WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

74. Поняття та види цінних паперів, порядок їх випуску

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують пра-во володіння або відносини позики, визначають взаємо-відносини між особою, яка їх випустила, та їх власни-ком і передбачають, як правило, виплату доходу у виг-ляді дивідендів або процентів, а також можливість пере-дачі грошових та їнших прав, що випливають з цих до-кументів, іншим особам. Можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не перед-бачено законом або в них спеціально не вказано, що во-ни не підлягають передачі, передаються шляхом пов-ного індосаменту(передавальним записом, який засвід-чує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Поня-ття, особливі умови випуску, використання та обігу при-ватизаційних паперів визначаються спеціальним законо-давством України. Види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації міс-цевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'-язання республіки; ощадні сертифікати; інвестиційні се-ртифікати; векселі; приватизаційні папери. Емітент має право на випуск акцій, облігацій підприємств з моменту реєстрації цього випуску Державній комісії цінних папе-рів та фондового ринку. Порядок реєстрації випуску облігацій підприємств і акцій, а також інформації про їх випуск визначається Державною комісією з цінних па-перів та фондового ринку. Реєстрація випуску цінних паперів повинна бути проведена не пізніше як за 30 днів з моменту подачі заяви доданням необхідних докумен-тів.Загальний реєстр випуску цінних паперів ведеться Державною комісією з цінних паперів та фондового ри-нку. Торговці цінними паперами вправі здійснювати та-кі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів: діяльність по випуску цінних паперів; комісійну діяль-ність по цінних паперах; комерційну діяльність по цін-них паперах.

75. Поняття та зміст договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а поку-пець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами в договору купівлі-про-дажу виступають продавець і покупець. Істотними умо-вами цього договору є умови про предмет і ціну. Доки сторони не дійдуть згоди щодо цих умов, договір не мо-же вважатися укладеним. Інші умови також можуть на-бути значення істотних, якщо стосовно до них за заявою однієї із сторін належить досягти згоди. Предметом до-говору купівлі-продажу можуть бути окремі речі або їх сукупність, а також певні зобов'язальні права, пов'язані з можливістю реалізації зафіксованих у них повноважень на можливе отримання майнових вигод. Предметом цьо-го договору не можуть бути боргові зобов'язання, автор-ські права. Форма договору купівлі-продажу визначаєть-ся характером і вартістю товару, а також часом виконан-ня договору. Договори, що виконуються в момент укла-дення, можуть бути укладені в усній формі. Якщо дого-вір виконується після його укладення, то його належить укласти в письмовій формі, а окремі договори потребу-ють нотаріального посвідчення. Продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на прода-вану річ.

77. Договір оренди, порядок його укладання, зміни і припинення

За договором майнового найму(оренди) наймодавець зо-бов'язується надати наймачеві майно у тимчасове кори-стування за плату. Договір майнового найму між гро-мадянами на строк більше одного року, найму майна державних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі. Строк договору май-нового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. Коли до-говір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк, і кож-на із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це другу сторону в письмовій формі за три місяці. По договору майнового найму най-мач зобов'язаний: своєчасно вносити плату за корис-тування майном; користуватися майном відповідно до договору і призначення майна; підтримувати орендне майно у справному стані; провадити за свій рахунок по-точний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором; при припиненні договору найму повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовле-ному договором. Наймодавець має право достроково розірвати договір найму в судових органах, якщо най-мач: користується майном не відповідно до договору або призначення майна; навмисно або з неостережності погіршує стан майна; не вніс плати протягом трьох міся-ців з дня закінчення строку платежу, а за договором по-бутового прокату - протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не встановлені типовим договором; не робить капітального ремонту в тих випадках, коли за за-коном або договором капітальний ремонт лежить на обов'язку наймача. Наймач може достроково розірвати договір найму: якщо наймодавець не робить капіталь-ного ремонту, який зобов'язаний робити; якщо майно, в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в непридатному для користування стані.

80. Поняття, предмет трудового права в Україні

Предметом правового регулювання такої галузі права, як трудове є, насамперед, трудові відносини, тобто сус-пільні відносини, що виникають у процесі застосування людиною своїх здібностей у виконанні певної трудової функції. Предметом правового регулювання норм тру-дового права є також відносини, що тісно пов'язані з трудовими. Трудове право - окрема галузь права Украї-ни, яка регулює відносини, що виникають у процесі реа-лізації особою права на працю. Трудове право являє собою внутрішньо єдину, цілісну систему загальнообов'-язкових правил поведінки, що регулюють трудові, а та-кож деякі інші, тісно зв'язані з трудовими, відносини на-йманих працівників.

81. Джерела трудового права України.

Трудове право є стабільною, давно сформованою галуз-зю права зі своєю величезною нормативною базою, яка й визначає основне джерело трудового права – норма-тивно-правові акти. До них відносять Конституцію України, Закони України "Про зайнятість населення", "Про колективні договори і угоди", "Про охорону пра-ці", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", Ко-декс законів про працю, "Про відпустки", "Про вста-новлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфлікті)" та інші, постанови ВРУ, Укази й розпорядження Пре-зидента України, Постанови й розпорядження КМУ, інс-трукції, правила, положення, накази міністерств, держа-вних комітетів, відомств, міжгалузеві, міжнародні й та-рифні угоди. Особливим джерелом трудового права є міжнародні договори, ратифіковані ВРУ. Ратифіковано близько 50 конвенцій спеціалізованого органу ООН з питань праці - Міжнародної організації праці. У трудо-вих колективах також здійснюється нормотворча робота - прийняття локальних норм, до яких можна віднести Правила внутрішнього трудового розпорядку, Поло-ження про преміювання, колективні договори, накази тощо.

82. Поняття та порядок укладення колективного договору

Колективний договір як договір, тобто локальний нор-мативний акт, що регулює виробничі, трудові й соціа-льно-економічні відносини на підприємстві, в устано-вах, організаціях. Колективна угода являє собою норма-тивний акт, який регулює такі самі відносини, що й колективний договір, але на державному, регіональному та галузевому рівнях. Колективна угода має декілька видів: генеральна угода, галузева, регіональна. Порядок укладання колективних договорів(угод) визначається Законом України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 р. та КЗпП. Сторонами генеральної угоди виступають: професійні спілки, які об'єдналися для ве-дення колективних переговорів та укладення генера-льної угоди; власники чи уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди, на чиїх підприємствах зайнято більшість найманих працівників держави. Сто-ронами угоди на галузевому рівні є власники, об'єд-нання власників чи уповноважені ними органи і проф-спілки, об'єднання профспілок або інших представни-цьких організацій трудящих, які мають відповідні пов-новаження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їхніх дій. Угода на регіональному рівні укладається між місцевими органами державної влади або регіональними об'єднаннями підприємців, якщо во-ни мають відповідні повноваження, і об'єднаннями про-фспілок чи іншими органами, якщо їх уповноважили трудові колективи.

Loading...

 
 

Цікаве