WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система органів державної влади України - Реферат

Система органів державної влади України - Реферат

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. На відміну від інших гілок влади, діяльність судової влади носить конкретний характер, тобто вирішуються суперечки у конкретних життєвих обставинах з чітко визначеним обмеженим колом осіб.

До основних ознак судової влади належить виключність (згідно із ч. 1 ст. 124 правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються), самостійність (означає невтручання у здійснення специфічних функцій судової влади з боку інших державних органів і посадових осіб), повнота (характеризується достатністю, завершеністю і обов'язковістю рішень судових органів у межах своєї компетенції), підзаконність (означає відповідність вимогам закону як будови самої судової гілки влади, так і форм, в яких ця влада здійснює повноваження).

До основних функцій судової влади належать здійснення правосуддя і контроль за законністю та обґрунтованістю рішень державних органів і посадових осіб, особливо в сфері застосування заходів процесуального примусу. Специфічними рисами органів судової влади є необхідність і можливість здійснення особливої діяльності — правосуддя, яке носить правоохоронний характер.

Правосуддя — це вид державної діяльності, пов'язаний з вирішенням соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право, шляхом розгляду на судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ з додержанням встановленої законом процесуальної форми7.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.02 судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Детальніше визначення правосуддя та його основних рис — у главі 14 цього підручника.

Друга функція, пов'язана з контрольними повноваженнями, полягає у виключному значенні судового рішення як підстави застосування таких засобів процесуального примусу, як арешт, тримання під вартою, проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, обмеження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст.ст. 29—31 Конституції).

Крім основних, існують також й інші функції, які можуть бути притаманні лише окремим судовим органам. Так, Конституційний Суду здійснює тлумачення правових норм, а суди загальної юрисдикції посвідчують факти, що мають юридичне значення та обмежують правосуб'єктність окремих категорій громадян.

Під час вирішення суперечок про право суд тлумачить правові норми, але за певних обставин він може використати аналогію закону та аналогію права. У такому разі рішення приймається не на підставі букви закону, а на підставі його духу, керуючись принципом справедливості. Це дозволяє судам активніше, порівняно із законодавчим органом, реагувати на реалії життя.

Діяльність судів проводиться у чітко визначених законодавством формах, закріплених у процесуальних нормах Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судову систему України складає сукупність усіх її судів. Згідно з ч. 3 ст. 124 Конституції судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про судоустрій України" цю систему складають: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Принцип територіальності означає, що суди діють на певній території (хоча судові рішення відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України). Другий принцип означає здійснення судами своїх повноважень за певною спеціалізацією (відповідно до того, яку категорію справ розглядає суд). Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як такі. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях

Потрібно зазначити, що судова система країни побудована таким чином, що один і той же спір може розглядатися кілька разів, для того щоб звести до мінімуму можливість судової помилки. Невдоволена судовим рішенням сторона може звернутися з проханням розглянути справу повторно. Саме для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють, окрім судів першої інстанції, також суди апеляційної та касаційної інстанцій. Апеляційна форма розгляду справи передбачає з'ясування обставин справи по суті, тобто перегляд справи як з фактичних, так і юридичних підстав. Перегляд справи може відбуватися також у касаційній формі, яка передбачає лише перевірку правильності дій суду, що раніше розглядав справу. В Україні не допускається створення надзвичайних та особливих судів.

Конкретизація судової системи України здійснена у 2 глави 14 цього підручника.

Проте правосуддя здійснюють не якісь утворення під загальною назвою "суди", а конкретні люди — професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні, які є реальними носіями судової влади. Судочинство може провадитись суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Правове положення суддів визначається Законом України "Про статус суддів" від 15.12.92. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.

Для того щоб стати суддею, громадянин України має відповідати певним вимогам. Насамперед він повинен бути не молодший 25 років, мати вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше ніж три роки, проживати в Україні не менше 10 років та володіти державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Законодавством передбачаються додаткові вимоги до кандидатів на деякі суддівські посади. Наприклад, суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищуюридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше 5 років, в тому числі не менше 3 років на посаді судді.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України.

В Україні діє спеціалізований колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу. Це — Вища рада юстиції, правовий статус якої визначається ст. 131 Конституції і Законом України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.98. До повноважень Вищої ради юстиції належать: внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або про їх звільнення; розгляд справ і прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції. Строк повноважень цих членів Вищої ради юстиції становить 6 років. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Конституцією і законами України гарантуються незалежність і недоторканість суддів. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Loading...

 
 

Цікаве