до них ін-шими нормативно-правовими актами.

20. Форми народовладдя в Україні. Референдум: по-няття і види. Народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (пря-мої) чи представницької (виборної) демократії (засіб ре-алізації волі народу через обраних ним представників в органи влади – насамперед, нардепів, Президента, нар-депів ВР АРК, депутатів органів місцевого самоврядува-ння). До інститутів безпосередньої демократії, які забез-печують ухвалення державного рішення прямим волеви-явленням народу, відносять: референдум; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах органів держ. влади; загальні збори (збір) громадян; звіти депу-татів і виконавчих органів перед населенням. Референ-дум – голосування населення всієї держави (загально-державний референдум) або певної частини її населення (місцевий референдум) з метою вирішення найважливі-ших питань державного і суспільного життя. Залежно від тих чи інших ознак референдуми поділяються на пе-вні види. Розрізняють такі видиреферендумів: за юри-дичними наслідками – імперативний (має загальнообо-в'язкове значення і не потребує ніякого затверження), консультативний (його результати юрид. сили не мають. Призначення полягає в установленні думки голосуючих щодо певного питання. Ця думка може бути врахована, але не є обов'язковою для вирішення державними орга-нами відповідної проблем); є конституційний референ-дум (унаслідок якого змінюється, приймається або від-хиляється конституція) та законодавчий (щодо зміни, прийняття або відхилення певного закону); обов'язко-вий (це референдум, проведення якого є обов'язковим для вирішення визначених Конституцією пролем) й фа-культативний (коли референдум визначається як один із можливих, але необов'язкових способів вирішення пев-них питань).

21. Виборче право та виборча система України.

Виборче право має два значення: 1) сукупність юридич-них норм, які регламентують участь громадян України у виборах представницьких органів влади, організацію і проведення виборів, взаємовідносини між виборцями, депутатами і представницькими установами; 2) право громадян обирати (активне виборче право) і право бути обраним (пасивне виборче право). Виборче право – один із найваливіших інститутів конст. права. Це сукупність конституційно-правових норм, які регламентують поря-док організації і проведення виборів, умови участі гро-мадян у виборах представницьких органів влади, взає-мовідносини між депутатами і виборцями, порядок від-кликання депутата виборцями. Таким чином, виборча система це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, порядок організації і проведення виборів до пред-ставницьких органів республіки, взаємовідносини ви-борців з депутатами. Основними принципами виборчої системи і виборчого права України є: загальне, рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні, участь виборців в організації і проведені виборів, різноманіт-ність форм і методів висування канддатів у депутати, накази виборців депутатам. Виборчий поцес в Україні здійснюється на таких засадах: 1) вільне і рівноправне висунення претендентів і кандидатів; 2) гласність; 3) бе-зпристрасність до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування; 4) рівність можливостей для всіх кан-дидатів; 5) свобода агітації; 6) контроль за джерелами фінансування та виборами на виборчу кампанію. Вибор-че право є одним із основних конституційних прав гро-мадян і відноситься до групи так званих політичних прав. Виборча система – неодмінний елемент будь-якої демократії, яка взагалі не може існувати без повноваж-ного представництва, яке забезпечує реальну участь населення в управлінні справами суспільства і держави. В.с. є найважливішою формою прямої демократії, голов-на ф-ія якої – формування повноважного народного пре-дставництва. Характер виборчої системи безпосередньо зумовл.є основні характеристики представницької сис-теми. Вибори – не тільки важлива форма безпосередньої участі населення у здійсненні державної влади, не тіль-ки акт обрання представників народу до органів держ. влади. Це також засіб його виховання і самоорганізації; практична реалізація виборчого права громадян, ефекти-вний засіб перебудови сучасного суспільства. В.с. – су-купність юридичних, організаційних та інших засобів формування представницьких органів державної влади та здійснення громадянами своїх виборчих прав. В.с. ба-зується на таких конституційних принципах, як загаль-не, рівне і пряме виборче право, при таємному голосува-нні, висунення кандидатів громадськими організаціями, трудовими колективами, зборами військовослужбовців; вільне і всенародне обговорення якостей кандидата в де-путати; передвиборча агітація; проведення виборів на кошти держави; забезпечення виборів по округах вибор-чими комісіями; накази виборців; відповідальність за порушення законодавства про вибори. В Україні ісує змішана мажоритарно(система більшості)-пропорційна (представництво політичних партій) виборча система.

22. Правовий статус народних депутатів України.

Народний депутат – представник від народу, який оби-рається до законодавчого органу України – ВРУ – на ос-нові загального, прямого і рівного виборчого права шля-хом таємного голосування. Згідно ст. 76 Конституції склад ВРУ – 450 народних обранців. Народним депута-том України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 5 років. Не може бути обра-ним до ВРУ громадянин, який має судимість за вчинен-ня умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Повноваже-ння нардепів визначаються Конституцією та ЗУ. Згідно ст.78 Конституції нардепи здійснюють свої повноважен-ня на постійній основі. Нардепи не можуть мати іншого представницього мандата чи бути на державній службі. Згідно ст.79. перед вступом на посаду нардепи склада-ють перед ВРУ присягу. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Повноваження нардепів починаються з моменту складення присяги. Ст. 80 Консттуції гласить, що нардепам гарантується депу-татська недоторканість. Нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або вислов-лювання у парламенті та його органах, за винятком від-повідальності за образу чи наклеп. Нардепи не можуть без згоди ВРУ бути притягнутими до кримінальної від-повідальності, затримані чи заарештовані. Згідно ст. 81 повноваження народних депутатівприпиняються одно-часно з припиненням повноважень ВРУ. Повноваження нардепа України припиняються достроково у разі: 1) складення повноважень за його особистою заявою; 2) набранням законної сили обвинувального вироку щодо нього; 3) визнання судом недієздатним або безвісно від-сутнім; 4) припиненням його громадянства або виїзду на постійне місце проживання за межі України; 5) смерті. Рішення про дострокове припинення повноважень наро-дного депутата приймається більшістю від конституцій-ного складу ВРУ. У разі невиконання вимог щодо несу-містності депутатського мандата з іншими видами дія-льності повноваження нардепа припиняються достроко-во на підставі закону та за рішенням суду. Повноважен-ня народних депутатів України визначаються Конститу-цією (зокрема розділом 4) та законами України.

Loading...

 
 

Цікаве