WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648) - Реферат

Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648) - Реферат

Так само мало виразно проглядається діяльність підкоморських судів у Чернігові та Новгороді-Сіверському, хоч ситуація, що склалася на Чернігово-Сіверщині після Смоленської війни, вимагала широкомасштабного визначення меж шляхетських та королівських володінь. Принагідно слід відзначити, що діяльність підкоморіїв та їх службовців була досить інтенсивною ще в часи існування Чернігівського князівства . Перші дані про визначення меж та сипання кіпців чернігівським підкоморським урядом фіксуються у серпні 1635 р., коли підкоморій А.Кисіль вислав своїх урядників – коморника Марціана Решотарського та мірника Криштофа Криницького – для виміру волок на Овдієвському ґрунті під Черніговом для чернігівського уніатського архімандрита Кирила Ставровецького . Вже тоді відзначається, що А.Кисіль здійснив це з повинності своєї комісарської; це свідчить про діяльність спеціальної комісії для визначення меж володінь. Як виникає з граничного акту між маєтностями Киселів і Фащів, доконаного 30 вересня 1635 р. з допомогою свідчень старожилів, навіть такі акти засвідчувалися членами спеціальної комісії. На той час до неї входили чернігівський каштелян М.Коссаковський, королівські секретарі Миколай Дунін Сулиґостовський та Ян Пянчинський, чернігівський підсудок Станіслав Пянчинський; напевно до неї входив і сам А.Кисіль, але як особа зацікавлена не міг вважатися у даному випадку комісаром . Таким чином, діяльність підкоморського суду в основному заміщувалася комісарським, а з 1638 р. вже згаданою комісією для визначення меж між королівськими та шляхетськими маєтностями. Ця комісія могла доручити провести межування підкоморієві та його урядникам, але воно мало враховувати рішення (декрет) комісарів. Саме таким чином 2 квітня 1639 р. здійснив розмежування між Носівкою та Мрином новгород-сіверський підкоморій Щасний Вишель , який порушив юрисдикцію А.Киселя у зв'язку з належністю останньому Носівки.

Навіть після завершення діяльності комісії, визначеної сеймом 1638 р., заходів, здійснюваних лише підкоморськими урядами, було не достатньо, щоб визначити межі між шляхетськими маєтностями. На цьому наголошувала передсеймова інструкція чернігівського сеймику 1646 р. У ній наказувалося послам добиватися прийняття конституції на сеймі, згідно з якою була б створена генеральна комісія для встановлення меж між земельними володіннями шляхти. Також пропонувалося, щоб така комісія могла працювати й за відсутності сенатора – її учасника, бо сенаторів у воєводстві було обмаль . Подібної конституції сейм не схвалив і це залишало величезний обсяг роботи для підкоморських судів воєводства.

До складу підкоморського суду, крім підкоморія, входили коморник і мірник, особисто призначені підкоморієм, а також писар і копачі, що рекрутувалися з числа служебників підкоморія . Протягом 1633 – 1648 рр. кожен з підкоморських судів воєводства очолювали по два підкоморії: чернігівський – А.Кисіль (1633 – 1639 (фактично до 1641 р.) та М.Фірлей Броневський (1643 – 1653); новгород-сіверський – Щ.Вишель (1635 – 1641) та Я.Пісочинський (1642 – 1661). Як коморник та мірник у чернігівському підкоморському суді фігурують у 1635 р., як вже згадувалося, М.Решотарський і К.Криницький. У новгород-сіверському підкоморському суді як коморники названі Прокіп Верещака (1642 р.) та Самуель Дідковський (1644 – 1647) .

Безумовно найбільш дієвими судово-адміністративними інституціями у воєводстві були ґродські суди у Чернігові та Новгороді-Сіверському. У Чернігові ґродський суд щонайпізніше почав діяти у першій половині 1635 р. Ґродський суд у Новгороді-Сіверському фіксується у відомих нам джерелах з лютого 1636 р.

Загальновідомо, що ґродські рочки відбувалися частіше, ніж земські роки, а ґродська канцелярія працювала практично постійно . Рочки скликалися старостою . Могло це відбуватися, як показує практика луцького ґродського суду, до шести разів на рік . Уривкова джерельна інформація про діяльність ґродських судів у Чернігівському воєводстві не дає можливості встановити точне число рочків, що відбувалися щорічно. Документально підтверджено, що у 1644 р. було щонайменше двоє рочків новгород-сіверського ґродського суду. Виходячи з цього, можна думати, що у Чернігові та Новгороді-Сіверському в 1640-х рр. щорічно відбувалося по двоє – троє рочків ґродських судів. У Новгороді-Сіверському рочки, зазвичай, розпочиналися або у зимові місяці (грудень, січень, лютий), або у літні (червень, липень). Щодо Чернігова, то є дані про початок рочків у лютому, квітні, травні та червні. Час від часу траплялися лімітації рочків, викликані тими чи іншими причинами. Так, у Чернігові в 1643 р. рочки мали розпочатися 16 квітня, але підстароста й суддя ще не встигли повернутися з сейму, тому початок рочків був перенесений на 28 травня. Призначеного числа вони знову не розпочалися через відсутність судді й писаря . Тривалість рочків визначалася кількістю справ, які мали на них розглядатися. У середньому ж рочки тривали два – три тижні. Якщо кількість справ не дозволяла завершити рочки за три тижні, їх лімітували (відкладали). Зокрема, у 1644 р. новгород-сіверські ґродські рочки розпочалися 30 червня й тривали до 18 липня. Того дня суд повідомив про завершення судової каденції, але зобов'язав возного Яна Твардовського протягом ще трьох днів приймати протестації, записи тощо, які мали бути розглянуті на найближчих рочках . З іншого документа стає відомо, що йшлося саме про "лімітацію й відволання" рочків .

Ґродський суд очолювався старостою. Він призначав всіх його урядників. Останні разом зі старостою (якщо він був щойно призначений) складали присяги перед шляхтою, найбільш ймовірно під час проведення сеймику . Старости надзвичайно рідко брали особисту участь у засіданнях ґродського суду . Їх могли заміщувати субделегати – земські урядники, рідше просто авторитетні в повіті шляхтичі, на яких покладався одноразовий обов'язок виконання судових функцій старости. Інколи такі функції виконувалися субделегатами протягом всього терміну відбуття рочків . Однак найчастіше старост у ґродських судах заміщували їх підстарости. І в Чернігові, і в Новгороді-Сіверському старости призначали по два підстарости (у Чернігові вони одночасно – й підвоєводи) – судового й провентового (скарбового). Саме перші очолювали ґродські суди за відсутності старост. Часто виникали ситуації, коли й судові підстарости з певних причин не могли займатися судочинством під час рочків. Тоді їх заміщували намісники підстароства (у Чернігові вони ще йменуються намісниками підвоєводства чи намісниками замку). Переліки відомих нам намісників підстароства свідчать, що часто ними були провентові підстарости (у Новгороді-Сіверському – Станіслав Буринський, Криштоф Силич, Ян Мелешко Пишковський, Томаш Малаховський; у Чернігові – Ян Турчинович), а також працівники канцелярій – регенти, старші підписки (у Новгороді-Сіверському – Самуель Дідковський, Ян Закусило; у Чернігові – Ян Скиндер).

Обидва старостинські уряди (Новгороді-Сіверському та у Чернігові) трималися родами Пісочинських (Олександр та його син Ян) та Калиновських (Мартин та Самуель (вже у 1648 р.). Це визначило відносну стабільність складу місцевих ґродських судів. Так, за відомими нам даними, до складу новгород-сіверського суду протягом 1636 – 1648 рр. входило чотири підстарости (М.Лютостанський, К.Муховецький, С.Ореховський, В.Кринський), два судді (С.Ореховський, М.Києвський), три писарі (С.Некрашевич, С.Мужиловський, С.Дідковський); до чернігівського протягом 1635 – 1648 рр. – чотири підстарости (П.Рихальський, В.Ґорецький, М.Горчинський, Я.К.Воєводський), два судді (Якуб та Мартин Ореховські), два писарі (М.Клопоцький, І.Гроховський). Мало зрозумілою є ситуація з урядом новгород-сіверського ґродського писаря у кінці 1640 – першій половині 1641 р. Тоді продовжує йменуватися писарем Самуель Некрашевич, але одночасно з'являється два нових писарі – Самуель Мужиловський та Самуель Дідковський. Можна висловити здогад, що у зв'язку з певними обставинами С.Некрашевич не міг регулярно виконувати свої писарські функції, тому писарем також був призначений С.Мужиловський, а С.Дідковський заміщував останнього – одного разу він згадується як "засаджений субделегатом на місці своєму писарському від С.Мужиловського" . Згодом С.Дідковський знову повернувся до виконання у канцелярії обов'язків підписка (старшого?).

Нижчий персонал ґродських канцелярій воєводства представлений регентами та підписками. Як регенти у новгород-сіверській ґродській канцелярії виступають Ян Закусило (кінець 1646 – початок 1647 рр.) та Шимон Суронтовський (кінець 1647 р.). У цій само канцелярії як підписки працювали С.Дідковський, Я.Закусило, Ш.Суронтовський, Пантелеєвич, Дзвонковський; у чернігівській – Даневський, Одалковський, Виговський, Скиндер.

Маючи далеко неповний перелік нижчих працівників ґродських канцелярій Чернігівського воєводства, можна твердити про набір кадрів до них з канцелярій інших український воєводств. Шимон Суронтовський у 1622 – 1646 рр. працював спочатку як підписок, потім як старший підписок вінницької ґродської канцелярії . Ян Скиндер перед працею у чернігівській ґродській канцелярії протягом 1639 – 1644 рр. був підписком у київській ґродській канцелярії . Під час Хмельниччини чернігівські міщани оберуть його війтом і цей вибір затвердить гетьман . З відомих канцелярських родин вийшли Я.Закусило, С.Дідковський та Виговський. У 1643 – 1646 рр. спочатку у житомирській ґродській, а згодом – в овруцькій замковій працював як підписок Іван Закусило . Під 1648 р. згадується як київський земський підписок Дідковський . У декількох канцеляріях Волині та Наддніпрянщини служили підписками представники родини Виговських . Більшість підписків ґродських канцелярій Чернігова й Новгорода-Сіверського походило з дрібної шляхти; окремі ж, як Я.Скиндер чи Пантелеєвич , - з числа міщан.

Loading...

 
 

Цікаве