WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

- найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

- ким і до кого пред'явлено позов;

- зміст позовних вимог;

- час і місце попереднього судового засідання;

- пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Розділ 3 особливості розгляду справ в судах україни

3.1 Поняття стадії судового розгляду цивільних справ

Судовий розгляд можна розглядати як інститут цивільного процесуального права і як стадію цивільного процесу.

Судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права - це система норм, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками процесу і діяльність суду та інших учасників процесу, спрямованих на розгляд і вирішення цивільно-правових спорів, справ з адміністративних правовідносин і справ окремого провадження.

Судовий розгляд як стадія цивільного процесу - це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення цивільно-правового спору, справ, що виникають з адміністративних правовідносин, і справ окремого провадження.

Стадія судового розгляду є головною стадією цивільного судочинства, тобто в ній найбільш повно реалізуються завдання і принципи цивільного процесуального права, що стоять перед судом.

Варто розрізняти судовий розгляд і судове засідання. ЦПК передбачає, що судовий розгляд відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Судове засідання є процесуальною формою судового розгляду. Судове засідання також є процесуальною формою розгляду справ в апеляційній і касаційній інстанції й перегляду рішень і ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з ново-виявленими і винятковими обставинами.

Судовий розгляд є обов'язковою стадією процесу. Незалежно від того, чим закінчується справа - ухваленням рішення, постановлениям ухвали про закриття провадження по справі, призупиненням провадження чи залишенням заяви без розгляду - існує стадія судового розгляду. Це центральна стадія цивільного процесу, тому що тільки на цій стадії справа вирішується по суті. На цій стадії найбільш повно виявляються принципи цивільного процесуального права: усність, безпосередність, гласність, підпорядкування суддів тільки закону, рівність всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність і диспозитивність.

Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами України встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності та публічності. На суд покладено вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Виходячи з цього, цивільні справи в судовому засіданні розглядаються публічно в межах, необхідних для з'ясування обставин, встановлення об'єктивної істини, дійсних взаємовідносин сторін, їх прав та обов'язків.

3.2 Судове засідання

Судове засідання проводиться в приміщенні суду, а у найбільш актуальних справах та справах, що мають широкий громадський інтерес, - безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях.

Згідно зі ст. 158 нового ЦПК України судове засідання може проводитися лише в спеціальному обладнаному для цього приміщенні суду - в залі засідань.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.

У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.

Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами "Ваша честь".

Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.

Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Loading...

 
 

Цікаве