WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

56. Поняття та система цивільного права України.

Цивільне право – одна з провідних галузей нац. права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому. Предмет правового регулювання Ц.п. скл. правові відно-сини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини.Систему Ц.п.України ви-значає розміщення його складових у певній системі, обумовленій взаємозв'язком її елементів – юридичних норм та інститутів. Вона поділяється на дві частини: за-гальну та особливу. Загальну частину Ц.п. скл. правові норми та інститути, що стосуються всіх цивільно-право-вих відносин, а саме: положення про суб''ктів та об'єкти цивільного права, угоди, представництво й довіреність, позовна давність. Особливу частину Ц.п. скл. норми права, які регулюють окремі групи спеціальних цивіль-но-правових відносин. Вона криє в собі такі інститути: право власності; зобов'язальне право; авторське право; право на відкриття; право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, раціона-лізаторську пропозицію; спадкове право; правоздатність іноземних громадян та юридичних осіб; застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних до-говорів. Як частина юридичної науки, цивільне право вивчає закономірності цивльно-правового регулювання суспільних відносин, історію його становлення й розви-тку, а також розробляє способи його подальшого вдос-коналення.

57. Джерела цивільного права.

Джерелами цивільного права України є Конституція України (28.06.1996), Цивільний кодекс України (прий-нятий ЗУ РСР від 18.07.1963 і введений в дію 1.01.1964), Житловий кодекс України (від 30.06.1983 року), ЗУ "Про власність" (від 7 лютого 1991), "Про підприємства в Україні" (від 27 березня 1991), "Про підприємництво" (від 7 лютого 1991), "Про господарські товариства", "Про захист прав споживачів", "Про об'єднання грома-дян","Про приватизацію державного житлового фонду", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про малу приватизацію", "Про заставу", "Про цінні папери та фондову біржу" (від 18 червня 1991) та ін. Серед інших нормативних актів, що є джерелами циві-льного права, а отже й містять цивільно-правові норми, можна відмітити укази Президента (наприклад, "Про тимчасові Положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропози-цій в Україні" від 18 вересня 1992), постанови й розпо-рядження КМУ (скажімо, постанова КМУ "Про мініма-льні ставки авторської винагороди за використання тво-рів л-ри й мистецтва" від 18 лбтого 1994), а також поло-ження, інструкції, накази та інші відомчі нормативні акти, які стосуються майнових та особистих немайнових відносин, що приймаються міністерствами й відомства-ми України.

58. Поняття, структура та види цивільних правовід-носин. Цивільно-правові відносини – врегульовані нор-мами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають юридично рівх-ними носіями прав та обов'язків. Цивільно-правові від-носини скл. з трьох основних елементів: суб'єктів, об'єк-тів і змісту. Суб'єктами цивільно-правових відносин мо-жуть бути фізичні та юридичні особи. Об'єктами цивіль-но-правових відносин можуть бути: речі, дії, продукти творчої діяльності, особисті немайнові блага. Змістом цивільно-правових відносин є цивільні права та обов'яз-ки суб'єктів таких відносин. Цивільно-правові відносини поділяються на такі види: 1)за змістом: майнові циві-льно-правові відносини, спрямовані на задоволення майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, немай-нові цивільно-правові відносини щодо задоволення осо-бистих немайнових інтересів учасників цих відносин; 2)за зв'язком учасників відносин: абсолютні, тобто циві-льно-правові відносини, за яких уповноваженому суб'є-ктові протистоїть як зобов'язаний суб'єкт невизначене коло осіб, відносні цивільно-правові відносини, за яких уповноваженому суб'єктові протистоїть конкретно виз-начена особа, яка повинна виконати для упов-новаженого суб'єкта певні дії; 3)залежно від об'єкта пра-вових відносин: речові цивільно-правові відносини, об'-єктом яких є речі, зобов'язальні, тобто правовідносини, об'єктом яких є виконання відповідних зобов'язань; 4)залежно від структури: прості цивільно-правові від-носини, за яких одній стороні належить тільки право, а іншій – тільки обов'язок, складні цивільно-правові відносини, за яких дві сторони мають як права, так і обов'язки; 5)за характером нормативного спрямування: регулятивні цивільно-правові відносини, охоронні цивільно-правові відносини. Юридичні факти в цивіль-ному праві поділяються на юридичні дії та юридичні події. Юридичні дії – це такі юридичні факти, спричи-нення яких залежить від волі людей та породжує певні правові наслідки. Юридичні події – це юридичні факти, що настають незалежно від волі людини.

59. Цивільна правоздатність та дієздатність грома-дян України. Цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки. Правоздатність у громадянина України вини-кає від дня народження і припиняється з його смертю. Цивільна дієздатність – це здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, тобто його здатність розпоряджатися власними правами і нести відповідальність за свої дії. Цивільна дієздатність поділяється на такі види: повна дієздатність настає з досягненням повноліття – 18 років; часткова дієздатність фізичні особи у віці від 15 до 18 років; мінімальна дієздатність характерна для осіб віком до 15 років; обмежена дієздатність може бути визначена судом громадянам, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; громадянин, який через душевну хворобу чи недоумство не здатний розуміти значення своїх дій чи керувати ними, може бути виз-наний судом недієздатним.

60. Поняття юридичної особи та її правосуб`єктність

Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлена майно, можуть набувати майнових та осо-бистих немайнових прав і нести обов'язки, бути пози-вачем і відповідачем у судових органах. Правовими оз-наками юридичної особи є: організаційна єдність; наявність відокремленого майна; можливість виступати в цивільному обороті від власного імені; здатність са-мостійно нести майнову відповідальність. Юридичні особи наділено цивільною правосуб`єктністю, тобто цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю, які виникають водночас із моменту їх державної реєст-рації. Цивільна правоздатність юридичної особи визна-чається характером і змістом діяльності юридичної осо-би, що передбачена статутом організації. Цивільна дієз-датність здійснюється відповідними органами юридич-ної особи, які можуть бути як єдиноначальними, так і колегіальними. Для юридичної особи правосуб`єктність виникає: з моменту затвердження статуту або положен-ня; з моменту видання компетентним органом постано-ви про утворення організації; з моменту реєстрації ста-туту, якщо він підлягає реєстрації. Залежно від харак-теру власності розрізняють такі види юридичних осіб: державні; колективні; орендні; акціонерні; спільні, за участю закордонних суб'єктів; приватні; сімейні; релі-гійні та ін. За характером діяльності юридичні особи поділяються на: підприємства, що виробляють про-дукцію; установи, котрі надають послуги населенню; колгоспи – колективні виробничі сільськогосподарські підприємства; комерційні та інші організації. Правосуб`-єктність юридичної особи припиняється: з моменту її ліквідації; з моменту реорганізації.

61. Підстави виникнення, зміни та припинення циві-льних прав та обов'язків. Захист цивільних прав

Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її можливої(дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Способи захисту циві-льних прав особи: визнання права; відновлення стано-вища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права; присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення або зміну правовідношення; компенсацію моральної шкоди; стяг-нення з правопорушника збитків, а у випадках, перед-бачених законом чи договором, - неустойки(штрафу, пені); інші способи. Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необ-хідність. Необхідна охорона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно-небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені пот-ребою негайного відвернення та припинення посягання. Крайня необхідність – збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню.

Loading...

 
 

Цікаве