WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Культурний імперіалізм та імпорт західних цінностей як засіб реалізації глобальної влади на прикладі США - Реферат

Культурний імперіалізм та імпорт західних цінностей як засіб реалізації глобальної влади на прикладі США - Реферат

Цього побіжного погляду на трансформацію американських цінностей на грунті інших цивілізацій та культур достатньо, щоб зрозуміти, що процес перебудови світу за чиїмись власними ідеологічними зразками є дуже складним і потенційно небезпечним. Західна цивілізація не враховує етичні та духовні цінності інших цивілізацій, а також такі ключові для незахідних народів поняття, як колективізм, сім'я, соціальна безпека, справедливість та співчуття. Крім того, необхідно пам'ятати, що найважливіше для усіх народів землі поняття „добробут" має у різних країнах безліч відтінків та аспектів.

Потрібно відмітити, що і на Заході не всі вчені поділяють ентузіазм, викликаний перспективою уніполярного світу, побудованого на "загальнолюдських" цінностях західного зразку. С.Хантінгтон у книзі „Захід: унікальний, а не універсальний" говорить про те, що потрібно розмежувати вестернізацію та модернізацію. І якщо останню потрібно використовувати в інших цивілізаціях, то вестернізація – це продукт саме західного суспільства. „Західна цивілізація цінна якраз не тим, що вона універсальна, а тим, що вона унікальна" [10, с.89]. Ця унікальність проявляється саме у балансі, що формувався століттями, між аскезою роботи та гедонізмом відпочинку. Експортуючи гедонізм відпочинку, західна цивілізація руйнує баланси інших цивілізацій, побудованих на інших цінностях, тим самим руйнуючи їх уклади, відкидаючи їх цінності та викликаючи роздратування, що з часом переходить у ненавість.

Суспільство дозвілля на американський кшталт, гігантський потенціал зростання якого у царині спорту, подорожей, культури так вихваляють останнім часом, яж ніяк не має культури спокою й затишку [11 с.10 ]. Оскільки всесвітнє суспільство конкуренції впливає на наш час і форсує невпинне змагання, традиційні вартості, на які спирається наше суспільство, повільно руйнуються.

В цьому аспекті симптоматичними є результати Всесвітнього опитування щодо цінностей та всесвітньої тенденції соціокультурних та політичних змін проведеного Міжнародним об'єднанням науковців у галузі соціальних наук. Дослідники провели опитування у більше ніж 65 суспільствах, що охопило приблизно 80 відсотків населення планети. Результати цього дослідження показали, що сприйняття західних цінностей як одна з умов глобалізації не обов'язково несе з собою щастя та почуття задоволеності життям. З другого боку люди з найбільш глобалізованих країн почуваються значно щасливішими аніж люди із країн, які не настількі тісно пов'язані з світом тому, що рівень їх фінансової безпеки тут значно вищий. За індексом глобалізації складеним американським часописом "Міжнародна політика" у 2001 році найбільш глобалізовані країни пишаються більшою рівністю у рівні доходів аніж їх менш глобалізовані партнери, а розрив у рівні доходів бідних країн, що розвиваються, стає усе більшим саме через глобалізаційні процеси [13, с. 39].

Не виключено, що гуманістична риторика американських ЗМІ посилюватиметься й далі, але її застосування матиме вкрай обмежений характр [11, с.63]. Якщо йти за логікою Горіна Н.І., то наслідками культурного імперіалізму може бути відносно швидка руйнація локальних цивілізацій, посилена зовнішньою агресією, або стагнація, поступова деградація і занепад внаслідок наростаючого відчуження культури. Теоретично можливий ще один варіант – генерація етнічної культури в гротекскній формі, у результаті чого відбувається надрив цивілізації внаслідок концентрації і розтрати всіх ресурсів для реалізації фундаментальних архітепічних змістів, що набувають форму національних комплексів.

Отже, зазначені вище процеси є досить реальною перспективою для культур, що лежать у полі впливу культури американської. Розвиток західної цивілізації значно випереджає інші, а тому унеможливлює рівність існуючого центру та периферії, адже конкурентноздатність останньої є значно нижчою. Тому периферійним культурам нічого не залишається крім, або сприймати культурний імпорт та вчитися миритися з семантично несумісними культурними елементами, або боротися за перевагу своїх соціокультурних орієнтирів. Але, без жодних сумнівів можна стверджувати, що внаслідок імпорту чужих, несумісних з власними цінностей порушується стан стабільності культурних констант, які забезпечують безпечний суспільний розвиток. У будь-якому разі, ідеологічні міграції, незалежно від причин, що їх викликали, рано чи пізно, породжують конфлікти.

Постає питання, чи існує у сучасному світі сила, здатна протиставити себе впливу американського культурного імперіалізму. Стверджуючи, що ера глобалізації скінчилась, після терористичних атак на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року, відомий прихильник антиглобалізму Джон Грей, професор лондонської Європейської школи економіки та політичних студій, провістив кінець американського ідеологічного тріумфалізму [13, с. 38].

З другого боку, політики схильні пояснювати "оголошення війни проти цивілізованого світу " не "боротьбою культур", а боротьбою "за культуру" (SIC!) в умовах щораз більш глобалізованого світу," як заявив федеральний канцлер Гергард Шрьодер вже через декілька годин після теракту [2, с.3].

Однозначно, людина сьогодні є полікультурною істотою. Зважаючи на те, що виховується вона і отримує освіту у розрізі певного типу культури і свідомо поділяє її цінності та норми, вона відкрита не лише формам культури свого суспільства, але й людства в цілому. Як духовна істота вона вільна і має право вибирати зміст і спрямованість свого духовного життя з усього культурного надбання людства.

Сьогодні поступово розширились психологічні обрії. Нові засоби масової комунікації збільшили кількість інформації здалеку. Світ прагне до двох речей, які неможливо поєднати: з одного боку усім хотілося б максимальної єдності, з іншого — якомога менше егоїстичної розпаношеної Америки. "Проте річ у тому, що лише егоїстична та розпаношена Америка може допомогти у процесі світової інтеграції, адже рештою світу ця країна цікавиться лише настільки, наскільки її власне суспільство ідентифікує себе із світом." [6, с.105].

Політикам, які перебудовують наше життя, слід розуміти, що модернізація країни у "західному" стилі означає й перетворення всіх її кризових моментів в наші проблеми. "Не варто думати, що вестернізація — це лише багатий сепермаркет. Це, насапреред, та культура, яка працює на масову аудиторію, задовільняючи не інтелектуальні потреби" [8, с.49]. Ось чому убивчу енергію сучасності годі пояснити якимись традиціями – вона повязана не з архаїчними залишками, а з абсолютно сучасними явищами, а саме – з реакцією на сучасний стан світового суспільства [4, с.13].

Література:

  1. Бжезінський З. Велика шахівниця // Всесвіт. – 1999. – № 2. – С. 116-138; Там само. - №1. – С. 111-130.

  2. Гінтередер П. Боротьба за свободу // Deutschland. – Франкфурт-на-Майні, 2001. - №5.– С. 3

  3. Горин Н. Глобализация и локальные цивилизации // Власть. – 2000. - № 1. – С. 28-33.

  4. Енценсбергер Г. Жертвоприношення повертається // Deutschland. – Франкфурт-на-Майні, 2001. - №5. – 13-15.

  5. Красин Ю. Взаимодействие общественных систем в целостном мире. // Вопросы философии. – 1990. – №8. – С.3-9.

  6. Конквест Р. Перспективи союзу англомовних країн. // Незалежний культурологічний журнал. - С. 123-132 http://www.ji.magazine.lviv.ua

  7. Панарин А. Глобальное информационное общество: Вызовы и ответы. // Власть. – 2001. – №1. – С. 14-19.

  8. Саух П. Україна на межі тисячеліть: Трансформація духу і випробування національним буттям. – Рівне: Волинські обереги, 2001. – 220 с.

  9. Удовик С. Глобализация: Семиотические подходы. – М.: Рефл-бук, 2002. – 480 с.

  10. Хантингтон С. Захід: Унікальність versus універсалізм // Філософська думка. – 1999. - № 1-2. – С.82-100.

  11. Шюмер Д. Глобалізована людина // Deutschland. – Франкфурт-на-Майні, 2001. - №5. – С. 10.

  12. Ambrose S. Rise to Globalism: American Foreign Policy Since 1938. – N.Y., 1991. – P. 365.

  13. Globalization's Last Hurrah? // Foreign Policy. – Washington, 2002. – Jan/Feb – P. 38-51.

Loading...

 
 

Цікаве