WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Задачи и ф-ции на примере Украины: 1) защита в гос-ве пребывания прав и интересов У., её гр-н и юр. лиц; 2) содействие развитию торг., эк-ких и культур., науч. связей между У. и гос-вом пребывания; 3) осущ. нотариальных действий, регистр. актов гражд. состояния, ф-ции по вопр. гражданства, установления опеки и попеч-ва, наследство; 4) осущ-ние паспортно-визового обслуживания; 5) осущ. функций пр. помощи по гражд., семейным и уголовным делам.

91. Дипломатичний корпус. – утворюють всі дипломат. представники в країні, де вони перебувають. У вузкому розумінні: це глави посольств та місій, що акредитовані в даній державі. У широкому розумінні: скл-ть всі особи, що мають дипломат. паспорти і дипл. карточки, що видаються країною ,де вони перебувають. ДК очолюється дуаєном (старшиной або деканом). Це старший за класом і перший за тривалістю своєї служби в данній країні глава дипл. представництва. Дуаєн консультує своїх колег щодо місцевих дипл. звичаїв і очолює дипл. корпус на протокольних заходах. ДК грає, в основному, представницьку церемоніальну роль.

92. Процедура призначення посла

Регул-ся як нормами МП, так і внутрішньодержав. права. Кожна кр-на встанов. свій пор-к признач. Але існують м/н правила призначення голови дипломат. пред-ва, вони визначені в Віденській конвенції про дипломат. зносини 1961 р.:

1) запит агреману (згоди держави перебування на призначення даної особи головою дпломат. пред-ва);

2) видання акту про признач. голови предст-ва (в даному вип-ку -посла) головою Держави (після отримання агреману);

3) вручення вірительної грамоти (док-т, що засвідчує офіц. статус голови дипломат. пред-ва -посла). Вірительна грамота підписується головою держави та адресується голові ін. держави.В ній міститься просьба голови держави "вірити" її утримувачу

4)вступ до виконання обов"язків- вступ до посади.

Голова, вважається тим, що вступив до обов"язків: а) з мом-ту вручення вірительної грамоти; б) з мом-ту повідомлення про прибуття та надання завірених копій вірительної грамоти МЗС держави перебування.

93. Процедура призначення консула. Регул-ся Віденською конвенцією про консульські зносини (24.04.1963). Відповідно до ст.9 конвенції глав консул. Установ поділ-ть на 4 класи: генеральні консули, консули, віце-консули, консульські агенти. Питання призначення і допущення глав конс. Установ регул-ся нормами як м/н, так і націон. права держави, яка представляє. При цьому денржав, яка представляє, видає главі конс. Установи спец. документ ( ПАТЕНТ), що засвідчує його посаду категорію і клас і т.п. Розглянувши патент, держава перебування надає главі консул. установи дозвіл , який називається ЕКЗЕКВАТУРА. Мотиви можливої відмови у видачі екзекватури державі, що представляє, як правило, не повідомляються. Згідно конвенції до видачі глава консул. установи може бути тимчасово допущеним до виконання своїх функцій. Проте як випливає з консул. практики, до отримання екзекватури глава консул. установи не може виконувати своїх функцій.

94. Основні функції дипломат. представників : -- представництво держави, яка акредитує у державі перебування ; -- захист у державі перебування інтересів акредитуючої держави та її громадян у межах м/н права; -- ведення переговорів з урядом держави перебування; -- з'ясування законними засобами умов і подій у державі перебування і повідомлення про них уряду акред-ї держави; -- заохочення дружніх відносин між акр-ою державою і державою перебування та розвиток їх взаємовідносин у галузі економіки.культури, науки. ( ст.3 Віден. Конвенція 1961р.)

95. Основні функції консул. агентів: 1 категорія- аналогічна осн. функціям дипл. представництв: -- захист у державі перебування інтересів держави та її громадян ( юр. осіб), яку ця консул. установа представляє; -- з'ясування законними засобами умов і подій у торгове., екон-му, культур. тощо житті держави перебування і повідомлення про них уряду своєї держави; -- заохочення та сприяння розвитку дружніх відносин між державами. 2 категорія : -- видача паспортів і проїзних документів гром-м держави, яку дана кон. уст-ва представляє ; -- видача віз; --надання допомоги і сприянням гром-м (ЮО) держави, що представляє КУ; -- представництво або забезпечення належного пред-ва гром-м держави, що предст-є КУ в судових або інших установах; --виконання обов'язків нотаріуса, реєстратора актів громад. стану; --здійснення прав нагляду й інспекції суден, що належать державі, яку представляє КУ; тощо.

96. Дипломатичні привілеї та імунітети

Співробітники дипломат. предст-ва користуються певними привілеями, та імунітетами.

Привілеї – певні пільги, переваги які простим іноземцям не надаються

Імунітети – непідпадання під адміністрат., кримін., цивіл. юрисдикцію держави перебування.

Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961р. – дві категорії дипл. імунітет. і привілеїв:

  1. Імунітети і привілеї дипломат. представництва

  • недоторканість приміщень представ-ва

  • недоторканість архівів і док-тів в б-як. час і деб вони не знаходилися

  • фіскальний імунітет представницьк. приміщень (звільяється від податків, зборів і мита )

  • недоторканість коресподенції дипломат. предст-ва

  • питні привілеї (дозволяється ввозити та звільняється від митних зборів предмети призначені для офіц. користув. предст-ва.)

  • право користуватися своїм прапором і емблемою на приміщеннях представництва, на машині предст-ва.

  1. Особисті імунітети та привілеї голови та співроб-ків. предст-ва

  • Недоторк-ть особи голови диплом. пред-ва. і членів димпломат. персоналу (дипломатів) вони не можуть бути арештовані і затримані.

  • Недоторкана резиденція дипломата і його бумаги, коресподенція майно, машина. Заборон. затримання і обшук.

  • Імунітет від юрисдикції держави перебування. Дипломат непідсуд. іноземним судам. ВІдмовитися від імунітету може лише уряд його держави. Це імунітет від кримін. юрисдик.

Від цивіл. юрисдик. вони також звільняються окрім випадків відносно:

- Майнов. позовів по приват. нерухом. майну, що знаход. у держ. перебуван.

- Позовів про спадщину, коли дипломат виступає, як приватна особа

- Позовів, які стосуються б-як. діял-ті, що здійснює дипломат в країні пребув. за межами своїх офіц. ф-цій.

Дипломати не зобов"яз. давати показанння, як свідки.

97. Консульські привілеї та імунітети. Віден. кон-я 1963 р. їх поділяє на: кон. пр-ї та ім.-ти консул. установ : Держаа перебування зобов'язана посприяти у придбанні або одержані необхідних прміщень для роботи і помешкань для представників (пр-ів) КУ; --паво користуватися держ. прапором і гербом; -- консул приміщення, архіви, документи недоторкані; -- кон. приміщення і резиденції звільняються від усіх держ., районних і муніципальних податків, зборів, мита; --свобода пересування і подорожей всім працівникам КУ; -- свобода зносин для всіх консул. цілей;-- компетентна держ влада перебування зобов'язана невідкладно повідомити КУ про смерть гром-на, про призначення опікуна і т.п. гром-на держави, яку пред-є КУ, про аварії суден і літаків. За здійснення консул. актів – КУ може стягувати збори і мито, що передбач-ся націон. зокон-ом і звільняються у державі перебування від усіх податків і зборів. Кон. пр-ї та ім.-тиштатних консул. посадових осібта інших працівників КУ: -- вони не підлягають арешту, ув'язненню; -- мають імунітет від суд. та амін-х органів держави перебування стосовно виконання служб. функцій (виняток: договірні відносини: транспортні пригоди І т.п); -- звільнення від усіх податків, зборів і мита. Широко застос-ся інститут почесних консулів – має деякі особливості режиму.

98. Спеціальні місії

Спец. місії і делегації віднос-ся до тимчас. закордон. органів зовніш. зносин дер-в.

Складаються з голів делегацій, її членів, радників та експертів.

Повноваження спец. місії визнач-ся главою дер-ви, головою уряду, зовнішньополіт. відомством або його головою (залежно від завдань і рівня місій).

Прав. статус спец. місій визнач-ся звичайними н-мами МП та Конвенцією про спец. місії 1969р (вступила в силу у 1985 році). В ній беруть участь 30 держав.

Особливі ознаки спец. місій (на відміну від дипломат. предст-в):

1) їх ф-ції обмежені в часі та мають цільове призначення;

2) головою місії та її членами можуть бути особи, які раніше не мали дипломат. статусу;

3) спец. місію може здійснювати й одна особа.

Конвенція 1969р встановила, що імунітети і привілеї дипломат. предст-в та їх персоналу, які встановлені Віден. конвенцією про дипломат. зносини 1961 р, повинні розповсюджуватися на спец. місії та їх персонал.

99. Роль м/н організацій в праві зовн. зносин. М/н міжурядові організації (ММУО) – є вторинними суб'єктами м/н права. Вони створюються державами на договірній основі, їх правосуб'єктність обмежується їх уставом , тобто їх уставними цілями і задачами. ММУО мають свою організац. Структуру, постійно діючі органи, що забезпечують автономність її волі і виступає на м/н арені від свого ім'я. ММУО приймають участь у створенні м/н-правових норм. М/н неурядові орг-ї ств-ся ЮО і ФО(группами осіб), не є суб'єктами м/н права, а є організаціями громадськості. М/н орг-ї грають велику роль у зовн. зносинах, яка перш за все визначається її завданнями і цілями ( н: М/н суд ООН розглядає спори між державами учасницями ООН, тощо). М/н орг-ї привнесли в сучасні м/н відносини багатосторонню дипломатію. Створюються постійні представництват різних держав при м/н орг-ях, що сприяє м/н співробітництву. Особливо важливе значення мають м/н організації універсального хар-ру (ООН, її спеціалізовані установи, МАГАТЕ). М/н організації здійснюють м/н екон. І соц. співробітництво, що сприяє підвищенню рівня життя, повної зайнятості населення, розв'язанню екон., соц., еколог. та інших проблем

Loading...

 
 

Цікаве