WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Стратегія боротьби спецслужб Ізраїлю з тероризмом - Реферат

Стратегія боротьби спецслужб Ізраїлю з тероризмом - Реферат

визволення Палестини і 2 члени західнонімецької терористичної організації "Баадер-Мангоф", захопили літак А-300 французької авіакомпанії, який виконував політ рейсу Тель-Авів - Париж. Терористи примусили екіпаж летіти до Уганди, диктатор якої Іді Амін погодився прийняти його в аеропорту Ентеббе.
Після приземлення в Ентеббе пасажирів перевели до аеропорту. Ексцентричний Президент Уганди генералісимус Іді Амін побажав використати цю драматичну подію для підвищення свого авторитету в країнах "третього світу", надавши терористам повну свободу та заблокувавши територію аеропорту військами. Терористи вимагали за декілька десятків пасажирів єврейської національності (всього було 254) визволення 54 палестинців і з Організації визволення Палестини (ОВП), які знаходилися в ізраїльських в'язницях, а також - викуп за літак.
Уряд Ізраїлю відрізнявся непримирливим ставленням до терористів і склав свій сценарій вирішення проблеми. Розвідслужба миттєво зібрала інформацію про терористів, заручників, армію Уганди і аеропорт в Ентеббі. Терміново було створено спеціальну групу.
30 червня терористи звільнили всіх пасажирів, крім євреїв і екіпажу, який відмовився залишити літак. Всього в Ентеббі залишилось 103 особи. Визволені пасажири були негайно доставлені до Парижу, де були допитані ізраїльськими і французькими розвідниками. Пасажири розповіли про терористів, угандійських солдатів, а також про те, що на бокових льотних смугах знаходиться декілька винищувачів МІГ-15, МІГ-17 та МІГ-21, заручників тримають у залі аеровокзалу. З усієї отриманої інформації стало зрозумілим, що про будь-яку співпрацю з Угандою не може бути розмови.
Тому вже у перших числах липня до місця події були перекинуті розвідники Моссаду і командос, які перевірили інформацію стосовно аеропорту і встановили, що погроза може виходити з боку столиці Уганди Кампали, де знаходився великий гарнізон з танками Т-54 і бронетранспортерами. Друга група проникла до району аеропорта в Найробі - столиці сусідньої Кенії.
Визволення 151 заручника, що відбулося 30 червня, Іді Амін з великим галасом оголосив своїм особистим успіхом у переговорах з терористами, що було по суті відвертою брехнею. Але ізраїльтяни в цьому йому підігравали, а 3 липня розпочалася операція. У повітря піднялося чотири "Геркулеси" С-130, де літали командос та транспортувалися їх автомашини, та два "Боїнги-707", один з яких мав на борту штаб і центр зв'язку, а на іншому - розташувався госпіталь. Перед посадкою було поширено дезінформацію з приводу того, що до Ентеббе виконує політ літак зі звільненими палестинцями. Після посадки першого літака виїхав чорний "Мерседес", який дуже був схожим на особистий автомобіль Іді Аміна.
На захоплення аеропорту штурмова група витратила 3 хв. з 10 запланованих. Під час операції всіх терористів близько 30 угандійських солдатів було вбито, а 100 солдатів поранено, всіх заручників визволено, окрім двох, які загинули під час атаки.
7 березня 1988 року троє бойовиків палестинської терористичної організації "Аль-Фатх" у пустелі Нечев на території Ізраїлю захопили автобус з працівниками Атомного центру. Зазначену акцію уряд Ізраїлю розцінив як удар по найважливішому об'єкту держави. Було проведено миттєву операцію з визволення заручників, в ході якої трьох терористів було вбито, але вони встигли ліквідувати трьох заручників. Цією акцією керівник військового відділу ОВП Абу Джихад (його справжнє ім'я - Халіл Ібрахим Махмуд ель-Вазір) підписав собі смертний вирок.
Керівництву Моссаду було відомо, що Абу Джихад мешкає у пригороді Сиді Бусейд (Туніс). Операція щодо знищення Абу Джихада проходила за такою схемою. Спочатку ретельно було вивчено пляжі на узбережжі Туніса, систему берегової оборони і визначено найбільш зручні місця для десантування. Армійська розвідка зібрала відомості про шляхи, аеродроми і поліцейські пости. Служба радіоперехоплення постійно прослуховувала передатчики палестинців у Тунісі і записувала всі телефонні розмови Абу Джихада та його оточення. Вся інформація надходила у комп'ютери, узагальнювалася, аналізувалася і перевірялася. Після цього була проведена генеральна репетиція, в якій брали участь агенти Моссада і бійці спецпідрозділу "Саєрет Миткаль". При цьому навчання проходило біля Хайфи, де побудували копію вілли Абу Джихада і жилого кварталу його перебування. Випробування пройшли успішно, спецназівці витратили на них 22 с.
Безпосередньо операцію було здійснено 14 квітня. До Туніса прибула перша група у складі шести чоловіків і однієї жінки, які добре розмовляли арабською, мали лівійські паспорти. Зазначені особи прибули різними рейсами і розчинилися серед 2 млн туристів.
В ніч з 14 на 15 квітня два ізраїльські корвети з бійцями штурмової групи зустрілися неподалік від Кіпру з двома кораблями. Тоді, за офіційним повідомленням, ізраїльський флот проводив навчання. На одному з корветів знаходилось два швидкісні катери типу "Кобра" для вогневої підтримки штурмової групи у разі відходу. На цьому ж кораблі знаходився штаб по проведенню операції. На іншому корветі було розташовано госпіталь з найкращими ізраїльськими хірургами. На палубі морського лазарету також знаходився озброєний вертоліт, що мав евакуювати поранених і прикрити, у разі необхідності, бійців великокаліберними кулеметами. У повітрі знаходилися два "Боїнги-707", в одному з яких перебував командуючий Військово-повітряними силами, а інший був обладнаний електронікою, здатною нейтралізувати наземні засоби зв'язку і управління як палестинців, так і тунісців.
Два кораблі прямували до берега, а решта - паралельно кордону. На палубах двох корветів знаходилося 30 бійців "Саєрет-Миткаль", розбиті на чотири групи. Дві групи мали ліквідувати Абу Джихада, решта - прикривати виконавців. До берега бійці прибули на надувних човнах, після чого пересіли до автофургонів і лімузина. Корвети відійшли назад. Бійці були одягнені в чорні комбінезони і взуті у м'які безшумні черевики. На озброєнні вони мали пістолети "Беретта М-71" і пістолети-кулемети "Міні-Узі С" з пристроями безшумної та безполум'яної стрілянини. Групи прикриття на озброєнні також мали гвинтівки "Галіп" і кулемети "ФН МАГ". На всіх були мікрожилети, в яких знаходилися мікрорадіостанції із закріпленими на шиїмікрофонами, а також електронні датчики, що постійно подавали сигнали до штабного комп'ютера. Завдяки зазначеній техніці на великому екрані, поєднаному з картою місцевості, безперебійно відображалося точне місцезнаходження кожного бійця. У разі поранення, захоплення у полон можна було негайно вислати допомогу. Всі переговори можна було здійснювати пошепки, але всі розмови передавалися до штабу операції.
О першій годині ночі автомашини виїхали до Седі-Бусейда. Після прибуття десантникам стало відомо від агентів, що Абу Джихад вдома відсутній. О 1-й годині 30 хвилин ночі шофер, він же охоронець, привіз Джихада додому, після чого один з бійців заблокував лінію телефонного зв'язку вілли з містом.
За сигналом дві групи перекрили підходи до будинку з прилеглих вулиць і безпосередньо саму віллу. Один з бійців застрелив шофера-охоронця, який спав у машині.
За допомогою приладів, не відомих раніше, бійці здолали всі зачинені двері. Вся операція тривала протягом 13 с, яких вистачило, щоб вилучити з кабінету таємні документи.
Навівши ретельний аналіз ефективно проведеної операції, вивчаючи міжнародний досвід і стратегію боротьби з тероризмом в Ізраїлі, Великобританії, а також в Німеччині й Туреччині, що має, безперечно, не тільки наукову, а й практичну значимість, можна дійти до висновку про те, що зменшення кількості терористичних проявів і запобігання здійсненню терактів є можливими за умови кваліфікованої протидії спеціальних сил і засобів.
Loading...

 
 

Цікаве