WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини в сфері господарської діяльності (ст. ст. 199—235 КК) - Реферат

Злочини в сфері господарської діяльності (ст. ст. 199—235 КК) - Реферат

Реферат на тему:

Злочини в сфері господарської діяльності (ст. ст. 199—235 КК)

Родовим об'єктом господарських злочинів слід вважати діяльність, яка відповідала б інтересам громадян України. З об'єктивної сторони господарські злочини характеризуються як суспільно небезпечні діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоду нормальній господарській діяльності.

Суб'єкти злочинів у сфері господарської діяльності, залежно від обов'язкових і додаткових якостей, властивих особі, її місця в структурі об'єкта можна поділити на три категорії: спеціальні суб'єкти (наприклад, посадова особа); спеціальноконкретні особи (наприклад, продавець, працівник побутового обслуговування і т. ін.)1; будь-яка особа, що підлягає кримінальній відповідальності, яка порушує або не виконує певні господарські обов'язки і вимоги поведінки у цій сфері2.

Таким чином, під злочинами у сфері господарської діяльності розуміємо вчинене приватною або посадовою особою при здійсненні господарської діяльності умисне або необережне суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність), що завдає істотної шкоди цій корисній діяльності.

Розглянемо деякі з них.

Контрабанда (ст. 201 КК). Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю, зроблене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних і культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних чи вибухових речовин, зброї і боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї і бойових припасів до нього), а також контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, стосовно яких законодавством встановлені відповідні правила вивозу за межі України.

Потрібно зазначити, що даний злочин раніше знаходився в розділі II "Інші злочини проти держави" Особливої частини Кримінального кодексу.

Подібне рішення в колишніх умовах нашого суспільно-економічного розвитку було цілком обґрунтованим. Однак зміни, що відбуваються, вимагають уточнення цих визначень. Дійсно, контрабанда визначалася тим злочином, який завдавав суттєвої шкоди монополії зовнішньої торгівлі держави, порушення правил про валютні операції посягало на відносини в галузі валютної монополії. Але змінюються економічні орієнтири і правила, і те, що раніше вважалося монополією держави в господарському житті, зараз надано й представникам інших форм власності. Отже, говорити сьогодні про те, що держава як господарюючий суб'єкт володіє монополією на цей вид господарської діяльності, буде неправильним. Тому в новому Кримінальному кодексі контрабанда перенесена в розділ "Злочини в сфері господарської діяльності".

Основним безпосереднім об'єктомцього злочину є встановлений порядок переміщення відповідних товарів через митний кордон України.

Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 КК). Об'єктомзлочину є порядок державної реєстрації і ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності, у т. ч. банківської і професійної діяльності на ринку цінних паперів. Вказаний порядок покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки і захищати права та інтереси фізичних та юридичних осіб, фінансові інтереси держави (зокрема в плані створення передумов для нарахування і стягнення податків та інших обов'язкових платежів).

З об'єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох форм: 1) здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що містять ознаки підприємницької, у т. ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ; 2) здійснення без одержання спеціального дозволу (ліцензії) видів господарської діяльності, які відповідно до законодавства підлягають ліцензуванню, у т. ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ; 3) здійснення зазначеної діяльності з порушенням умов ліцензування.

Суб'єктомзлочину є: 1) фізичні осудні особи незалежно від громадянства, які досягли 16-річного віку, у т. ч. особи, які займаються зареєстрованою підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 2) службові особи юридичних осіб — підприємницьких та інших господарських структур, які приймають та (або) реалізують рішення про здійснення господарської діяльності без належним чином оформленої ліцензії або з порушенням умов ліцензування, а також службові особи, які не забезпечили отримання підприємством, установою чи організацією ліцензій, хоча цей обов'язок покладався на них нормативними актами, установчими документами або трудовим контрактом. Наявність обов'язку у певного працівника підприємства чи організації дотримуватись вимог ліцензування має встановлюватись у кожному конкретному випадку з урахуванням здійснюваного ним фактичного і юридичного контролю за фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Винний усвідомлює, що порушує встановлений порядок зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю і бажає вчинити такі дії для того, щоб досягти мети — одержати від незареєстрованої, безліцензійної або пов'язаної з порушенням умов ліцензування діяльності дохід у великих розмірах.

Заняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК).

Об'єктомзлочину є встановлений законодавством порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності.

Об'єктивна сторона злочину виражається у зайнятті тими видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, крім випадків, передбачених іншими статтями Кримінального кодексу.

Диспозиція ст. 203 КК носить в цілому бланкетний характер, що для з'ясування змісту кримінально-правової заборони робить необхідним звернення до відповідних законів. Поняття "спеціальна заборона", вжите в ч. 1 ст. 203 КК, означає не заборону певних діянь взагалі, а відсутність необхідних підстав для їх вчинення конкретною особою. Відповідно до закону певні види господарської діяльності можуть здійснювати лише державні підприємства та організації (наприклад, виготовлення і реалізацію військової зброї та боєприпасів до неї, видобування бурштину, охорона окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, виробництво етилового спирту, імпорт, експорт та оптова торгівля етиловим, коньячним і плодовим спиртом тощо).

Суб'єктомзлочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку і якій законом не заборонено займатися підприємницькою діяльністю, а також службова особа, яка дала вказівку здійснювати заборонену для даного підприємства діяльність або керувала нею. Особи, яким взагалі заборонено займатись підприємництвом, за наявності для цього підстав можуть притягуватися до відповідальності за ст. 202.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 203 КК) є: 1) отримання доходу у великих розмірах; 2) вчинення діяння особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності (необхідно, щоб судимість за ч. 1 або ч. 2 ст. 203 не була знята або погашена у встановленому законом порядку).

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК).

Об'єктомзлочину є запроваджений з метою захисту економічних інтересів держави порядок виробництва й обігу підакцизних товарів. Додатковим факультативним об'єктом виступає життя і здоров'я споживачів недоброякісної підакцизної продукції.

Предметом злочину є: 1) алкогольні напої, 2) тютюнові вироби; 3) інші підакцизні товари. До останніх на сьогодні належать: 1) деякі транспортні засоби та шини до них; 2) ювелірні вироби; 3) нафтопродукти; 4) деякі продукти харчування (наприклад, кава, ікра осетрових, краби готові або консервовані, шоколад, пиво солодове); 5) інші товари (одяг хутровий із норки, песця або лисиці, одяг з натуральної шкіри, рушниці спортивні, офісні меблі, компакт-диски тощо).

Об'єктивна стороназлочину полягає у таких діях: 1) придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів; 2) зберігання таких товарів; 3) їх транспортування; 4) збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (ч. 1 ст. 204 КК); 5) незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів (ч. 2 ст. 204 КК). При цьому незаконне виготовлення підакцизних товарів тягне відповідальність за ч. 3 ст. 204 КК лише за умови, що таке виготовлення здійснюється: а) шляхом відкриття підпільних цехів; б) з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або в) особою, яка раніше була засуджена за ст. 204 КК.

Суб'єктзлочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, є мета збуту. Придбання, зберігання або транспортування незаконно встановлених підакцизних товарів без мети збуту, а, наприклад, для власного споживання розглядуваного складу злочину не утворює.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3. ст. 204 КК) є: 1) незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини (матеріалів), що становить загрозу для життя і здоров'я людей; 2) незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.

Об'єктивна сторона контрабанди — переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Суб'єктомконтрабанди може бути особа, яка досягла16-річного віку. З суб'єктивної сторони контрабанда характеризується прямим умислом.

Фіктивне підприємництво (ст. 205 КК). Поняття "фіктивне (неправдиве) підприємництво" полягає в тому, що різні, офіційно зареєстровані особи використовують, як правило, обманні прийоми для здійснення і приховування своєї фактичної діяльності. Це може відбуватися як у момент реєстрації, так і потім, паралельно з дозволеною діяльністю. Саме та обставина, що подібна діяльність може вчинюватися і в процесі здійснення підприємницької діяльності, поряд з легалізованою, дає підстави віднести цей злочин до даного етапу здійснення підприємництва.

З об'єктивної сторони діяння проходить нібито кілька етапів. Спочатку офіційно створюється нове підприємницьке товариство або вирішується питання про придбання раніше офіційно існуючого товариства. Потім під прикриттям цього товариства починає здійснюватися діяльність, не передбачена його статутними документами. Даний склад сформульовано законодавцем як матеріальний, тобто необхідно встановити злочинне діяння, злочинний наслідок і причинний зв'язок між ними. Наслідки полягають у завдаванні матеріальної шкоди державі, банку, кредитній установі, іншим юридичним особам чи громадянам.

Loading...

 
 

Цікаве