WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Довжина таких ліній не повинна перевищувати 100 мор. миль і лише 3% від заг. їх числа можуть мати довжину 125 мор. миль. Співвідношення між площею води та площею суши в середині цих ліній повинне складати від 1:1 до 1:9, отже не кожна держава, що складається з островів може мати архіпелажні води. Їх не мають, наприкл., Великобританія та Японія.

На архіп. води та на їх дно і надра пошир. суверенітет держави-архіпелагу. Суда всіх держав користуються правом мирного проходу через архіпел. води. У випадках, коли в межах архіп. вод лежать мор. шляхи, що використ. для м-н судноплавства – застосов. правило архіпел. проходу. Архіпел. прохід – право судноплав. і прольоту з єдиною метою неперервного, швидкого і безперешк. транзиту з однієї частини відкритого моря або ек. зони в ін. частину. Для здійсн. архіп. проходу і прольоту держава-архіп. може встановл. мор. та повітр. коридори шириною 50 мор. миль.

Осн. документ – Конвенція ООН з Мор. права.

116. Визначення м-н проток.

Міжнародними є такі протоки, які з'єднують морські простори, які використовуються у міжнародному судноплавстві.

В основу правового режиму таких проток покладене поєднання інтересів прибережних держав та інших держав, які використовують ці протоки.

Правовий режим проток згідно з Конвенцією ООН залежить від того, в якій частині морського простору вона знаходиться та які частини з'єднує. Можна виділити такі види проток:

1. Протоки, які використовуються для судноплавства між частиною відкритого моря або виключною морською економічною зоною та територіальним морем іншої держави (Мессинська, Тиранська).

В такому разі застосовується право мирного проходу, яке здійснюється у відповідності з правилами мирного проходу через територіальне море.

2. Протоки, які з'єднують частину відкритого моря або виключної морської економічної зони та іншу частину морської економічної зони або відкритого моря (Гібралтарська, Малакська, Беб-ель-Мандебська).

В таких протоках безперервний та швидкий прохід можливий лише з метою транзиту, а також з метою заходу або виходу з територіального моря держав, які межують із протокою.

3. Протоки, в середині яких є смуга відкритого моря та виключної морської економічної зони, яка придатна для судноплавства (Мозамбікська, Корейська. Тайванська).

В такому разі діє свобода судноплавства, притаманна відкритому морю та морській економічній зоні.

4. Протоки, режим яких визначається спеціальними міжнародними угодами (балтійські, Магелланова, чорноморські).

Щодо чорноморських проток (Босфорська, Дарданелли, Мармурове море) діє Конвенція про режим проток 1936 р.

117. М-н канали. Визначення. Приклади.

Міжнародні канали - це гідротехнічні споруди, які з'єднують морі й океани та використовуються для міжнародного судноплавства (Суецький, Панамський, Кільський).

Вони проходять по території, на яку поширюється влада певної держави. Будучи власником каналу, держава зобов'язана забезпечити свободу судноплавства по каналу, а інші держави зобов'язані поважати закони та права держави, по території якого проходить канал.

Такий режим фіксується у відповідних міжнародних угодах. Конвенція про суецький канал 1888 р., Договір між Панамою та США про Панамський канал 1901 та 1903рр., 1977р.

М-н канали відповідно до м-н договорів не можуть бути театром воєнних дій (наприклад, Суецький канал відповідно до Константинопольської Конвенції 1988р.)

Приклади: Суецький – відкритий у 1869р., на тер-рії Єгипту. Спочатку був власністю англо-франц. товариства Суецького каналу. У 1956 товариство було націоналізоване – канал знаходиться під суверенітетом Єгипту. Зараз відкритий для м-н судноплавства.

Панамський – між Півд. та Півн. Америкою, відкритий з 1914р. До 1979 знаходився під юрисдикцією США, потім під юрисд. Панами. До 1999 за США зберіг. ф-ції по управлінню каналом і його експлуатації. Зараз відкритий для мирного транзиту суден на умовах рівності і недискримінації (Договір про Панам. канал 1977р. між США і Панамою).

Кільський – з"єднує Балтійське та Північне моря, відкритий з 1986р. До 1-ї Світ.Війни Німеччина відносила канал до своїх внутр. вод. Версальським мир. Дог. був встановл. м-п режим канала. Після закінч 2-ї Світ.Війн. правов. режим не був врегул. Договорами та угодами. Нині режим канала регул. в одностор. порядку урядом ФРН, що видав Правила плавання в каналі, які передбач. свободу торгівельного мореплавства для всіх держав.

118. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного повітряного права

МВП – часть МП, представляющая собой совокупность специальных принципов и норм, регулирующих отношения между субъектами МП в связи с использованием воздушного пространства и определяющих его режим.. Основным документом в области МВП явл Конвенция о междунардной гражданской авиации, заключенная в Чикаго в 1944 году (160 Г.). Устанавливает общие пр-пы межгос. Сотрудничества в области межд. полетов, регулирования деятельности возд. тр-та и уставные положения М организации гражданской авиации (ИКАО). Другие : Конвенция для унификации некоторых правил, касающихся МВ перевозок, варшава 1929, Гаагская конвенция о борьбе с незаконным захватом возд судов 1970 и др. Большую роль играют одоьряемые Советом ИКАО стандарты, рекомендуемая практика, процедуры, называемые "М авиационные регламенты". Принципы: принцип исключительного и полного суверенитета Г.над их воздушным пространством – Г. самостоятельно устанавливают правовой режим использования своего воздушного пространства. Принцип свободы полетов в открытом воздушном пространстве(возд пространство за пределами терр вод прибркжных Г. – воздушные суда во время пребывания в М возд пространстве подчинябтся юрисдикции только Гю своей регистрации.Принцип обеспечения безопасности М гражд. Авиации – Г. обязаны: принимать меры по обесп.тех надежности авиатехники, аэропортов и возд. трасс; вести борьбу с актами незаконного вмашательства в деятельность граждю авиации.

МВП – часть МП, представляющая собой совокупность специальных принципов и норм, регулирующих отношения между субъектами МП в связи с использованием воздушного пространства и определяющих его режим. Основным документом в области МВП явл Конвенция о междунардной гражданской авиации, заключенная в Чикаго в 1944 году (160 Г.). А также: Конвенция для унификации некоторых правил, касающихся МВ перевозок, варшава 1929,Римская конвенция о возмещении вреда, причиненного иностран возд. судном третьим лицам на поверхности 1952, токийская конвенция о правонарушениях и некоторых других актах на борту возд судна 1963, Гаагская конвенция о борьбе с незаконным захватом возд судов 1970, Монреальская Конвенция о борьбе с незаконными актами, направленными против безопасноти гражданской авиации, 1971, Соглашение о М воздушном тр-те 1944 и др.

120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень.

Поняття м.-н. повітряних сполучень, як правило, розкривається через комерційні права, або "свободи повітря" ( див. 121)

В теперешній час всі вказані види " свободи повітря" застос-я до повітр-х суден не тільки держав реєстрації, а й держав- експлуатантів ( які арендують судна).

В Заключний акт Чиказької конвенції 1944 року включена стандартна форма двосторонньої угоди про обмін комерц. правами в м.-н. повітряному сполученні , яка пердбачає застосування всіх 5-ти "свобод повітря"( Однією з найбільш популярних угод є двосторон. угода між США та Великобрит. 1946р., осн-гні принципи якої зестасовані у практиці укладення таких угод між багатьма країнами).

З 1978 р. в США введена "політика дерегулювання", яка передбачає застосування методів "вільної конкуренції" щодо міжнародного повітряного транспорту.

Дериктивою ЄС 1983 року санкціановано " ліберальний режим" по відношеннюдо внутрішньорегіональних повітряних сполучень між країнами Зах. Європи( тільки щодо польотів суден обсягом не більше 70 місць та макс.вагою 30т.)

Новою тенденцією в регулюванні комерц. прав в західноєвроп. регіоні є закріплення принципа "відкритих регулярних маршрутів"(правами зазначеними у 5-тій "свободі" сторони користуються за згодою між компетентними авїаційними органами, а не між урядами, одночасно застосування принципа надає держ-м привілеї на польоти в б-я пункти території одне одного).

Комерц. права авіапідприємств конкретизуються( визнач-ся розклад польотів, порядок продажу авіабілетів, тарифи, надання різних послуг та ін.) в укладених між ними комерц-х угодах. Комерц. угоди тісно пов"язані з практич-ю реаліз-ю міжурядових двосторон-х угод про повітряні сполучення, і тому їх розробка та укладання проходять під контролем відомств цивільної авіації.

121. Свободи повітря.

Згідно з додатковими угодами до Чиказької конвенції 1944 року проголошуються "свободи повтря". Але термін "свободи повітря" є не вдалим, адже по суті передбачає комерційні права, які дед-ви можуть надавати іншим держ-м:1. Права на транзит-й політ без посадки на тертитор. держ-ви , яка надає це право.

Loading...

 
 

Цікаве