WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суспільні інформаційні відносини – об’єкт кримінально-правової охорони і захисту: кримінолого-когнітологічні аспекти - Реферат

Суспільні інформаційні відносини – об’єкт кримінально-правової охорони і захисту: кримінолого-когнітологічні аспекти - Реферат

органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. На наш погляд, зазначений родовий об'єкт може бути тотожним за змістом категорії "державна безпека" (у складі національної безпеки). Тут можуть знаходити вираз делікти у формі інформаційних діянь із застосуванням автоматизованих комп'ютерних систем, комп'ютерної інформації, у тому числі в Internet, кіберпросторі.
Відповідно до Міжнародної класифікації кіберзлочинів, вони можуть вчинятися спеціальним суб'єктом - службовою особою. Зазначений аспект кримінально-правової охорони та захисту визначено у Розділі XVII Особливої частини КК - Злочини у сфері службової діяльності.
Інформація, у тому числі комп'ютерна, може бути предметом вчинення злочину та предметом злочинного посягання у злочинах, родовий об'єкт яких визначено у Розділі XVIII КК -- Злочини проти правосуддя.
За специфікою кримінально-правового захисту можна розглядати у контексті комп'ютерних злочинів діяння, визначені у Розділі XIX Особливої частини КК - Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини.
Новелою у кримінальному праві України є легальне виділення у ньому злочинів у такому родовому об'єкті, як злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (Розділ XX Особливої частини КК). Визначимо серед перелічених злочинів такі, при вчиненні яких інформація виступає за предмет злочинного посягання або вчинення злочину. У контексті зазначеної проблематики слід звернути увагу та таке явище, як інформаційні війни, інформаційна боротьба.
Кіберпростір активно освоюється для досягнення агресивних цілей не тільки у політичній, економічній сферах, але й у військовій. Сьогодні найбільш перспективним засобом ведення інформаційних війн, поряд з іншими, є застосування інформаційних технологій, у тому числі комп'ютерних, через Internet. У міжнародній практиці інформаційні технології, у тому числі комп'ютерні, вже розглядаються як зброя масового ураження.
При розгляді кримінально-правової проблематики суспільних інформаційних відносин слід звернути увагу та таке явище у кримінальному праві України, як доктринальне тлумачення окремих понять та категорій, визначених у кримінальному законодавстві, та роль судової практики у формуванні понятійного апарату щодо правозастосування. Нерідко у статусі загальнообов'язкових для застосування і врахування розглядалися рішення та постанови вищих (обласних, республіканських) судів.
З точки зору логіки кримінального закону, аналогію заборонено, але з точки зору практики (фактично) вона застосовувалася і застосовується при кваліфікації злочинів у формі "врахування". Можливо на сьогодні вже достатньо займатися блюзнірством у кримінальному праві, а варто розпочати розмірковувати стосовно легалізації судової практики як джерела кримінального права, розробки спеціального юридичного механізму стосовно зазначеного питання.
При цьому кримінальне право має свою провідну функцію - визначає, які суспільні відносини не є бажаними для людини і суспільства, є найбільш суспільно-небезпечними. Похідною функцією кримінального права (від зазначеної провідної) є визначення того, чого не можна робити під загрозою покарання у формі кримінальних санкцій.
У зв'язку з цим визначається статус кримінального права - головного права щодо забезпечення охорони суспільних відносин та їх захисту у разі порушення. Невипадково у багатьох слов'янських мовах це право називається уголовним. З точки зору когнітології, сучасна українська мова запозичила не зовсім влучне словосполучення - "кримінальне право" з латини (у формі граматики сучасної англійської та деяких інших європейських мов,) від слова "криміно" злочин.
На наш погляд, у когнітологічному аспекті термін "кримінальне право" має негативну суспільну інформаційну рефлексію - "злочинне право", про що неодноразово зазначалося теоретиками, саме у галузі цього права; серед таких дослідників можна відмітити докторів юридичних наук: М. Й. Коржанського, П. А. Вороб'я та ін. [3]
Ряд науковців відзначають, що наполягання на офіційній назві "Кримінальний кодекс" є проявом русофобства і забуттям свого філологічного, мовного коріння. Цікаво відмітити, що у Німеччині існує своя ідентична назва, що перекладається на українську мову як "Уголовне уложення".
Наступним питанням є приділення уваги науки про злочини (уголовного права) її загальній частині. Кодифікація за принципом поділу права на Загальну та Особливу частини є вищою формою систематизації права. Аналіз нового КК України свідчить, що окремі загальні положення, притаманні загалу злочинів, визначених у Особливій частині кодексу, невиправдано там розташовані.
Як приклад, можна зазначити розташування в Особливій частині Кодексу норми щодо визначення такої категорії, як "злочинна організація" (ст. 255). При такому розміщенні цієї норми логічно випливає, що злочинна організація притаманна тільки злочинам проти громадської безпеки. Але ознаки злочинної організації присутні у багатьохінших складах злочинів, розташованих в інших розділах КК України.
Увага у теорії кримінального права до змісту загальних положень, Загальної частини уможливить уникання кризи розвитку права та застосування його норм на практиці. Це відчувається при маніпуляціях стосовно кваліфікації злочинів, визначення підвідомчості (підслідства) злочинних діянь різними правоохоронними органами (МВС, СБУ, Прокуратури та ін.).
Можливо, у майбутньому, ряд розділів та статей Особливої частини втратять сенс використання у зв'язку з розвитком науки щодо загальних положень кримінального права.
Ми усвідомлюємо, що на початку великого наукового шляху маємо відповідну кількісну і якісну ентропію. У народі кажуть, що не можна осягнути неосяжне, хоча до цього потрібно прагнути. Ми не завжди можемо чітко сформулювати інтуїтивні відчуття на рівні теоретичних узагальнень практики нових суспільних відносин але закликаємо наших критиків до уроків історії - історії християнства (Доктрина Ісуса Христа також не була відразу сприйнята людством, проте сьогодні вона є основою формування багатьох локальних цивілізацій, у тому числі й правових доктрин).
Глобальна інформаційна цивілізація під впливом науково-технічного прогресу спонукає до перегляду парадигми суспільних відносин Старого світу і формуватиме нових загальнолюдських, загальносуспільних парадигм. Прикладом глобалізації суспільних інформаційних відносин є розгляд проблематики формування інформаційного суспільства Європи у 1993 р. Комісією Європейського Союзу. Кінець ХХ століття ознаменувався підписанням 22 червня 2000 р. Хартії про глобальне інформаційне суспільство керівниками восьми наймогутніших економічно і технічно розвинених держав світу під час зустрічі на Окінаві (Японія).
Проблема глобалізації кіберзлочинності, її загроза миру, безпеці людства та міжнародному правопорядку була зазначена Президентом України на Самміті Тисячоліття у Нью-Йорку (7-8 вересня 2000 р.).
Переваги науково-технічного прогресу у сфері інформатизації, комп'ютеризації, інформатики дедалі частіше використовуються злочинцями. Роль зброї, здатної завдати нищівних ударів по безпеці та добробуту народів і держав, переходить до такого величного творіння людського розуму, як комп'ютер.
У зв'язку з цим Президент України поставив на розгляд міжнародної громадськості питання стосовно доцільності розробки Міждержавної конвенції про боротьбу з міжнародним комп'ютерним тероризмом [4].
1. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 3.
2. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України. - С. 80.
3. Див.: Коржанський М. Й., Воробей П. А., Щупаковський В. М. Завдання і дія Кримінального закону. - К., 1997.
4. Див.: Крок // Газета Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - 2000. - верес. - № 17-18 (53-54).: http://mndc. naiau. kiev. ua).
Loading...

 
 

Цікаве