WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Суд залишає заяву без розгляду:

- якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розгляду справи і можливість застосування цього порядку не втрачена (п.1 ст.229 ЦПК). Ця норма втратила силу як така, що не відповідає ст.ст.8, 124 Конституції України;

- якщо заяву подано недієздатною особою (п.2 ст.229 ЦПК). При встановленні цієї обставини суддя зобов'язаний відмовити в прийнятті заяви до свого провадження (п.8 ст.136 ЦПК), а помилково прийнята заява підлягає залишенню без розгляду;

- якщо заява подана від імені заінтересованої особи іншою особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.3 ст.229 ЦПК). За правилом ст.137 ЦПК до позовної заяви, яка подається представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що стверджує його повноваження (факт батьківства, усиновлення, опіки, піклування);

- у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або обох сторін або неповідомлення ними причин неявки на другий виклик (п.4 ст.229 ЦПК).

- якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді (п.5 ст.229 ЦПК). З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ЦПК встановлені альтернативні правила підсудності справ за вибором позивача: за місцем знаходження відповідача чи місцем свого проживання або за місцем заподіяння шкоди, виконання договору (ст.ст. 126, 127 ЦПК). Реалізація права вибору підсудності має разовий характер - погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо в провадженні суду вже є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

ЦПК передбачені інші підстави залишення без розгляду заяв, скарг, документів, зауважень. Відповідно до ч.3 ст.255 ЦПК підставою для залишення заяви без розгляду є виникнення спору про право цивільне при розгляді справи в порядку окремого провадження. Заінтересовані особи можуть вирішити такий спір за загальними правилами цивільного судочинства. За правилом ст.85 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається з закінченням встановленого процесуального строку. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку. Аналогічно з пропуском строку залишаються без розгляду подані зауваження на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК).

Згідно зі ст. 207 нового ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

- заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

- заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

- належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

- спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

- позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

- між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

- особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

- провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ЦПК України, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

- позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши багато матеріалів по темі курсової роботи можна зробити такі висновки. Порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається новим Цивільним процесуальним кодексом України.

Новий ЦПК містить позитивні новації щодо процесуального оформлення та змісту стадії підготовки справ до судового розгляду, яка називається — попереднє судове засідання.

Після порушення справи суд невідкладно надсилає особам, які беруть у ній участь, копію ухвали про порушення останньої, де зазначається:

  • найменування суду, прізвище та ініціали судді, який порушив справу, її номер;

  • який позов, ким і до кого пред'явлено;

  • перелік передбачених цим Кодексом прав та обов'язків осіб, котрі беруть участь у справі;

  • час і місце попереднього судового засідання;

  • пропозиції відповідачу подати у вказаний строк письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються.

Попереднє судове засідання відбувається з дотриманням правил проведення судового засідання з розгляду справи по суті. Усі дії головуючого та учасників процесу фіксуються у протоколі засідання.

Однак помітні і недоліки запропонованого проекту.

Між стадіями порушення справи та її підготовки до судового розгляду не існує будь-якого часового розриву — завершення першої стадії гармонійно переходить у початок наступної. Коли це було б інакше, то, як слушно зазначено у спеціальній літературі, існував би проміжок часу непроцесуального характеру, що суперечить процесуальному законодавству. А тому висловлювання у юридичній літературі про постановления єдиної ухвали, про прийняття заяви і підготовку справи до судового розгляду мають глибокий зміст. Тут закладено безперервність процесу і руху справи зі стадії її порушення у стадію підготовки справи до розгляду.

Отже, враховуючи викладені вище аргументи, доцільно ухвалу про порушення справи називати "Ухвала про порушення цивільної справи та її підготовку до судового розгляду".

Мета стадії підготовки справ до розгляду у проекті визначається як "з'ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті або забезпечення термінового і правильного вирішення справи".

З'ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті означає примирення сторін у цивільно-правовому спорі.

У літературі підставне примирення сторін розглядалося не як мета, а як завдання стадії. Так, до завдань підготовки справи до названого розгляду С.Ташназаров включає примирення сторін, а Е.Мурад'ян і В.Тихиня — принцип мирного вирішення спору, тобто розв'язання всіх питань спору учасниками за доброю волею, при сприянні суду в зближенні позицій і подоланні розбіжностей.

Значення мети в цивільному судочинстві полягає в тому, що вона:

  • містить ідеальну модель правосуддя у цивільних справах;

  • обумовлює комплекс правових засобів, які подаються в розпорядження суду;

  • орієнтує всіх учасників процесуальної діяльності на досягнення кінцевих результатів судочинства;

  • визначає вимоги до судової діяльності та її актів.

Таким чином, у теоретичному плані встановлення мети допомагає зрозуміти соціальну цінність та спрямованість всього судочинства і окремих його частин, оптимальність та ефективність роботи суду по здійсненню правосуддя.

Мета цивільного судочинства — охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду і вирішення справ у повній відповідності з чинним законодавством, знаходить специфічний прояв у окремих стадіях процесу. І якщо, за образним висловлюванням В.Камінської, встановлення істини у справі "розмито" у всіх процесуальних відносинах, то можна твердити: досягнення мети цивільного судочинства "розмито" у всіх інститутах і стадіях процесу.

Наявність найближчої мети на певному етапі судочинства викликається процесуальною необхідністю, яка обумовлюється послідовним здійсненням процесуальних прав і обов'язків суб'єктами цивільного процесу. Кожній його стадії відповідає свій комплекс прав і обов'язків суду. До того часу, поки не будуть здійснені останнім повноваження, які з'явилися у одній стадії, у нього не виникають права і обов'язки по здійсненню дій у іншій. Тільки досягнення найближчої мети стадії процесу визначає наступний рух справи.

Мета стадії досягається виконанням судом її завдань. При цьому виконання останніх є засобом досягнення мети.

Отже, примирення сторін — це один із засобів досягнення мети цивільного судочинства. Крім цього, він не є і не може бути головним, оскільки примирити сторони буває дуже важко, особливо, коли обов'язок судді — додержуватися нейтралітету. В іншому випадку, коли зусилля судді безрезультатні, він ризикує, якщо не бути відведеним за волею однієї із сторін, то позбавитися довіри сторони щодо його неупередженості, без якої не існує істинного правосуддя.

Loading...

 
 

Цікаве