WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція України – основний закон держави - Курсова робота

Конституція України – основний закон держави - Курсова робота

До громадянства України не приймається особа, котра:вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;- засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості); вчинила на території іншої держави діяння, що визнані законодавством України тяжким злочином. Громадянство України припиняється (ст. 19): внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Громадянство України втрачається, якщо:

1. Громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави.

2. Іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому законом, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього.

3. Іноземець набув громадянство України і скористався правом або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство.

4. Особа набула громадянство України иа підставі ст. 9 Закону (прийняття до громадянства) внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

5. Громадянин України без згоди державних органів України добровільно поступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевою самоврядування іншої держави.

Положення пунктів 1,2,3,5 цієї статті не застосовується, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.До органів, які беруть участь у розв'язанні питань, пов'язаних із громадянством, належать: Президент України; комісія при Президентові України з питань громадянства; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства (Міністерство внутрішніх справ) і підпорядковані йому органи (стосовно осіб, котрі проживають на території України); Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України (стосовно осіб, які постійно проживають за кордоном). Зміст основних положень Закону про набуття і припинення громадянства України грунтується на одному із загальновизнаних принципів міжнародного права - принципі уникнення без громадянства.

Конституція України поряд з низкою найважливіших прав і свобод людини і громадянина, встановлює і конституційні обов'язки як громадян, так і коленого, хто постійно проживає або перебуває на території України. Ці обов'язки закріплені у статтях 65-68 Конституції. Основний закон України (ст. 65) визначає обов'язки - захист вітчизни, шанування державних символів; (ст. 66) - обов язок берегти природу, культурну спадщину: (ст. 67) - сточувати податки і збори; (ст. 68) - додержуватися Конституції і законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Конституція України закріпила комплекс гарантій прав і свобод людини і громадянина. Умовно їх можна поділити на дві групи: 1) загальні гарантії, які стосуються всіх або більшості прав і свобод; 2) спеціальні гарантії, які стосуються окремих прав і свобод або їх груп, про які йшла мова.Серед загальних гарантій можна розрізняти політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні) і власне права (юридичні) та організаційні гарантії.

Юридичними гарантіями прав і свобод особи є насамперед певні принципи правового статусу особи, передбачені і закріплені Конституцією, процесуальні гарантії (норми), юридичні обов'язки, а також юридична відповідальність за порушення прав і свобод інших осіб.

2.3.Конституція України про систему органів державної влади.

У монографії досліджуються проблеми загальної теорії державної влади — поняття, принципи, функції, механізм здійснення державної влади, її гарантії та проблеми теорії і практики організації і здійснення окремих видів державної влади: законодавчої, виконавчої і судової. Найбільша увага приділяється проблемам органів законодавчої влади в механізмі здійснення державної влади та проблемам органів виконавчої і судової влади, їх структури, функцій та форм діяльності, здійсненню парламентської, адміністративної і судової реформ.

Із прийняттям чинної Конституції України український конституціоналізм істотно збагатився не лише якісно новою системою прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій, а й принципово новою системою народовладдя — форм безпосереднього народовладдя, організації і здійснення державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів влади.

Як наслідок, у політичне життя поряд із виборами увійшли всеукраїнські і місцеві референдуми, остаточно утвердились або були створені нові інститути державної влади: Президент України, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державна влада стала здійснюватися шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, стала функціонувати система місцевого самоврядування.

Проте українське суспільство і українська держава остаточно не обрали ні виборчої системи щодо формування парламенту, ні форми державного правління, які залишаються змішаними, перехідними, повільно здійснюються парламентська, адміністративна і судова реформи, не створено передбаченої чинною Конституцією України правової основи організації і діяльності органів державної влади.

Це зумовлено рядом чинників політичного, соціального, ідеологічного та іншого характеру. Однією з істотних причин існуючого стану організації і здійснення державної влади: є відсутність загальної теорії державної влади та фундаментальної теорії організації і здійснення окремих видів державної влади — законодавчої, виконавчої і судової. Це має відношення до дослідження проблем визначення поняття державної влади, класифікації її принципів і функцій та механізму здійснення, & також проблем парламентаризму, виконавчої влади і правосуддя.

В українській науково-юридичній літературі в останні роки висловлено нові думки щодо поділ державної влади, статусу існуючих органів державної влади, їх функцій, повноважень і відповідальності, проте системних фундаментальних досліджень безпосередньо з проблем державної влади ще, на жаль, бракує.

Державна влада є одним із основних предметів конституційного регулювання. Закономірно, що в чинній Конституції України їй приділено найбільше уваги. Положення Конституції України про основні засади, механізм та порядок здійснення державної влади становлять найбільшу її частину (65 статей). Поряд із безпосереднім народовладдям і місцевим самоврядуванням чинна Конституція України закріплює якісно нову систему державної влади, не властиву попередній Конституції України і відповідно державі та суспільству в цілому.

Замість вертикальної, ієрархічної системи влади, подібно до радянської, Конституція України передбачила горизонтальну систему організації державної влади, яка грунтується на її поділі на законодавчу, виконавчу і судову, закріпила декілька принципово нових інститутів державної влади — Президент України, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Вища рада юстиції, місцеві державні адміністрації та інші органи державної влади, істотно змінила статус більшості органів державної влади, насамперед їх функції і повноваження, передбачила нові гарантії функціонування системи органів державної влади та конституційно-правову відповідальність органів державної влади за свою діяльність.

Звичайно, чинна Конституція України не вирішила і не могла вирішити всіх питань організації і здійснення державної влади в Україні, адже вона є за своєю суттю конституцією перехідного періоду, конституцією компромісу різних, у тому числі діаметрально протилежних політичних сил. Тому в ході парламентської, адміністративної і судової реформ, які відбуваються нині у нашій країні, має бути не лише приведено у відповідність з Конституцією України систему органів державної влади та законодавство про них, а й продовжено пошук форми правління в Україні як організації державної влади на тривалу перспективу, оскільки Конституція України закріпила змішану форму правління у вигляді президентсько-парламентської республіки.

Loading...

 
 

Цікаве