WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

2.Право транзит-го польоту з посадками, але не в комерц. цілях (без висадки пасажирів, розвантаж-я літака, а для заправки паливом).

3. Право привозити в іноземн. держ-у пасажирів, вантажі та пошту, які було взято на борт в держ-ві реєстрації повітряного судна.

4. Право вивозити з іноземн. держ-и пасажирів, вантажі та пошту на територію держ-ви реєстрації повітряного судна.

5. Прво висадки на території іноземн. держ-ви пасажирів, вантажі та пошту , а також брати на борт на території такоі держ-ви для перевезення з б-я третіх кпаін або в б-я треті країни.

Це основні 5, але існ-ть ще 2:

6.Право на здійснення перевезеньміж третіми країнами через власну територію.

7право здійснення перевезень між третіми країнами без прольоту над власною країною.

122. Принципи м-н косм. права.

МКП – сукупність м-п принципів і норм, які встановлюють режим косм. простору та небес. тіл і регул. віднос., суб"єктами яких виступ. держ., м-н орг. і комерц. фірми у зв"язку з дослідж. і використ. Космосу.

Принципи закріпл. в Дог. про принципи діяльн. держав по дослідж. та використ. косм. простору, в т.ч. Місяця та ін. небесних тіл від 27.01.1967 р. (чинний з 10.10.67 – день народж. МКП):

1. дослідж. та використ. космосу на благо всього людства;

2. рівні права всіх держ. на використ. і дослідж. космосу;

3. заборона націонал-го привласн. космосу;

4. відповідність косм. діяльн-ті МП;

5. свобода космосу для наук. дослідж.;

6. використ. Місяця та ін. небес. тіл виключно в мирних цілях;

7. м-н відп-ть держав за всю нац. косміч. діяльність;

8. м-н відп-ть держав за збитки, спричинені косм. об"єктами;

9. співробітн. і взаємодоп. держав при дослідж. і використ. космосу;

10. дотримання державами юрисдикції та контролю над косм. об"єктами, які занесені до їх реєстрів;

11. обов"язок держав уникати шкідливого забруднення космосу.

Основні галузеві принц. МКП, що міст. у Дог. підкресл., що дослідж. і використ. косм. простору. є надбанням всього людства; косм. прост. відкритий для всіх країн на основі рівності і відповідно до МП.

123. Правовий режим косм. об"єктів.

Під косм. об"єктом розуміють об"єкт штучного походження, тобто створений людиною, на відміну від небесних тіл. Договірного поняття "косм. об"єкт" у МКП поки що не вироблено. Основний документ – Конвенція Генер. Асамбл. ООН про реєстрацію об"єктів, що запускаються в косм. простір 1976р. Відповідно до якої націон. м-н реєстрація косм. об"єктів для учасників Конвенції стала обов"язковою. Кожна держава після націон. реєстрації надає Генер. секретареві ООН віповідну інформацію. Ген.сек. ООН веде реєстр косм. об"єктів, в який заносяться дані, що надаються країнами, які запускають об"єкти, стосовно цих об"єктів.

У випадку вивед. косм. об"єкту на орбіту двома або великою кіл-тю держ., вони спільно визнач. хто з них зареєстр. такий косміч. об"єкт. Подвійна реєстрація заборонена.

На нац. рівні об"єкти косм. діяльн. підляг. обов"язк. держ. реєстр. в Держ. реєстрі об"єктів косм. діяльн. в Укр.

З реєстацією косм. об"єкта пов"яз. певні юр. наслідки: 1)держава-учасн. Дог. до реєстру якої занес. об"єкт зберігає юрисдикцію і контроль над ним і над його екіпажем під час їхнього перебув. в косм. просторі в т.ч. і на небес. тілі; 2)права вл-ті на об"єкти залишаються непорушними і при поверн. їх на землю (ящо об"єкт буде виявлено за межами тер-рії держ., що зареєстр. його, то цей об"єкт або його частини підляг. поверн. суб"єкту реєстрації); 3)у процесі польоту вся повнота влади щодо підтримки правопорядку належить державі реєстрації.

124. Правовий статус космонавтів.

Космонавт – людина, що проводить випробування та експлуатацію косм. техніки у косм. польоті, а також це професія, що з"явилася у результ. проникнення в Космос людини в 1961р.

Екіпаж – особи, які здійснюють професійну діяльність під час космічного польоту.

Держави повинні максимально забезпечити безпеку осіб, які беруть участь у дослідженні і використ. косм. простору.

У зміст Дог. про принципи діяльн. держав по дослідж. та використ. косм. простору, в т.ч. Місяця та ін. небесних тіл від 27.01.1967 р. закладена норма про юрисдикцію і контроль держави, до реєстру якої занес. косм. об"єкт, не тільки над косм. об"єктом, а й над б-я екіпажем цього об"єкту (держави, гр-ни яких беруть участь у спільному польоті і є членами м-н екіпажу можуть домовлятися про ін. порядок здійсн. юрисдикції стосовно своїх гр-н).

МКП дає всім членам екіпажу однаковий статус космонавта. МКП виходить з того,що порядок здійсн. юрисд. і контр. визнач. сама держава-реєстратор, тобто обсяг прав і обов. членів косм. екіпажу як правило встановл. внутр. нормами держ.

Важливе – охорона життя і здоров"я космонавтів.

З метою сприяння м-н співроб. у процесі мирн. дослідж. і використ. косм. простору Ген. Асамбл. ООН уклала угоду про порятунок космонавтів, поверн. космонавтів і поверн. об"єктів, запущених у косм. простір (1967), відповідно до якої: 1) кожна сторона при одерж. відомостей про аварію екіпажу терміново інформує про це владу, що здійсн. запуск або оповіщ. про це світов. громадськість; інформує Ген.сек-я ООН.

2) якщо екіпаж спустився в відкрите море або в ін. місце, яке не перебув. під юрисд. якоїсь держави, то договірні сторони у міру своїх можливостей надають допомогу у здійсн. відповідних рятувальних операцій. 3) всі кошти витрачені державою при виконанні зобов"яз. щодо виявл. і поверн. косм. об"єкта або його складов. част. покриваються тією держ., яка здійсн. запуск.

125. Поняття та джерела мыжнародного права навколишнього середовища.

Международное экологическое право — это отрасль современного международного права, состоящая из норм и институтов, регулирующих отношения между субъектами международного права в сфере их взаимодействия с окружающей природной средой.В настоящее время можно выделить три основных направления международно-правового регулирования в этой сфере международных отношений: 1) ограничение вредного антропогенного воздействия на окружающую среду; 2) обеспечение устойчивого развития человечества путем установления рационального режима природопользования; 3) международное экологическое сотрудничество. В настоящее время международное экологическое право насчитывает очень много многосторонних универсальных и региональных конвенций и двусторонних договоров, касающихся прямо или косвенно экологических проблем. Создание ООН и ее специализированных учреждений значительно ускорило развитие международного экологического права. Генеральная Ассамблея ООН приняла резолюцию "Экономическое развитие и охрана природы". В ней отмечалось, что природоохранные мероприятия должны проводиться заблаговременно или по крайней мере одновременно с экономическим развитием на основе национального законодательства государств и международного права. Эпохальным событием в развитии экологического права явилась Конференция ООН по окружающей человека среде, было принято Декларацию принципов и План действий. Они положили начало широкой и многолетней деятельности Программы ООН по окружающей среде и всего международного сообщества. В развитие идей и предложений, высказанных на Конференции в Стокгольме, были приняты: Конвенция ЮНЕСКО об охране всемирного культурного и природного наследия.; К-я о международной торговле видами дикой фауны и флоры, находящимися под угрозой исчезновения.; К-я о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду.; Боннская к-я об охране мигрирующих видов диких животных; К-я о трансграничном загрязнении воздуха на большие расстояния.; Конвенция ООН по морскому праву 1982 г.; Соглашение о тропических лесах . Вместе с тем международное экологическое право продолжает развиваться.

Loading...

 
 

Цікаве