WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

53.Роль слідчих комісій в процесі мирного розв'язання міжнародних спорів.

Международные следственные комиссии призваны содействовать мирному разрешению международных споров. указанное средство разрешения споров стало практиковаться после принятия Гаагских конвенций 1899 и 1907 гг., в которых был определен статус международных следственных комиссий. В ст. 33 Устава ООН данное средство обозначено понятиями "обследование" и "примирение".

Международные следственные комиссии призваны обеспечивать мирное разрешение споров путем выяснения вопросов факта в случае, если международные споры не затрагивают ни чести, ни существенных интересов сторон. Стороны создают такую комиссию на основе специального соглашения, в котором фиксируются подлежащие расследованию факты, порядок образования и деятельности комиссии. Стороны имеют право назначить агентов, адвокатов, экспертов при комиссии для защиты своих интересов. Комиссия проводит следствие в состязательном порядке и при закрытых дверях. Решения принимаются большинством голосов. В результате своей деятельности комиссия составляет доклад, который передается сторонам. В докладе речь идет лишь о фактах, зафиксированных в соглашении о создании комиссии. Выводы доклада не обязательны для сторон в споре.Впервые следственная комиссия была образована в 1905 г. Великобританией и Россией в связи с Гулльским инцидентом 1904 г., когда русская эскадра, следовавшая с Балтики на Дальний Восток, ошибочно обстреляла в Северном море английских рыбаков, чьи суда были приписаны к порту Гулль. Гаагская конференция мира 1907 г., изучив опыт британско-российской комиссии, значительно усовершенствовала институт следственных комиссий.После образования ООН для содействия в урегулировании споров учреждались бельгийско-датская (1952 г.), французско-швейцарская (1954—1955 гг.), итало-греческая (1956 г.), англодатская (1961—1962 гг.) и другие следственные комиссии.

55. М/н арбітраж , як засіб мирного розв'язання м/н спорів. МА –це третейський суд для вирішення спорів між державми, що створений на основі угоди сторін, рішення якого має для них обов'язкову силу. Склад арбітражу (один суддя чи декілька), порядок їх діяльності, а також норми права, що повинні бути застосовані визначаються угодою сторін в спорі, що назив-ся компромісом. МА завжди формується з непарної кількості членів, один з яких – суперарбітр. Загальний акт про мирне вирішення м/н спорів встановив, що якщо сторони не погодяться про інше, то А буде скл-ся з 5 членів. Якщо в компромісі не сказано інше, арбітри застосовують норми, що вказані у ст.38 Статуту М/н Суду ООН. В Гаазі знаходиться і діє Постійна палата третейського суду, її амін-на рада, що скл-ся з міністра інозем. Справ Нідерландів та дипломат. представників стран-учасниць. Види м/н арбітражу:ізольований ар-ж (ар-ж adhoc)ств-ся в силу особливої угоди сторін, що спорять, для вирішення конкретного спору, не вдаючись до допомоги м/н інституцій; інституціональний (постійний) ар-ж) –здійснюється постійно діючим арбітр. органом ( між сторонами повинно бути укладена особлива угода, за якою вони наперед зобов'язуються передати спір, що може виникнути, третій (незацікавленой) стороні.

56. Роль та компетенція Міжнар. Суду ООН

Це головний судовий орган ООН, що діє на підставі Статуту ООН та Статуту Міжнар. Суду.

Це постійно діючий орган. Складається з 15 членів і перебуває в місті Гаага (Нідерланди).

Рішення мають юрид. силу, якщо присутньо не мен. 9 членів.

Основна функція Суду- розв"язаня спорів між дердавами.

Згідно Статуту, на виріш. М/н Суду виносяться всі справи, що передаються йому державами-сторонами в спорі; і всі питання, що спеціально передбачені Статутом ООН чи діючими дог-рами та конвенціями.

Також до компетенції Суду віднос-ся виріш. спору щодо тлумачення чи застосування певних договірних положень.

В Статуті вказано, що Суд відкрито державам, які є учасниками даного Статуту; умови, на яких Суд буде відкрито для ін. держав, визнач-ся Радою Безпеки ООН.

Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :

1.- м/н конвенції, як загальні, так і спеціальні;

2.- м/н звичаї; як досвід всезагальної практики, визнаної нормою права

3.- загальні принципи права.

4.- судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів в галузі публічного права.

57.Территория. В широком смысле слова под территорией в международном праве понимаются различные пространства земного шара с его сухопутной и водной поверхностью, недрами и воздушными пространствами, а также космическое пространство и находящиеся в нем небесные тела. По основным видам правового режима вся территория подразделяется на: 1- государственная территория; 2- территория с международным режимом; 3- территория со смешанным режимом;

58.Состав и юридическая природа государственной территории. В состав государственной территории входят суша (вся суша в пределах границ) и воды (внутренние воды и территориальное море) с находящимися под ними недрами (без каких либо ограничений по глубине) и лежащее над сушей и водами воздушное пространство, пределы которых определяются государственной границей. Согласно современному международному праву, никто не вправе насильственно лишать государство принадлежащей ему территории и соответственно природных ресурсов. Государственная территория не может использоваться иностранными государствами, их юридическими и физическими лицами без согласия территориального суверена. В пределах своей территории государство осуществляет верховенство. Высшие органы государственной власти и управления, выступающие в международных отношениях от имени своего государства, имеют полномочия на распоряжение территорией в международных отношениях.

59. Государственные границы. Государственные границы определяют пределы государственной территории. Государственной границей считаются линия и проходящая по этой линии вертикальная плоскость. Различают водные, сухопутные и воздушные границы государственной территории. Сухопутные границы устанавливаются на основе договоров между сопредельными государствами. Водные границы подразделяются на речные, озерные, морские и границы других водоемов. Границы на реках устанавливаются по соглашению между прибрежными государствами. Морскими границами государства являются внешние пределы его территориального моря или линия разграничения территориальных морей смежных или противолежащих государств. Воздушными границами государственной территории являются боковые и высотные пределы его воздушного пространства. Сопредельные государства устанавливают определенный режим взаимной границы для обеспечения ее неприкосновенности.

60.Изменение границ и территориальные споры. Современное международное право дает для изменения границ несколько оснований: 1- осуществление народами и нациями права на самоопределение, при котором происходит разделение и восстановление государств или народов, естественным следствием чего является установление новых государственных границ или ликвидация старых. 2- это обмен небольшими участками территории между сопредельными государствами. Территориальный спор образуется из-за различных позиций сторон (разногласий) относительно существования или действия норм права, договорных или обычных, определяющих юридическую принадлежность того или иного участка территории. Территориальные споры, как и все международные споры вообще, должны разрешаться согласно принципу мирного разрешения споров.

61. Міжнародні річки

М/н ріки –це ріки, що протікають по територіях чи розділяють тер-рії 2 або > держав і використовуються для різних потреб за згодою між цими державами.

"М/н ріки" – родове поняття. Види м/н рік: багатонаціональні, міжнародні, прикордонні.

Багатонаціональні- не мають безпосереднього з'єднання з морем, несудноплавні або судноплавні лише для каботажного плавання між прибрежними державами.

Міжнародні- мають судноплавне з'єднання з морем. Іх викор-ть як прибрежні, так і ін. держави.

Прикордонні – ріки, які є природним кордоном між дер-ми.

Кожна Д. здійснює сувер-т над частиною ріки, що знаходиться в межах її кордонів. І зобов"язана викор-ти цю частину так, щоб не причиняти збитки ін. Д-вам. Д. не має право в односторонньому порядку змінювати течію ріки.

Прибережні Держави мають виключне право регул-ти м/н правов. режим м/н рік, шляхом уклад-ня дог-рів. Ці дог-ри уклад-ся врахов-чи пр-пи МП.

Loading...

 
 

Цікаве