WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Структура і організація урядів - Реферат

Структура і організація урядів - Реферат

сприяє концентрації в його руках головних повноважень. Цей орган координує діяльність усіх міністерств і займається узгодженням її з позицією канцлера. Важливу роль відомство федерального канцлера відіграє і в законодавчому процесі. Зокрема, в його структурах відбувається основна робота з підготовки уря-дових законопроектів. Очолює відомство особа у ранзі міністра.
У Франції конституція передбачає створення спеціальних органів ви-конавчої влади поза офіційною урядовою структурою. "Президент очолює збройні сили. Він головує в радах і вищих комітетах оборони" (ст. 15). У разі необхідності засіданнями цих рад і комітетів може керувати прем'єр-міністр.
Крім оборонних рад і комітетів, у Франції існує ціла система міжміністерських рад і комітетів. Відповідні ради очолює президент, ро-ботою комітетів керує прем'єр-міністр. До їхнього складу входять також міністри і державні секретарі. І хоч утворення таких органів конституцією не передбачено, вони відіграють важливу роль у сфері державного управління. Міжміністерські ради і комітети не тільки готують відповідні проекти рішень уряду Франції, а й у межах своєї компетенції приймають самостійні управлінські рішення. Ці ради і комітети можна розглядати не тільки як робочі органи уряду, а й як допоміжні структури при президенті та прем'єр-міністрі. В деяких випадках вони своєю діяльністю можуть навіть підміняти уряд.
Важливу роль у здійсненні виконавчої влади відіграють так звані служби Єлисейського палацу, назва яких пов'язана з офіційною резиденцією президента. Ці служби є штатом його особистих співробітників. Частина з них наділена політичними функціями і можливостями впливу на урядову діяльність. За своїм характером служби Єлисейського палацу являють собою своєрідний канал зв'язку президента й уряду та один з важелів у руках глави держави для реалізації його власних повноважень. Спеціальний апарат існує і при прем'єр-міністрі.
Значними особливостями відзначається організація виконавчої влади в США. Конституція не встановлює поділу компетенції у сфері виконавчої влади між президентом, членами кабінету, іншимипосадовими особами. Ця влада повністю належить президентові. Більше того, саме існування кабінету конституцією навіть не передбачене. Вважається, що він створений і діє на основі конституційних звичаїв. Аналогічна ситуація має місце у Великобританії. Тут кабінет також існує ніби поза сферою конституційно-правового регулювання. В юридичних джерелах конституції немає навіть згадки про цей найважливіший державний орган.
Однак якщо у Великобританії кабінет є, по суті, вищим органом виконавчої влади, то у США відповідний орган виконує допоміжні функції при президенті. Як зазначалося, міністри вважаються помічниками прези-дента у здійсненні ним своєї компетенції. Склад кабінету і повноваження його окремих членів визначаються президентом. У засіданнях кабінету США, які проходять під головуванням президента, беруть участь керівники міністерств, а також звичайно віце-президент та деякі інші особи, що мають статус члена кабінету. Крім цього на засідання кабінету можуть бути запрошені різні посадові особи адміністрації. Порядок роботи кабінету повністю залежить від президента. Кабінет не приймає офіційних рішень, і президент вільний сприймати або не сприймати міркування його членів.
До системи федеральної виконавчої влади, ключовою фігурою якої є президент США, входять інші, не зв'язані між собою і з кабінетом структури. Однією з них є виконавчий апарат при президенті. На відміну від кабінету, цей апарат має офіційний юридичний статус. Він був утворений у 1939 р. на основі спеціального закону, за яким постійно діючі органи, керівники яких не входили до складу кабінету, були зведені в єдину систему.
Склад виконавчого апарату при президенті досить рухомий: за різних часів до нього входило від 4 до 20 органів. Найважливішими серед них є адміністративно-бюджетне управління, рада національної безпеки (один з головних центрів розробки і прийняття політичних рішень), центральне розвідувальне управління, рада з питань якості навколишнього середовища, національна рада з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА), рада економічних консультантів тощо. Але називати виконавчий апарат при президенті єдиним органом колегіального характеру було б неправильно. Керівники органів, що входять до його складу, ніколи спільно не засідають. Самі ж ці органи, як і міністерства, виконують допоміжні функції при пре-зиденті. Останнє слово у прийнятті рішень і в здійсненні заходів у сфері ви-конавчої влади завжди належить президенту.
Визначаючи місце і роль у державному механізмі виконавчого апарату при президенті США, треба також враховувати, що для призначення керівників відповідних органів не завжди застосовується конституційна процедура надання "поради і згоди" сенату. Остання, як було зазначено, є обов'язковою при призначенні членів кабінету.
Нарешті, аналізуючи особливості організації виконавчої влади в США, треба згадати про різноманітні й численні органи, які не входять до назва-них структур, самі не становлять єдиної структури і діють самостійно під за-гальним керівництвом президента. Це адміністративні, регулюючі агентства тощо. Частина з них утворюється на основі актів конгресу, а їхні керівники відіграють не менш важливу роль, ніж міністри. Про це свідчить хоча б той факт, що їх запрошують на засідання кабінету. Важливе місце у системі виконавчої влади займають і так звані президентські комісії, які звичайно утворюють на підставі акта глави держави. У багатьох випадках керівників таких комісій призначають з "поради і згоди" сенату. Ці органи виконують різноманітні функції за дорученням президента.
Президент як носій виконавчої влади має і свій особистий допоміжний апарат. До штату останнього входять помічники глави держави, які працюють на постійній основі. Вони займаються різними питаннями за дорученням президента, в тому числі й питаннями урядової значимості. Зокрема, доручення президента, які виконують його помічники, стосуються взаємовідносин із засобами масової інформації, з конгресом, керівниками міністерств та інших органів виконавчої влади. Сам президент персоніфікує всю систему відповідних органів. На ньому замикається їхня компетенція і діяльність.
Loading...

 
 

Цікаве