WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

10. Загальна х-ка джерел МП.

Джерела МП – форма втілення норм МП, їх зовнішнє вираження. Їм властиві тіж самі хар-ки, як і хар-ки джерел права в загал. теорії права. Особливість - ніде не закріплений конкретний (сталий) перелік джерел МП.

Традиційно використ. два джерела МП:

- м/н дог-р ( Згідно Віден. конвенції про п-во м/н дог-рів, м/н дог-р- м/н угода складена між державами у письмовій формі і регулюється м/н правом, незалежно від того чи складається така угода в 1 док-ті, чи в 2 або більше зв"язаних між собою док-тах; а також не залежно від його конкретної назви – "дог-р", "угода", "конвенція", "протокол"...). Як пр-ло, уклад-ся у письм. ф-мі, але конвенцією передбачено укладеняя і в усній ф-мі. Це основне джерело МП,

- м/н звичай.(Згідно Статуту М/н Суду ООН, м/н звичай –досвід загальної практики, що визнана в якості правової норми). Це довготривале, повторюване пр-ло поведінки. Особлива ознака звичая-джерела м/н права – довготривала, постійна повторюваність.

Специфіка звичая як джерела- Звичай не являє собою офіц. док-т. Проте може фіксуватися напр. в дипломат. переписці, урядових заявах.

Дог-р і звичай мають однакову юрид. силу.

З розв-ком міждерж. контактів, конфенцій деякі вчені почали відносити до джерел і:

Акти м/н конфернецій та зборів; Акти м/н організацій.(проте не всі ці акти, лише ті, що приймаються з метою встановлення нових правіл поведінки та взаємовівдносин)

Деякі теоретики визначають джерела, виходячи з Статуту М/н Суду ООН ,в якому дано перелік джерел м/н права ,які суд застосовує при розв"яз-ні спорів:

1.- м/н конвенції, як загальні, так і спеціальні;

2.- м/н звичаї;

3.- загальні принципи права (юрид. поняття, постулати, правила юрид. логіки і юрид. техніки, які застосов-ся при тлумаченні і застосуванні як м/н, так і внутрівшньодерж. норм) Пиклади: "вислухай і іншу сторону", "спеціальним з-ном скасовується загальний", "наступним з-ном скасов-ся попередній", "принцип юридичної чинності дог-ру". Сюди також віднос-ся пр-пи м/н пубіч. права, пр-пи внутрішньодерж. права.

4.- судові рішення і доктрини вчених-фахівців МП.

Національне зак-во і рішення нац. судів на сьогодні НЕ Є джерелами МП.

11. Міжнародний звичай як джерело МП.

Згідно Статуту М/н Суду ООН,

м/н звичай –досвід загальної практики, що визнана в якості правової норми.

Це довготривале, повторюване пр-ло поведінки

Специфіка звичая як джерела- Звичай не являє собою офіц. док-т. Проте може фіксуватися напр. в дипломат. переписці, урядових заявах.

Механізм створення загальновизнаної звичаєвої норми: загальна практика стає м/н звичаєвою нормою внаслідок визнання її такою міжнародним товариством.

Науковці виділяють такі ознаки звичаю як джерела:

-тривалість існування практики;

-однаковість, постійність практики;

-загальний х-р практики.

Звичай і дог-р мають однакову юрид. силу. Питання, що не вирішуються договорми, вирішуються звичаями, і в багатьох договорах вказується на таке застотування звичаю.

12. Міжнарод. дог-р як джерело МП.

Віденська конвенція про право м/н дог-рів 1969 р

м/н дог-р - м/н угода складена між державами у письмовій формі і регулюється м/н правом, незалежно від того чи складається така угода в 1 док-ті, чи в 2 або більше зв"язаних між собою док-тах; а також не залежно від його конкретної назви – "дог-р", "угода", "конвенція", "протокол"...

Доктринальне визначеня –

-м/н дог-р- ярко виражена угода між державами чи ін. с-тами МП, що укладена з питань які мають для с-тів заг. інтерес; ця угода призвана регулювати їх взаємини шляхом узгодження прав та обов"язків.

Отже, доктринальне визнач. є більш повним.

Конвенція не виключає можливості укладення м/н дог-ру в усній ф-мі (джентельментські угоди).

М/н дог-р може являти собою не 1 акт, а дек-ка взаємопов"яз. док-тів. Часто до основного дог-ру додається доповнення у вигляді протоколу, додатку тощо, які визнаються як його складові.

М/н дог-р – основне джерело МП, тому що:

1) договірна ф-ма дозволяє чітко сформулювати права та обов-ки сторін;

2) договірним регулювання охоплені насьогодні всі без винятку області м/н відн-н, держави послідовно заміняють звичаї дог-рами;

3) дог-ри найкраще забезпеч-ть узгодження та взаємодію м/н норм та націон. зак-ва дер-в.

13. Класифікація м/н договорів

Віденська конвенція про право м/н дог-рів 1969 р

М/н дог-р - м/н угода складена між державами у письмовій формі і регулюється м/н правом, незалежно від того чи складається така угода в 1 док-ті, чи в 2 або більше зв"язаних між собою док-тах; а також не залежно від його конкретної назви – "дог-р", "угода", "конвенція" тощо...

1) за кількістю учасників:

  • -двосторонні (сюди ж відносяться й такі, що заключаються з 1 сторони 1 держава, а з другої – група держав)

  • -багатосторонні: універсальні (загальні) – (стосуються кодифікації або прогресивного роз-ку МП; або об"єкт та цілі якого мають значення для всього м/н сусп-ва в цілому. Мають бути відкриті для вступу в них усіх бажаючих кр-н – пр. Дог-р про Антарктику) локальні(бере участь обмежена кіл-ть держав напр. 1 регіону)

2) за порядком вступу

  • відкриті (відкриті для вступу б-як. с-тів МП)

  • закриті (для вступу необхідна згода первинних членів)

3) за формою:

  • письмова

  • усна (Джентельменські угоди)

14. Співвідношення м/н звичаю та м/н договору.

М/н договір та зичай є універсальними загальновизнаними джерелами мп, їх юридична сила витікає з загального мп.існують різні думки стосовно взаємозв'язку звичаєвих та договірних норм. Одні вважають що договір та звичай настільки переплетені, що їх неможливо розділити, інші вчені дотрим-ся думки що взаємозв'язок звичаєвих та договірних норм не веде до їх зрощування. Адже після закріплення в договорі звичаєва норма продовжує існувати як звичаєва. Для одних держав такі норми обов'язкові тільки як звичаєві, а для інших (для учасників договору) і як договірні. Виникає подвійна правова підстава юридичної сили норм. "Принципи загального звичаєвого права залишаються обов'язковими недивлячись на те, що вони були включені в договірно-правові постанови."-з рішення М/н Суду ООН. Припинення дії договору не дає підстав для відмови дотримуватись звичаєву норму, яка містилась у такому договорі. При визначенні співвідношення договірних та звичаєвих норм звертаються до ст.38 Статуту М/н Суду ООН, де конвенція стоїть на першому місці серед джерел мп.це пояснюється тим, що конвенція чітко формулює норму, доводить її прийняття стронами і є спеціальною нормою (lex specialis), яка застос-ся при розходженні з нормою загальною. Оговорки. до договірних постанов, які містять звичаєві норми загального мп , позбавлені юр сили. Оскільки норми загального звичаєвого права мають універсальну обов'язкову силу і можуть змінюватися лише м/н співтовариством вцілому. Договори виступають засобом здійснення норм звичаєвого права. Вони закріплюють їх авторитет, надають їм чітку форму, конкретизують зміст. мп не відкидає можливості зміни договорної норми звичаєвою нормою, яка виникла. М/н Суд ООН визнає можливість створення норм загального мп за допомогою договорів.

15. Допоміжні джерела мп.

Згідно ст.38 Статуту М/н Суду ООН до допоміжних джерел мп належать: судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй.(з застереженням про те що рішення суду обов'язкове лише для сторін у справі і лише у даній справі). Саме рішення М/н Суду не може створювати м/н-правової норми.але прихильники англо-американської сис-ми права перебільшують значення рішень М/н Суду, наділяючи їх якістю судового прецеденту і підносячи до рангу основних джерел мп.суд при винесеннні рішення може спиратися на доктрини чи теоретичні концепції але з урахуванням звичайних, договірних норм та принципів права.

16.Рішення м/н орг-цій як джерело мп.

Вони прямо не передбачені як джерела мп, що застос-ся судом при розв'язанні спорів у ст.38 Статуту М/н Суду ООН. Але в сучасному мп переважає думка що їх варто віднести до джерел, хоч вони і мають обмежене застосування. Іноді в своїх резолюціях м/н орг-ції визначають принципи і норми, що підлягають втіленню в договорах. Резолюції Ген Асамблеї ООн відіграли вирішальну роль у створенні комплексу договорів по правах людини. Спеціалізовані установи ООн (МОП,ЮНЕСКО)здійснюють регулювання співроб-ва в спец-х галузях шляхом підготовки багатосторонніх договорів. Інші м/н орг-ції в сфері транспорта, зв'язку приймають регламенти, що містять не правові, а адмін та технічні норми. Акти м/н орг-цій є важливими при формуванні звичайних норм мп. вони стали одним з основних доказів звичайного права в практиці М/н Суду. За допомгою актів м/н орг-цій звичайні норми фіксуються, тлумачаться, перетворюються у життя.М/н суд визначив, що резолюції Ген Асамблеї ООН навіть якщо вони не є обов'язковими можуть мати нормативне значення.вони можуть слугувати свідотцтвом для встановлення існування норми чи формування opinio juris.

Loading...

 
 

Цікаве