WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Допомоги із соціального забезпечення - Реферат

Допомоги із соціального забезпечення - Реферат

Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Призначається малозабезпеченим сім'ям з дітьми до 16 років (учнів — до 18 років), якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї. Розмір такої допомоги складає різницю між прожитковим мінімумом для сім'ї та її сукупним доходом.

Особи, які підлягають державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.01. Ці допомоги надаються незалежно від розміру страхового стажу.

Документи, необхідні для призначення допомог, визначаються ст. 51 згаданого Закону.

Держава гарантує інвалідам право на матеріальне забезпечення та соціальну захищеність. Особи, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, мають право на трудову пенсію. Інвалідам, які ніколи не працювали, Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16.12.00 гарантується соціальна допомога.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і ІІ груп, непрацюючі інваліди ІІІ групи, діти-інваліди до 16 років.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на допомогу і пенсію, соціальна допомога або пенсія призначається за їх вибором.

Допомога призначається у таких розмірах (ст. 2 Закону): інвалідам з дитинства І групи — 100 % прожитктвого мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства ІІ групи — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства ІІІ групи — 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам віком до 16 років — 70 % прожиткового мінімуму дляосіб, які втратили працездатність.

Допомога інвалідам І, ІІ груп та непрацюючим інвалідам ІІІ групи призначається на весь час інвалідності. Дітям-інвалідам допомога призначається на час інвалідності, але не більше як по місяць досягнення дитиною 16 років. Якщо дитина-інвалід після досягнення 16 років визнана інвалідом з дитинства, то допомога виплачуватиметься в новому розмірі за її заявою.

У разі смерті дитини-інваліда або інваліда з дитинства особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги.

Допомога здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається працюючим громадянам з фонду соціального страхування України. Це компенсація заробітку працівнику, що втратив його внаслідок хвороби. Право й умови надання допомоги регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Особа має право на допомогу, якщо вона підлягає страхуванню. Вона має право на її отримання з першого дня роботи. Тривалість роботи для отримання допомоги значення не має, але має значення для визначення її розміру. Розмір допомоги перебуває у прямій залежності від загального трудового (страхового) стажу.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається у разі настання таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; необхідність догляду за хворою дитиною; необхідність догляду за хворим членом сім'ї; догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері; карантин; тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижчеоплачувану роботу; протезування з розміщенням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства; санаторно-курортне лікування.

Разом з тим, до стажу для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності не зараховуються: час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним; час навчання у вищому навчальному закладі освіти, в аспірантурі, докторантурі; час роботи засуджених у колонії, поселенні і відбування виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи.

Чим більша тривалість страхового стажу, тим більший розмір допомоги.

Розміри допомоги з тимчасової непрацездатності такі: 100 % середньої зарплати надається — працівникам, які мають страховий стаж 8 і більше років; працівникам, віднесеним до 1—4 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; одному з батьків, який здійснює догляд за хворою дитиною віком до 14 років, потерпілою внаслідок Чорнобильської аварії; ветеранам війни; 80 % середньої зарплати — працівникам, які мають страховий стаж 5—8 років; 60 % середньої зарплати — працівникам, які мають страховий стаж до 5 років.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується Фондом соціального страхування, починаючи з шостого дня непрацездатності на період до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Перші п'ять днів оплачуються власником за рахунок коштів підприємства.

Допомога не видається у період відпустки без збереження заробітної плати. Якщо непрацездатність настала в період оплачуваної відпустки, то допомога надається за всі дні непрацездатності, засвідчені лікарняним листком.

За певних обставин працівник може бути позбавлений допомоги з тимчасової непрацездатності: якщо шкода здоров'ю заподіяна навмисно чи хвороба симулюється; якщо працівник захворів чи отримав травму внаслідок сп'яніння чи дій, пов'язаних зі сп'янінням, а також у результаті зловживання алкоголем; якщо працівник отримав травму при здійсненні ним злочину; за час примусового лікування по визначенню суду; за час перебування під арештом і за час судово-медичної експертизи.

Положенням про допомоги встановлено, що заробіток для обчислення допомоги береться за два останніх календарних місяці перед настанням тимчасової непрацездатності. Оплата, що підлягає обліку при обчисленні допомоги, включається в заробіток за часом, за який вона нарахована, а не за часом її фактичного отримання.

Допомога на поховання. Вона надається особам, які постійно проживають в Україні та застраховані у системі державного соціального страхування відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" у разі настання страхового випадку. Розмір допомоги на поховання встановлюється у розмірі не нижче за 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи (ст. 5 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.01). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01. "Про розмір допомоги на поховання" допомога виплачується у розмірі 150 грн.


 
 

Цікаве

Загрузка...