WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

84. Рішення м/н організацій (МНО).

Прийняття рішення. Фактично – органами МНО: висловлювання волі Д-членів в компетентному органі МНО, відповідно зі статутними умовами та дотриманням процедури.

Формування рішення: 1) ініціювання; 2) включення рішення до порядку денного (між ціми періодами – здійснюється розгляд в комітетах чи комісіях, виноситься резолюція).

Кількість голосів: 1 голос – 1 член, але є виключення.

Прийняття рішення може відбуватися через КВОРУМ (одностайно, кваліфікована чи проста більшість. Також виділяють: відносну одностайність і відносну більшість).

Досить поширено прийняття рішення шляхом консенсусу: голова формує рішення. Якщо нема заперечень, то рішення приймається в цілому.

85. Форми матеріальної відповідальності Д.-в

Форма відповідальності (в-сті) – це стр-ний елемент обсягу в-сті у межах того чи ін. її виду і водначас спосіб, за допю якого Д.-правопорушниця повинна задовольнити вимоги і(або) відшкодувати або вжити заходів, що виходять за її межі, коли йдеться про в-сть за м/н злочини. Матеріальна в-сть: реституція, субституція, репарація (ординарна і надзвичайна).

Реституція (під час збройних конфліктів) – це відшкодування Д.-правопорушеницею заподіяної матер-ї шкоди в натурі. (Приклад, повернення майна, що неправомірно затримується, художніх цінностей і т.д.).

Субституція – заміна неправомірно знищеного або пошкодженого майна, будинків, творів мистецтва і т.д. подібними і рівноцінними предметами.

Репарації – ординарна (застос. при м/н правопорушенні) і надзвичайна (при м/н злочині).

Ординарна - відшкодування Д.-правопоруш-ю матер. шкоди шляхом виплати грош. компенсацій, постачання товарів еквівалентних сумі, що підлягає відшкодуванню.

Надзвичайна – особливі обтяження, що полягають у тимчасовому обмеженні правомочностей Д., що вчинила м/н злочин, розпоряджатися своїми матер. ресурсами.

86. Форми нематеріальної відповідальності Д.-в

Форма в-сті (див. пит. №85). Нематер. в-сть часто поділяють на політ-ну і моральну, іноді її наз-ть морал.-політичною. у межах політ. в-сті формами є: ресторація, сатисфакція (ординарна або надзвичайна), обмеження м/н-правової суб'єктності, післявоєнна окупація, демілітарізація, м/н трибунал, репрессалії, реторсії.

Ресторація – відновлення Д.-правопор-ю колишнього стану і ліквідація нею будь-яких несприятливих наслідків.

Сатисфакція – задоволення Д.-правопор-ю явно виражених або таких , що припускаються, нематер. вимог, висунутих потерпілою Д.-ю, які виходять за межі простого відновлення. Ординарна С.– задоволення Д.-правопор-ю правомір. нематер. вимог потерпілої Д. Надзвичайна С.– тимчас. обмеження суверенітету і правозд-ті Д., яка вчинила м/н злочин.

Репрессалії – правомірні примусові дії одніє Д. проти іншої.

Реторсії – примусові дії однієї Д., які направлені проти ін. Д., яка порушила інтереси першої.

87. Поняття права зовніш. зносин

П-во зовн. зносин – сукуп-ть МП-норм, що регламент-ть стр-ру, порядок формув-ня та діяльності, функції та юридич. статус тих органів Дер-ви, що представл-ть ії в сфері м/н стосунків і включає: норми про дипломат. предст-ва, н-ми про консул. установи, спец. місії, про предст-цва держав при м/н орган-ціях, про імунітети і привілеї дипломатів і консулів тощо.

Сис-ма права зовн. зносин:

- Право внутрішньодерж. органів зовн. зносин;

-п-во зарубіж. органів зовн. зносин, в т.ч. дипломат. і консул. право;

- п-во спец. місій;

-п-во пост. предст-в держав при м/н орг-ціях;

-п-во дипломат. протоколу.

П-во зовн. зносин –одна з найдавніших галузей МП. З давніх давен існував інститут послів (норми про іх недоторканість); 16-18ст. –активно виник-ть пост. дипломат. пред-цтва в Європі.

Джерела цього п-ва – звичай і дог-р Основні Сучасні Дж-ла:

Віденська конвенція про дипломат. зносини –1961р.

Віден. конвенція про консул. зносини –1963р.

Конвенція про спец. місії –1969р.

Віден. конв-ція про предст-во держ. в їх відн-нах з м/н організаціями універ. хар-ру –1975р.

До джерел п-ва зовн. зноси віднос-тя також двустор. угоди між державами та ін. с-тами МП.

[пр. часто дер-ви уклад-ть між собою консул. конвенції, в яких передб-ся більший обсяг імунітетів та привілей для консул. установ, ніж той, що передб. Конвенцією 1963р. ]

88. Органи зовнішніх зносин.

Це органи, що діють на тер-рії держави та за її межами; і представляють країну в її офіц. відносинах з ін. держ-ми та ін. с-тами МП.

Виділяють 2 групи органів ЗЗ- внутрішньодержавні і закордонні

I. Внутрішньодержавні

1)конституційні

- Парл-т – як представн. орган влади виріш. пит. війни та миру, територ. змін; ратифікації м/н дог-рів; видатків на зовн/політ. міроприємства; в багатьох Д-вах Уряд звітує перед Парл-том за свою зовню діял-ть.;

- Глава Дер-ви –вище предст-цво Д. в її м/н від-нах; офіційно признач. на посаду та звільняє з неї голів дипломат. предст-в в ін. Дер-вах і при м/н орг-ціях; Глава Дер. , як і голова Уряду і зовніш/політ. відомства, представляє свою Д. з усіх питань зовн. зносин. (ex officio -за посадою –право підпис. м/н дог-рів)

- Уряд; Глава Уряду

2) спеціалізовані –органи, діял-ть яких спеціально зосереджена на зовнішніх зносинах. (напр. в Укр- МЗС тощо)

II. Закордонні

1) постійні –диплома. пред-ва Дер-в (посольства і місії), консул. установи; торгові пред-ва; пост. пред-ва дер-в при м/н орг-ціях;

2) тимчасові – мають тимчас. хар-р –спец. місії, що направляються в ін. Д-ви для участи в церемоніях, для ведення переговорів тощо; делегації і групи спостерігачів на м/н конференціях, делегації для участі в роботі сісій м/н орган-ції тощо.

89. Заг. хар-ка дипломат. пред-цтв

Диплом. пред-цтво- орган 1 держави, що знаходиться на тер-рії іншої Д-ви для здійснення офіційних від-н між ними.

2 види представництв:

1) посольства –це представ-цтва першого, вишого класу. (У Ватікану- нунциатури), очолює які надзвичайний і уповноважений посол.

2) місії – представництва другого класу (У Ватікану- інтернунциатури), їх очолює надзвич. і уповноважений посланник.

На сучас. етапі місії зустріч-ся дуже рідко.

Дипломат. предст-ва встановл-ся відповідно до угод між державами.

Існує Віденська конвенція про дипломат. зносини 1961 р.- де вказано, що встановлення дипломат. предст-в між державами може здійснюватися лише на взаємній згоді.

Персонал диплом. пред-ва поділ-ся на – дипломатичний, адмін-техніч., обслуговуючий.

Дипломат. персонал : посли, посланники, радники, торгові предст-ки та їх заступники, спеціальні атташе (військові, війск-морські, військ-повітряні), їх заступники, 1-й, 2-й, 3-й секретарі, атташе.

Адмін-техніч. персонал: бухгалтери, зав. канцелярією, перекладачі, машиністки та ін., що викон-ть адмін. або техніч. ф-ції.

Обслуговуючий персонал: шофери, швейцари, кур"єри, ліфтери, прибиральники та ін., що виконують ф-цію обслуговування дипломат. пред-в.

Віден. конвенція передбач. існування приватних домашніх роб-ків. Вони не є службовцями акредитованої держави, лише виконують ф-ції домаш. роб-ків у співроб-ків дипломат. пред-ва.

Чисельність персоналу держави узгоджують між собою самі.

Віден. конвенція також встановлює основні ф-ції диплом. пред-в; класи глав дипломат. пред-в; м/н правила призначення голови дипломат. пред-ва; дипломат. імунітети та привілеї тощо.

90. Завдання та структура консульських установ.

Консульские учреждения (КУ) созд-ся для поддержания и развития эк-ких, пр-вых и иных производных от них связей.

Сущ. 4 класса КУ: высшее – генеральные конс-ва, за ним следуют конс-ва, вице-конс-ва и конс. агенства. Они возглавляются, соответственно, ген. консулами, консулами, вице-консулами и конс. агентами.

Персонал КУ делят на 3 категории: 1) конс. должностные лица, состоящие на конс. службе и выполняющие конс. ф-ции; 2) конс. служащие, выполняющие адм-тех работу; 3) обслуживающий персонал.

Loading...

 
 

Цікаве