WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові основи організації управління економікою - Реферат

Правові основи організації управління економікою - Реферат

Реферат на тему:

Правові основи організації управління економікою

Незважаючи на всі складнощі перехідного періоду, Україна зробила суттєві кроки щодо системного оновлення всіх сфер суспільного життя, в тому числі національної економіки. Фактично відбувся остаточний злам адміністративно-командної системи господарювання і визначено курс на формування сучасних ринкових відносин. Започатковані перетворення зумовлюють зміну соціально-економічних відносин та створення принципово нової економічної системи. Можна стверджувати, що сьогодні вже сформовано основні атрибути національної економіки: грошову, фінансову, платіжну, податкову, митну, банківську та інші системи, що у своїй сукупності визначають економічну інфраструктуру нашої держави. Це є свідченням того, що в Україні на практиці реалізується модель відкритої конкурентної економіки, утвердження якої було одним з ключових завдань економічних перетворень.

Перехід до ринкового механізму регулювання економічних відносин передбачає постійне поглиблення правового впливу на економічні процеси, розширення сфери застосування розроблених і прийнятих на державному рівні програм розвитку економіки, приватизаційних процесів тощо. Однак у жодній зі сфер економічної діяльності поки що не простежується логічно завершеного системного законодавчого забезпечення. Негативно впливають на впровадження ринкових відносин постійні зміни чинного законодавства. Особливо неприйнятними для економіки є чинні закони, що не враховують реальної соціально-економічної ситуації, вступають у протиріччя з Конституцією України, іншими законодавчими актами.

За таких умов пріоритетного значення набуває формування дієздатної системи державного управління ринковими перетвореннями, а також проведення докорінних змін форм і методів управління, що були успадковані від адміністративної системи. Крім того, в результаті запровадження в економіці ринкових відносин утворилася суперечність між новими відносинами і діючою системою управління. Зазначена суперечність виступає чи не найсерйознішим гальмом соціально-економічного прогресу. Змінити підходи в управлінні економічними процесами спроможна лише держава через свої органи влади. Однак тут йдеться не про відновлення адміністративно-командної системи управління економікою, а власне про створення нової системи управління, яка здійснювала б виконавчу владу на засадах регулювання, координації та поглиблення ринкової трансформації економіки, запровадження необхідної для цього нормативно-правової бази, подолання деформованих ринкових відносин попереднього періоду, завершення процесу формування в Україні ефективної ринкової інфраструктури, підготовки кадрів, здатних працювати в нових умовах, активного формування ринкового світогляду населення.

Тобто можна зазначити, що державне керівництво в сфері економіки повинно мати на меті створення ефективної системи державного управління, яка відповідала б стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою. Ця система має бути прозорою для суспільства, побудованою на наукових засадах і адекватною за витратами фінансово-економічному стану держави.

Основними напрямами державного регулювання сфери економіки мають стати такі напрями, як фінансова політика та її стабілізація, грошово-кредитна політика і зміцнення банківської системи, інвестиційна діяльність, приватизаційні процеси, зовнішньоекономічна діяльність, пенсійна реформа, створення робочих місць тощо.

До відання державного регулювання в сфері економіки необхідно віднести і процеси дерегуляції, які передбачають процедуру ліцензування підприємства, лібералізацію фінансових операцій, патентування, квотування, майнові та орендні обмеження тощо.

Важливим напрямом у забезпеченні державного управління економікою є вдосконалення самої системи органів виконавчої влади, які згідно з чинним законодавством покликані здійснювати управлінську діяльність у відповідній сфері. Вдосконалення має стосуватися системи органів виконавчої влади як на центральному, так і місцевому рівнях управління. Зокрема, з метою усунення дублювання органами виконавчої влади окремих функцій доцільно чітко розмежувати повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади в сфері економіки. Крім того, такі процеси мають передбачати перегляд нормативних актів, що закріплюють правовий статус міністерств і відомств, конкретизацію їх завдань і функцій, а також наділення конкретними повноваженнями щодо координації і регулювання відповідних галузей і сфер економіки.

До основних суб'єктів адміністративно-правового регулювання в сфері економіки належать: Кабінет Міністрів України; профільні міністерства, державні комітети і відомства; місцеві державні адміністрації. Зазначені суб'єкти відповідно до Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів наділені владними повноваженнями щодо здійснення регулювання у сфері економіки.

Серед органів, що здійснюють управління економікою, провідне місце посідає Кабінет Міністрів України. Згідно з Конституцією України цей вищий орган виконавчої влади наділений повноваженнями щодо розробки і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку, забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики. До його компетенції входить забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності, здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до чинного законодавства, а також спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України на строк своїх повноважень розробляє Програму діяльності, основні положення якої передбачають заходи, спрямовані на відродження національного товаровиробника, структурної перебудови в галузях економіки, державної аграрної політики, задоволення продовольчих потреб громадян, проведення земельної реформи, створення належних умов для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів, надійного забезпечення енергоносіями підприємств і населення, здійснення збалансованої бюджетної політики та запровадження інших реформаторських кроків.

Управління в сфері економіки безпосередньо забезпечує Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (далі — Мінекономіки), яке є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Сутність такого статусу передбачає, що Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади в процесі забезпечення реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Правовою основою діяльності Мінекономіки є Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти. Так, згідно з Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим Указом Президента України від 23.10.00 № 1159/2000 цей центральний орган виконавчої влади покликаний узагальнювати практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляти пропозиції з вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносити їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України, а також у межах своїх повноважень організовувати виконання актів законодавства, здійснювати контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями, що покладені на цей центральний орган виконавчої влади, є: участь у формуванні державної політики щодо економічного і соціального розвитку України та розробка механізмів її реалізації і відповідних програмних документів; створення сприятливих економічних умов для функціонування суб'єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища; розробка пропозицій щодо формування державної політики у сфері реалізації прав власності; участь у реалізації антимонопольної політики, а також формуванні державної регіональної політики; забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної економічної політики щодо інтеграції України у світову економіку, здійснення економічного та соціального співробітництва з Європейським Союзом; участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, економічними угрупованнями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, в тому числі кредитно-фінансовими установами інших держав, координація роботи, пов'язаної із залученням міжнародної технічної допомоги; забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання; участь у розробці та забезпеченні реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг; участь у розробці державної політики у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації, захисту прав споживачів; розробка стратегії і механізмів реалізації державної структурної, інвестиційної та інноваційної політики; забезпечення реалізації державної цінової політики; участь у формуванні політики управління державним сектором економіки; участь у розробці та забезпеченні реалізації державної політики у сфері економічної безпеки та детіньовизації економіки; проведення державної політики щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржників, визнання боржників банкрутами; проведення аналізу та економічного обґрунтування потреб держави, пов'язаних з її обороною і безпекою.

Loading...

 
 

Цікаве