WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок судового розгляду кримінальних справ - Реферат

Порядок судового розгляду кримінальних справ - Реферат

Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати в справі показання, після чого підсудного допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Після цього підсудному можуть бути поставлені запитання іншими учасниками. Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі. Суд має право протягом усього допиту підсудного учасниками судового розгляду ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

У судовому засіданні підсудний має право користуватись нотатками (ст. 300 КПК).

Допит підсудного, таким чином, є одночасно процесуальним засобом безпосереднього з'ясування судом разом з учасниками судового розгляду обставин справи і забезпечення права підсудного давати показання з приводу висунутого обвинувачення і доказів, на яких воно ґрунтується.

Підсудний не зобов'язаний давати показання. Відмова підсудного давати показання, як мотивована, так і немотивована, не є підставою ні для видалення його з залу судового засідання, ні для позбавлення чи обмеження його можливостей в реалізації під час судового засідання інших своїх процесуальних прав: ставити запитання іншим підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, цивільному позивачу і цивільному відповідачу або їх представникам; давати пояснення по суті справи в кожний момент судового слідства тощо (див. ст. 263 КПК). Недотримання цього положення є істотним порушенням кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК).

Якщо підсудний, який раніше відмовився давати показання, змінить своє попереднє рішення і заявить про бажання дати показання, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, зобов'язаний допитати його, вносячи своїм рішенням зміни до встановленого ним порядку судового слідства.

Встановлений законом порядок допиту підсудного передбачає: 1) надання підсудному можливості висловитися з приводу висунутого йому обвинувачення та доказів, на яких воно ґрунтується, підтверджуючи чи спростовуючи це обвинувачення повністю або частково; 2) постановку запитань з боку учасників судового розгляду і суддів про обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Допит підсудного є не тільки процесуальним способом перевірки правдивості показань, що він давав на попередньому слідстві, а й самостійною процесуальною дією в центральній стадії кримінального процесу, у ході якої можуть бути одержані показання, що відрізняються від попередніх. Тому головуючий не може звертатися до підсудного на початку допиту із запитанням, чи підтверджує він показання, які дав на попередньому слідстві.

Порядок допиту підсудного, встановлений ст. 300 КПК, забезпечує змагальність судового розгляду та активність суду в дослідженні цього виду доказів. Спочатку запитання підсудному ставлять учасники судового розгляду, які виконують функцію обвинувачення (прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, їх представники), потім учасники, котрі виконують функцію захисту (цивільний відповідач або його представник, захисник, громадський захисник), інші підсудні. Законний представник потерпілого і законний представник підсудного можуть поставити запитання підсудному відповідно перед представником потерпілого і перед захисником підсудного.

З метою забезпечення об'єктивності суддів і народних засідателів законодавець надав їм право допитувати підсудного про ті обставини, які залишились ще недостатньо з'ясованими, що не позбавляє їх права ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей протягом усього допиту підсудного учасниками судового розгляду.

Відсутність прокурора, особливо у справах про злочини, спрямовані не проти прав і законних інтересів особи, змушує суд ставити запитання першим. Тому з метою усунення обвинувального ухилу у своїй діяльності суд повинен забезпечити участь прокурора у судовому засіданні в якомога більшій кількості справ.

Підсудний має право бути присутнім при всіх процесуальних діях, пов'язаних з дослідженням доказів, в т. ч. і при допиті інших підсудних, співучасників у вчиненні злочину.

Допит підсудного у відсутності іншого підсудногояквиняток можливий і доцільний тоді, коли інший підсудниймаєвплив на допитуваного, про що свідчать, зокрема, обставини вчинення злочину у співучасті; поведінка іншого підсудного в залі судового засідання (жести, репліки і погрози на адресу підсудного); коли підсудні узгодили свої показання; для з'ясування причин самообмови тощо. Такого "іншого підсудного", зокрема організатора злочинної групи, який не визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні, доцільно допитати після допиту підсудних, які зізналися у вчиненні злочину чи злочинів.

Рішення про допит підсудного у відсутності іншого підсудного і про видалення його із залу судового засідання суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, виносить як за клопотанням учасників судового розгляду, так і з власної ініціативи. Ухвала суду чи постанова судді про це виноситься на місці із занесенням до протоколу судового засідання або в нарадчій кімнаті у вигляді окремого документа. Обґрунтовуючи необхідність допиту одного підсудного у відсутності іншого, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, повинен уникати мотивів, які свідчили б про упередженість суддів, вирішення наперед питання про ступінь винності підсудних тощо.

Для забезпечення підсудному, котрого було видалено із залу судового засідання, права на захист закон покладає на головуючого обов'язок оголосити йому після повернення до залу судового засідання показання іншого підсудного, які були дані за його відсутності, і надати можливість поставити допитаному підсудному запитання і дати свої пояснення з приводу його показань.

Хоча закон і не містить окремих положень про додатковий допит підсудного, суд чи суддя, який одноособово розглядає справу, може допитати підсудного додатково у зв'язку з новими обставинами, які з'ясувалися у ході дослідження інших доказів, що випливає і з права підсудного давати пояснення по суті справи в будь-який момент судового слідства.

Якщо дані про наявність нових обставин з'явилися вже під час судових дебатів, останнього слова підсудного чи наради суддів, перед додатковим допитом підсудного, суддя, який одноособово розглядає справу, постановою відновлює судове слідство.

Допит свідків у суді провадиться за такими правилами:

1. Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще недопитаних свідків.

2. Кожному свідкові перед його допитом по суті ставляться за питання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, і пропонується розповісти все те, що йому відомо в справі.

3. Після того, як свідок розповів усе, що йому відомо в справі, його допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, громадський захисник, підсудний, суддя та народні засідателі.

4. Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотанням прокурора або іншого учасника судового розгляду, запитання цьому свідкові ставить спочатку той учасник судового розгляду, за клопотанням якого свідка викликано. Свідок, викликаний з ініціативи суду, допитується в загальному порядку.

5. Суд протягом усього допиту свідка учасниками судового розгляду має право ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей.

6. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть залишити його до закінчення судового розгляду без дозволу головуючого.

7. Запитання до свідка повинні бути коректними, чіткими, зрозумілими і конкретними, враховувати інтелектуальний рівень допитуваного. Навідні запитання не допускаються.

Головуючий має право зняти будь-яке запитання до свідка, якщо воно сформульоване таким чином, щоб принизити гідність свідка, або не пов'язане із з'ясуванням обставин справи, що розглядається, чи стосунків свідка з підсудним та потерпілим, або якщо запитання спрямоване на викриття самого свідка у вчиненні якогось злочину, оскільки свідок не зобов'язаний свідчити проти себе. На зняті запитання свідок не повинен відповідати, однак до протоколу судового засідання вони мають бути занесені.

Допит неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсудом суду — до 16 років, проводиться в суді в присутності педагога, а у разі необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього. По закінченні допиту неповнолітній свідок видаляється із залу суду, крім випадків, коли суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду визнає присутність цього свідка в залі суду необхідною.

Loading...

 
 

Цікаве