WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

23.Пр-п тер-ої цілісності держав. Сфор-ся спочатку як норма звичаєвого права. Закріплення відбулося в Декларації пр-пів МП, де були вказані основні елементи пр-пу. Заключне формул-ня у Заключному акті НБСЄ. Учасники повинні поважати цілісність держави, утримув-сь від дій, які направлені на перетворення ін. держави в об'єкт військової окупації. Окупація не є законною. Тер-на цілісність включає ціл-ть прир-го комплексу, ціл-ть пр. режиму держави. В Статуті ООН пр-пу немає. Однак лише з прийняттям Статуту ООН цей пр-п вважається загальвизнаним в МП. Концепція тер-ої цілісності держав була висунута в період після Другої Світової Війни країнами, що розвив-ся у відповідь на бажання колоніальних держав стати на перепоні нац-визвольному руху. В 1955р. була прийнята Бандугська декларація, де серед ін. пр-ів спів-ва вказувалось на неох-ть утримання від актів агресії чи застосування сили проти тер-ої цілісності та політ-ої незалежності б.-я. країни. "Бандунгська формула" швидко отримала продовження у двосторонніх угодах(Рад-індійська заява 1955р., Польсько-індійське комюніке 1955р., Рос-афганська заява). В Декл-ції пр-ів МП 1970р. зазнач-ся, що кожна держава повинна утримуватись від б.-я. дій, що направлені на часткове чи повне порушення нац-ої єдності та тер-ої цілісності б.-я. ін. держави.

24. Пр-п мирного розв'язання спорів. Як імперативний склався лише у 20 ст. В Конвенції, що була прийнята на Гааських конференціях миру 1899 і 1907р. містився лише заклик до держав попередити за можливістю звернення до сили. Згідно Статуту Ліги Націй члени Ліги Націй погоджувались, що якщо між ними виникає спір, то він повинен бути вирішений у тререйському суді чи Радою. І лише після збігу 3-х місячного строку після вирішення справи вони могли застосовувати силу. Лише у 1928р. Паризьким договором був закріплений пр-п мирного розв'язання спорів мирним шляхом. Пр-п знайшов розвиток в Дек-ії про пр-пи МП 1970р., в Закл-му акті НБСЄ, у ряді резолюцій ГА ООН, у Пакті Ліги арад-х держав, в Хартії Орг-ії африк-го єдинства, в Статуті Орг-ії амер-х держав. Між. спори вир-ся на основі пр-пу суверенної рівності держав і згідно з пр-пом вільного вибору засобів мирного вирішення спорів(переговори, посередництво, узгоджувальні та слідчі процедури, добрі послуги, арбітраж, судовий розгляд, звернення до органів між-х орг-цій. Спори повинні вирішуватись у найкоротший час, не можна зупиняти мирний процес в регулюванні спорів. Необхідно уникати поглиблення спорів.

25. Пр-п невтручання у внутрішні справи держав. В Конституції Франції 1793р. зазначалося не втручатися в управління ін. націями і не припустимим є втручання у власні справи держави. В Декл-ії МП, що була зпроєктована Робесп'єром(1795р.) також підкреслювалось, що не один народ не має права втручатися в управління інших держав. 1823р. – в посланні президента США Д.Монро Конгресу було заявлено, що втручання європ-х держав у справи Амер. Континента є недопустимим. Америка у свою чергу, не буде втручатися у справи Європи, крім випадків, коли будуть зачіпатися інтереси Америки. Демократизація між-х відносин внаслідок розгрому агрес-х держав у ІІ Св. війні і глибока інституціоналізація між-го спілкування шляхом утворення ООН та мережі міжурядових орг-цій створили можливість для того, щоб пр-п невтручання отримав поширення на між-му та рег-му рівнях. Цей пр-п закріп-ся в Статуті ООН, в Декларації пр-пів МП 1970р., Дек-ції про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держави, що була затверд-на ГО ООН у 1982р. в Декл-ції пр-ів Закл.акту НБСЄ 1975р. Не є втручанням у внутрішні справи-контроль, перевірки, інспекції, що передбачені міжн. Угодами.

26. Прин-п загальної поваги прав і основних свобод людини. Закріплен в Статуті ООН. Таким чином був визнананий нерозр-ний зв'язок між підтримкою і збереженням міжн-го миру і безпеки і додержання осн. Прав і свобод людини. В Статуті ООН закріплені основні значення гідності і цінності людської особистості, рівність народів, рівність чоловіків і жінок, недопустимість дескримінації за ознаками раси, статі, мови, релігії. У Заг. дек-ії прав людини 1948р., Міжнародному пакті про екон-ні, соц-ні, кул-ні права, Між-му пакті про громод-кі та політичні права 1966р. перер-ся основні права і свободи людини, які держави зобов'язалися надати всім особам, що знаходяться під їх юрисдикцією, шляхом прийняття відп-х закон-х і ін. заходів. Згідно цих документів, держави зобов'язалися боротися з грубими та масовими порушеннями прав людини, боротися з расовою дискримінацією, захищати інтереси індивідів від зловживання з боку органів держави чи окремих осіб чи орг-цій, гарант-ти окремі категорії прав людини (тру-ві, сімейні, свободу інф-ції, свободу асоціацій, права нац. меншості, мігрантів, біженців). Прин-п є найбілбш нормативно забезпечений. Втілює такі права і обов-ки держави: повага прав і свобод людини незалежно від статі, мови, раси, реліг-х сподівань; ефек-ний розвиток гром-х, політич-х прав людини; обов-к поважати права нац-х меншин, обов-к гарантувати ефек-ні засоби захисту у разі порушення права. Існує Комісія по правам людини, Європ-кий Суд з прав людини, Міжамериканськмй суд з прав людини.

27. Прин-п самовизначення народів і націй. Етапи розвитку прин-пу:1.проголош-ня пр-пу націон-ті(кінець І Св. Війни);2. Визнання пр-пу самовизначення(після І Св.Війни); 3. Прогол-ня в Статуті ООН пр-п самовиз-ня і рівноправ'я народів; 4. Пр-п рівноправ'я народів, право народів розпоряд-ся власною долею (Заключний Акт НБСЄ 1975р.) У 1966р. ООН прийняла Міжнр. пакт про права людини, де закріплен цей пр-п. Вільно народи встановлюють політ. Статус і вільно забез-ють свій екон., соц., кул-ний розвиток. Закріплен в Деклатації про пр-пи 1970р. В ній містяться обмежувальні положення:1. Кожна держава повинна поважати і дотримуватись прав людини і осн. Свобод. 2. Надається перелік способів здійснення права на самовизначення(створення суверенної і незалежної держави, вільне приєднання до незалежної держави тощо); 3. Не дозволяється розбиття держав, порушення тер-ої цілісності, політ. Єдності держави, якщо держава існує на недискримінаційній основі. Кожна держава має право дійс-ти на власний розсуд свій пол-ний, екон., соц., кул-ний розвиток; право розпоряджатися власними природ-ми ресурсами; право просити і отримувати підтримку тощо. Цей пр-п реал-ся у системі з іншими пр-ми, особливо з пр-пом дотримання прав людини.

28. Пр-п співр-ва. Закріплен в Статуті ООН обов-к співроб-ти у цілях підтримки між-го миру та безпеки, вирішення між-х проблем екон-го, соц-го, кул-го і гум-го хар-ру. ГА ООН орг-вує дослідження і робить рекомендації на меті сприяння між-му співроб-ву в політ., екон., соц., кул-ній сферах, у галузі освіти, охорони здоров'я, охорони прав і свобод людини, для прогрес-го розвитку МП, його кодифікації. Співр-во відб-ся незалежно від політ., екон.. соц., розбіжностей систем для сприяння екон. стабільності та прогресу, заг. добробуту народів, між. Спів-ву. Держави повинні спів-ти для стимул-ня росту у всьому світі, особливо в країнах, що розвив-ся. Пр-п співроб-ва між державами міститься у Зак. Акті НБСЄ згідно з яким держави-учасниці зобов-лись розвивати своє співр-во один з одним, так і з усіма державами, у всіх галузях згідно з пр-пами і цілями Статуту ООН, удосконалювати таке співр-во. Заключний акт конкретизує Декларацію 1970р. і закликає до ознайомлення з прогресом і досягненнями країн у екон., соц., кул., політ. Сферах. Кожна з галузей співр-ва конкрктиз-ся і детал-ся за видами і напрямками співр-ва, методами і формами його здійснення. Пр-п спів-ва необхідно розглядати у контексті з прин-пом держ-го сув-та, за яким кожна держава вільна у виборі форм своїх взаємовідносин з ін. державами.

29. Прин-п сумлінного виконання між-х зобов'язань. Цьому прин-пу передував пр-п дотримання між-х договорів(pacta sunt servanda), поява і розвиток якого тісно пов'язаний з римським правом, а потім з виникненням і розвитком між-х відносин і МП. Пр-п має довгу історію. Укладення перших між-х договорів обумовило необ-ть їх виконання, бо порушення зобов'язань, що передбачені між. Договорами, призвело б до нестійкості міждерж-х відносин. На Лондонській конференції 1871р. було визнано, що повага договорів є 1 з пр-пів МП. В 20ст. цей пр-п набув нового юрид-го значення-він поширив свою дію і на ін. норми МП. Цей пр-п має велике значення для підтримки між-го миру та безпеки. Зобов-ня за дог-ми повинні виконув-ся добросовісно, тобто чесно і точно. Держава не може ухилятися від викон-ня зобов-нь, що виходять з міжнор.-пр. норм і не може посилатися на положення внутрішнього права, чи на ін. обставини як на причину невиконання чи відмови від виконання своїх зобов-нь. Держава може відмовитися від викон-ня між-пр. зобов'язань, але така відмова повинна здійснюватися лише на основі МП, що відображено у Віденській конвенції про право між-х договорів 1969р. Значення пр-пу в тому, що він є основою МП, тому що без цього пр-пу дійсність МП була б проблематичною. В силу своєї значимості і ролі в системі МП, даний пр-п набув імперативний х-р (jus cogens).

Loading...

 
 

Цікаве