WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Поч. 19 ст. Віден. конгрес –визнано свободу судноплавства на осн. європ. ріках та право прибережних дер-в встановлювати правила такого судноплавства.

1948р. Белградська конвенція про режим судноплавства на Дунаї:

- визнач. правов. статус м/н ріки- Дунаю; -навігація вільна для громадян, торгових суден та товарів; - заборонила плавання по Дунаю військових кораблів всіх непридунайських держав.

М/ дог-рами передбач-ся створ-ня спец. органів – М/н річкових комісій. (пр. Дунайська комісія), для вирішення різних спорів спільного використання м/н рік.

62.Население. Под населением чаще всего понимают совокупность индивидов, проживающих в данный момент на территории того или иного государства. Население любого государства состоит из следующих категорий: граждан данного государства, иностранцев и лиц без гражданства. Существуют и промежуточные категории, например лица имеющие двойное гражданство.

международно-правовая регламентация положения населения. Имеется ряд международно-правовых норм, договорных и обычных, прямо или косвенно относящихся к населению, в частности по вопросам гражданства, выдачи преступников, прав человека, режима иностранцев.

63.Международно-правовые вопросы гражданства. Гражданство - это устойчивая правовая связь физического лица с государством, выражающаяся в совокупности их взаимных прав и обязанностей. Гражданство регулируется в принципе внутренним законодательство государства. Приобретение гражданства: 1- в общем порядке: а) в результате рождения; б) в результате натурализации (приема в гражданство); 2- в исключительном порядке: а) групповое предоставление гражданства, или коллективная натурализация. б) оптация или выбор гражданства. в) реинтеграция или восстановление в гражданстве. Что касается утраты гражданства, то можно выделить три ее формы: автоматическую утрату гражданства; выход из гражданства; лишение гражданства. двойное гражданство - это наличие у лица гражданства двух или более государств. Безгражданство (лица без гражданства - апатриды) - это отсутствие у лица гражданства какого-либо гражданства (оно может быть абсолютным или относительным).

64.Режим иностранцев. Иностранец - это лицо, находящееся на территории любого государства, не являющееся гражданином этого государства и имеющее гражданство другого государства. Режим иностранцев (правовое положение иностранцев) обычно определяют как совокупность прав и обязанностей иностранцев на территории данного государства. Существуют три вида режима иностранцев: а) национальный режим - означает уравнивание иностранцев в той или иной области с собственными гражданами государства пребывания. б) режим наибольшего благоприятствования - предоставление иностранцам в какой-либо области таких прав и (или ) установление для них в какой-либо области таких обязанностей, какие предусмотрены для граждан любого третьего государства, находящихся на территории данного государства в наиболее выгодном в правовом плане. в) специальный режим - предоставление иностранцам в какой-либо области определенных прав и (или) установление для них определенных обязанностей, отличающихся от тех, которые предусмотрены в данной области для собственных граждан соответствующего государства, упрощенный порядок перехода государственной границы жителям приграничных районов. Наиболее важные аспекты влияния международного права на режим иностранцев проявляются в тех случаях, когда это касается: 1- политических прав иностранцев. 2- военной службы иностранцев. 3- регулирования въезда и выезда иностранцев. 4- установления пределов уголовной юрисдикции государств в отношении иностранцев. 5- дипломатической защиты.

65. Біженці та переміщені особи. Біженці – це іноземці та особи без громадянства, які внаслідок обгрунтованих побоювань стали жертвою переслідувань за ознаками расової, націон-ї приналежності, відношенням до релігії або громадянства, приналежності до певної соц.групи або за політ.переконаннями мали покинути територію держави, громадянином якої вони є, і не можуть або не бажають користуватись захистом цієї держави внаслідок вказаних побоювань. До цієї категорії осіб не відносяться так названі "екон.біженці", які залишають свою країну для пошуку кращого екон.положення. Найчастіше вони з'являються внаслідок м/н або внутр.воєнних конфліктів. 14.12.1950 в ООН створено Управління Верховного комісаріата по справам біженців (УВКБ), а в 1951 укладена Конвенція про статус біженців. В м/н систему захисту біженців входять: УВКБ, м/н установи системи ООН, м/н регіон-ні організації, неурядові орг-ії та структури держав. Існує ряд м/н документів: універсальні м/н угоди, регіональні м/н договори та конвенції, м/н договори, які регулюють певн.комплекс питань захисту прав біж-ів,, м/н угоди з спец.нормами, м/н договори заг.хар-ру, угоди та декларації про притулок, м/н договори щодо положення апатридів, двосторонні угоди. Переміщені особи – це особи, які були насильницьки вивезені під час " світової війни Німеччиною та її союзниками з окупованих ними територій для використання на різн.роботах. в 1946р. створена М/н орг-я для повернення перміщ.ос. на батьківщину. Існують "змушені переселенці" – які покинули певн.конфліктний регіон держави та оселились в ін.регіоні в межах цієї ж держави.

66. Підстави набуття громадянства.

1) філіація:

-за правом грунту (тер-ний п-п)

-за правом кровіі (нац-ний п-п): п-п єдності сім'ї (верховенство чоловіка); п-п рівноправ'я батьків.

Поєднується в зак-стві майже всіх країн.

2) натуралізація = укореніння. Вступ (прийняття у гр-ство) певної держави. Кожна Д. сам-но встановлює умови прийняття: звичайно – проживання в країні протягом певн. строку, мова, визнання законів.

3) реінтеграція – відновлення у гр-стві в разі його попередньої втрати;

4) почесне гр-ство – акт вдячності певн. особі від імені Д. ( не тягне за собою ін. гр-ства);

5) оптація – набуття гр-ства в зв'язку з тер-ними змінами, при одруженні, вибір одного з двох;

6) трансферт – автоматична заміна гр-ства. Сучасне МП цього не визнає. Історично застосовувалось як додаткова міра;

7) репатриація – повернення групи осіб у країну свого гр-ства (біженці, військовополонені).

67. Біпатриди та їх положення з точки зору нац. та МП.

Двойное гр-ство – пребывание лица одновременно в гр-стве двух или более гос-ств. Такое положение может возникнуть при натурализации или при рождении ребенка на тер-рии гос-ва, применяющего п-п "права почвы", у родителей, являющихся гр-нами гос-ва, применяющего п-п "права крови", а также в силу закона.

С точки зрения нац. права для гос-ва второе гр-ство его гр-нина не имеет значения, ибо зачастую применяется п-п "эфективного гр-ства": лицо с двойным гр-ством признаётся гр-нином того гос-ва, на тер-рии кот-го оно пост. проживает, имеет жилье, работу, имущество и пользуется всеми правами человека. Названное лицо рассматривается кажд. гос-вом как обладающее только его гр-ством.

68. Статус апатриду.

Безгражданство (Б.) – положение лица, кот-е не состоит в гр-стве никакого гос-ва. Такие лица не имеют устойчиво-пр. связи ни с одним гос-вом и не могут рассчитывать на дипл. защиту какого-либо гос-ва. Б. может возникнуть в случаях: когда лицо вышло из гр-ства своего гос-ва и ещё не приобрело гр-ства др. гос-ва (відносне Б.); при рождении, если закон места рождения и закон гр-ства родителей основанный на п-пе права тер-рии (абсолютне Б.).

Конвенция о статусе апатридов 1954 г., Конвенции о сокращении безгражданства 1961 г.

Конвенция 54 г. обязывает предоставлять апатридам положение, кот-м пользуются иностранцы ( в отнош. движ. и недвиж. имущества, работы по найму, работы на собственном предпр-тии и др.) и собственные граждане ( авторские, промыш. права, обращение в суд, начальное образование, прав. помощь).

Особа без громадянства (ЗУ "Про гр-ство") - особа, яку жодна Д. відп-но до свого зак-ства не вважає своїм громадянином.

69. Поняття і юридична природа м/н договорів.

Віденська конвенція про право МД ві 23.05.1969р., Віденська конвенція про право Д між держ. та м/н орг-ми або між м/н орг-ми від 21.05.1986р.

МД – м/н угода, укладена державами та іншимим суб'єктами МП в письмовій формі, незалежно від того, чи міститься дана угода в 1, 2 чи декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування. МД-основне джерело МП. Суб'єктами є держави та інші суб'єкти МП. Має бути двостороннім. Обов'язкова наявність волевиявлення, щонайменше двох суб'єктів. Види: односторонні-нотифікація, визнання, протест,відмова; двосторонні; багатосторонні; універсальні; регіональні; субрегіональні; відкриті;закриті; міждержавні; міжурядові; міжвідомчі; в письмовій формі; в усній формі; політичні; з прав.питань; з прикордон.пит.; з екон.питань; з питань транспорту та зв'язку; здоров'я; війни.

70. Укладання міжнародних договорів.

Деякі автори визначають 3 стадії укладення МД: прийняття тексту, Встановлення аутентичності шляхом підписання або парафування тексту чи заключного атку конференції, згода на обов'язковість МД, що виражається підписом, ратифікацією, прийняттям, затвердженням, приєднанням.

Loading...

 
 

Цікаве