WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підприємницька діяльність суб’єктів господарювання - Реферат

Підприємницька діяльність суб’єктів господарювання - Реферат

Реалізація державної політики у сфері ліцензування здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, а також органами виконавчої влади, визначеними Кабінетом Міністрів України, спеціальними виконавчими органами рад, уповноваженими провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Вiдмова у видачi дозволу (лiцензiї) видається в письмовiй формi в той же строк. Зазначена вiдмова може бути оскаржена до суду чи господарського суду.

Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

Державна пiдприємницька дiяльнiсть — це дiяльнiсть, яку можуть виконувати тiльки державнi пiдприємства (наприклад, виготовлення та реалiзацiя наркотичних засобiв, вiйськової зброї та боєприпасiв до неї, вибухових речовин).

За функцiональним характером пiдприємницька дiяльнiсть подiляється на такi види: з виробництва продукцiї; з виконання робiт; з надання послуг; торговельна дiяльнiсть.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, що має велике значення, оскiльки це визначає характер взаємовiдносин мiж засновниками (учасниками товариства), режим майнової вiдповiдальностi за зобов'язаннями пiдприємства, ступiнь захисту iнтересiв кредиторiв, порядок керiвництва i розподiл одержаних прибуткiв, можливi джерела фiнансування його дiяльностi. У деяких випадках конкретна органiзацiйно-правова форма служить обов'язковою передумовою для певного виду дiяльностi. Скажiмо, iнвестицiйний фонд може бути утворений лише у формi вiдкритого акцiонерного товариства, а фондова бiржа — у формi закритого.

Для пiдприємницької дiяльностi законом передбачається вибiр органiзацiйно-правових форм. Так, пiдприємництво може здiйснюватися фізичною особою (громадянином, іноземцем, особою без громадянства), без утворення пiдприємства. Пiдприємцi також можуть утворювати для заняття бiзнесом господарські організації (юридичні особи), їх філії, представництва, інші відокремлені підрозділи (структурні одиниці).

Пiдприємство є основною органiзацiйно-правовою формою пiдприємницької дiяльностi.

Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання. Наприклад, орендні пiдприємства створюються вiдповiдно до Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вiд 10.04.92 органiзацiями орендарiв — членiв трудових колективiв державного пiдприємства, чиє майно вони взяли в довгострокове користування з правом наступного викупу (чи без такого).

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Об'єктами оренди можуть бути: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; майно, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Зараз набуває поширення така органiзацiйно-правова форма пiдприємницької дiяльностi, як iнновацiйнi (впроваджувальнi) пiдприємства, дiяльнiсть яких спрямована на створення й використання iнтелектуального продукту, доведення нових оригiнальних iдей до реалiзацiї у виглядi товарiв i послуг, а також на органiзацiю ефективного задоволення суспільних потреб у цих товарах i послугах, що є одним з видiв iнтелектуальної власностi.

Однiєю з форм пiдприємницької дiяльностi є пiдприємства з іноземними інвестиціями. Умовою утворення таких пiдприємств є те, аби внесок iноземного учасника (iнвестора) становив у статутному фондi пiдприємства щонайменше 10 %. Підприємство, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або функціонуюче підприємство, придбане повністю у влас-ність цих осіб, вважається іноземним підприємством.

Пiдприємства можуть об'єднуватись в асоцiацiї, корпорацiї, консорцiуми, концерни. Можуть бути й iншi об'єднання — за галузевою, територiальною чи iншою ознакою.

Нинi набули значного поширення рiзноманiтнi форми господарських товариств, якими визнаються пiдприємства, або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Зокрема, до кола господарських товариств належать командитнi, акцiонернi, повнi товариства, товариства з обмеженою чи з додатковою вiдповiдальнiстю.

Зараз в Українi функцiонує велика кiлькiсть нових пiдприємницьких структур: комерцiйнi банки, бiржi, холдинговi, страховi та iншi компанiї. Так, одним з напрямів підприємництва єлізинг, порядок здійснення якого регламентується Господарським кодексом України та Законом України від 16.12.97 "Про лізинг". Чинне законодавство визначає його як підприємницьку діяльність, спрямовану на інвестування власних чи залучених фінансових коштів. Вона полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Види лізингу: залежно від особливостей здійснення лізингових операцій — фінансовий чи оперативний; залежно від форми його здійснення — зворотний, пайовий, міжнародний тощо.

Органiзацiї також можуть здiйснювати пiдприємницьку дiяльнiсть. Вiдмiннiсть пiдприємства вiд органiзацiї полягає в тому, що пiдприємства виробляють певну продукцiю (товар). Органiзацiї зазвичай виконують певнi роботи (будiвельнi, науково-дослiднi, проектнi тощо), надають послуги.

Установи виконують спецiальнi роботи, надають спецiальнi послуги у сферi культури, освiти, медицини i т. д. (наприклад, приватнi школи i вищi навчальнi заклади, приватнi медичнi заклади).

Детальніше зупинимось на взаємовідносинах держави і підприємців. Передусім діяльність держави спрямована на надання гарантій усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності. Забезпечення таких гарантій здійснюється за рахунок надання рівних прав і створення рівних можливостей для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Крім того, для створення належних організаційних та економічних умов розвитку підприємництва держава має надавати земельні ділянки, передавати підприємцю державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності, а також надавати підприємцям цільові кредити та інші види матеріальної допомоги.

На сьогодні підприємницька діяльність відіграє важливу роль в розвитку економіки держави та соціального життя суспільства. Так, тільки у малому підприємництві зайнято понад 2,7 млн осіб, або 9 % працездатного населення України. У той же час мале підприємництво виробляє 11 % загального обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) у цілому по Україні, що свідчить про ефективніше функціонування малого бізнесу порівняно з великим. На сьогодні в Україні існує майже 200 тис. малих підприємств, працює близько 1 млн підприємців без створення юридичної особи, майже 40 тис. фермерських господарств. Темпи зростання малого підприємництва в Україні свідчать про його достатній внутрішній потенціал, а результати аналізу розвитку за ринкових реформ — про необхідність формування і проведення державної політики з підтримки малого підприємництва, що відповідає стратегічним векторам розвитку економіки.

Все це зумовило необхідність прийняття Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженої Законом України від 21.12.00. Її основними напрямами є: вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності; формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності; активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва; сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва; впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва.

Очікувані результати реалізації Програми — прискорення розвитку малого підприємництва, використання його потенційних можливостей, перетворення на дійовий механізм розв'язання економічних і соціальних проблем, сприяння структурній перебудові економіки, стійка тенденція до збільшення кількості малих підприємств, зменшення рівня "тіньового" обороту у сфері малого підприємництва, збільшення внеску малого підприємництва в економіку України, зміцнення економічної бази регіонів, позитивний вплив на вирішення проблем безробіття, насичення вітчизняного ринку товарами і послугами.

Отже, держава постійно приділяє велику увагу розвитку підприємництва в Україні, гарантуючи всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, а також гарантує недоторканість майна і забезпечує захист права власності підприємця.

1 Як уже зазначалось, ці Кодекси набувають чинності з 1 січня 2004 р.

Loading...

 
 

Цікаве