WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

62. Представництво та довіреність: форми та види

Представництво, себто такі відносини, за яких угоду ук-ладено представником від імені іншої особи, яку він ре-презентує, створює для останньої відповідні права та обовязки. Воно виникає з огляду на відсутність юри-дичної здатності або фізичної можливості в особи, яку репезентують, вчиняти юридичні дії. Буває обовязковим і доовірним(добровільним). Обовязкове представництво встановлюється законом. Добровільне представництво залежить від бажання конкретної особи, яку репрезен-тують, і визначає повноваження представника видачею довіреності чи у формі договору. При цьому пред-ставник повинен діяти тільки в межах наданих йому повноважень. Письмовим документом, що його видає одна особа іншій для представництва перед третіми осо-бами, є довіреність, може бути разовою, спеціальною чи генеральною. Укладається тільки у письмовій формі. Не може перевищувати 3 років.

63. Поняття, види та форми угод у цивільному праві

Угоди – це вольові правомірні дії громадян і органі-зацій, спрямовані на досягнення певного юридичного результату: встановлення, зміну або припинення циві-льних прав та обов'язків. Їх можна класифікувати за різ-ними критеріями: 1)залежно від повноважень к-сті суб'-єктів, які їх укладають, вони можуть бути односторон-німи, двосторонніми, багатосторонніми; 2)залежно від способу укладання угоди вони можуть бути консенсу-альні і реальні. Консенсуальні угоди вважаються укла-деними з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами. Реальні – поряд із домовленістю сторін необхідно передати майно, вчинити інші дії; 3)за-лежно від інтересів і мети угоди можуть бути платними і безоплатними, казуальними і абстрактними; 4)угоди можуть бути плановими і неплановими; 5)угоди можуть бути законними і незаконними або дійсними і недійс-ними. Угоди можуть укладатись в усній або письмовій формі – простій чи нотаріальній. Іноді вони можуть ук-ладатися в конклюдентній формі, коли суб'єкт мовчить, і це визнається виявом його волі укласти угоду, перед-бачену законодавством. Цивільним кодексом України передбачені такі види конкретних договорів: договір ку-півлі-продажу, договір оренди, договори міни, даруван-ня, поставки, майнового найму, найму жилого примі-щення, підряду, перевезення, позики, доручення, комісії, схову, довічного утримання, сумісної діяльності, конт-рактації сільськогосподарської продукції та ін.

64. Умови дійсності угод та підстави визнання їх недійсними

Всі угоди, які укладаються, повинні бути укладені і офо-рмлені відповідно до вимог закону: 1)всі особи, які ук-ладають угоду, повинні бути правоздатними і дієздат-ними у повному об'ємі, що дає їм право на здійснення угод; 2)всі угоди повинні відповідати за своїм змістом закону або не протирічити йому; 3)угода повинен бути укладений в тій формі, як це вимагає закон(згідно ст. 44 ЦК України в письмовій формі укладаються: угоди державних, кооперативних та інших громадських орга-нізацій між собою і з громадянами; угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців; інші угоди грома-дян між собою, відносно яких закон вимагає додер-жання письмової форми), всі письмові угоди повинні бути підписані; 4)повинні укладатися при вільному во-левиявленні сторін договору. Дотримання цих чотирьох умов є достатнім для визначення угод законними і дій-сними і навпаки – недотримання їх веде до недійсно-сті(незаконності) угод.

65. Види, порядок укладання та припинення договорів

Договір можна визначати як угоду двох або декількох сторін, спрямовану на встановлення, зміну чи припи-нення цивільних правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки пра-вомірною. Змістом будь-якого договору є права і обов'-язки сторін, установлені ним. Прийнято розрізняти іс-тотні, звичайні та випадкові умови договору. Істотними є ті умови договору, що визнані такими за законом або необхідні для договорів цього виду. До звичайних умов відносять ті, які самі по собі передбачаються, скажімо, місце виконання договору. Випадковими визначаються такі умови договору, які зазвичай у договорах такого виду не передбачаються, але можуть бути встановлені угодою сторін. Договори, що базуються на волевиявлен-ні однієї особи, називаються односторонніми. Договори, в яких виявлено волю двох сторін, називаються двосто-ронніми. Договори, в яких беруть участь більш ніж дві особи, називаються багатосторонніми. Розрізняють до-говори реальні й консенсуальні. Реальні договори вва-жаються укладеними, тобто набувають юридичного зна-чення лише з моменту фактичного здійснення певних дій. Консенсуальні договори вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору. За формою договори можуть бути усними або письмовими. Письмові, своєю чергою, поділяються на прості й нотаріально засвідчені. У процесі укладення договору розрізняють дві стадії: пропозицію укласти договір(оферту) і прийняття про-позиції(акцепт). Часто сторони самі визначають момент набрання договором юридичної сили. В інших випадках момент укладення договору визначає закон.

66. Поняття зобов'язань, принципи виконання зобов'язань

Виконання зобов'язань можливе в таких формах: у пов-ному обсязі, частинами, покладання виконання зобов-'язань на третю особу. Зобов'язання повинні викону-ватися належним чином і в установлений строк відпо-відно до вимог чинного законодавства, акта планування, договору, а за відсутності таких указівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається , крім випадків, передбачених законом. Кредитор має права не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачене зако-ном, актом планування, договором або не випливає з сутності зобов'язання. Виконання зобов'язання, що ви-никло з договору, може бути покладено вцілому або в частині на третю особу в разі, коли це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа пов'язана з однією із сторін адміністративною підлег-листю або відповідним договором. Зобов'язання мають виконуватися якісно і в установлений строк. Місцем виконання зобов'язання повинно бути місце, зазначене в законі, договорі, акті планування, на підставі якого ви-никло зобов'язання, або передбачене в сутності зобов'-язання. На випадок альтернативного зобов'язання борж-ник має право вибору щодо виконання однієї з двох або кількох дій, якщо іншого не передбачено законом, дого-вором або змістом зобов'язання. Коли в зобов'язання бе-руть участь кілька кредиторів або кілька боржників, то кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконати зобов'язання в рівній частці з іншими, якщо інше не випливає з закону чи договору.

67. Підстави припинення зобов'язань за цивільним законодавством

Згідно з Цивільним кодексом України зобовязвння при-пиняються: виконанням; зарахуванням; якщо боржник і кредитор – одна особа; за угодою сторін; унаслідок зміни плану; за неможливістю виконання; зі смертю гро-мадянина або з ліквідацією юридичної особи. Виконан-ня: якщо боржник видав кредиторові в посвідчення зо-бовязання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, мусить повернути цей документ або зазна-чити про це в розписці. Зобовязання припиняється зара-хуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої нас-тав або строк якої не зазначений чи визначений момен-том витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони. Зобовязання припиняється, якщо боржник і кредитор – одна особа. Якщо згодом цей збіг при-пиняється, зобовязання виникає знову. Зобовязання при-пиняється за угодою сторін, зокрема за угодою про за-міну одного зобовязання іншим між тими самими осо-бами. Зобовязання між організаціями підлягає при-пиненню або зміні сторонами в установленому порядку, якщо підстави, на яких зобовязання основане, змінені розпорядженням, обовязковим для обох сторін. Зобовя-зання припиняється за неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставинами, за якими боржник не від-повідає. Зобовязання припиняється зі смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника. Зобовязання припиняється зі смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора. Зобовязання припиняється з ліквідацією юридичної особи(боржника або кредитора). Може бути покладено на іншу юридичну особу.

68. Способи забезпечення виконання зобов'язань

Виконання зобов'язань може забезпечуватися такими способами: згідно з законом чи договором:неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручництвом; за зобов'я-заннями між громадянами або з їхньою участю-завдат-ком; за зобов'язаннями між державними організаціями за гарантією. Неустойкою(штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невико-нання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. На випадок застави кре-дитор має право в разі невиконання боржником забез-печеного заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. За договором поруки поручник зобов'язу-ється перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Завдатком визнається грошова сума, що вида-ється однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвер-дження укладення договору і забезпечення його вико-нання. Коли зобов'язання виникають щодо погашення заборгованості між організаціями, способом забезпе-чення виконання зобов'язання може виступати гарантія. Що видається іншими організаціями стосовно його ви-конання.

Loading...

 
 

Цікаве