WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Елементи позову тісно пов'язані між собою. Підставу позову повинен довести позивач для того, щоб надати суду всі матеріали, необхідні для його захисту. Предмет позову -правова вимога, яку суд повинен розглянути і винести законне та обґрунтоване рішення. Від предмета позову залежить форма (зміст) захисту.

2.2 Право на позов

Поняття права на позов - одне із дискусійних і складних у теорії цивільного процесу. Позиція ряду авторів (К.С. Юдельсона, H.I. Масленникової) полягає в тому, що право на позов - це поняття лише процесуального права, і розглядається як забезпечена законом можливість звернення до суду за захистом своїх цивільних прав.

Представники іншого напрямку (М.А. Гурвич, А.А. Ференц-Сороцький, М.Й. Штефан) розглядають право на позов як право, що складається з права на пред'явлення позову у процесуальному змісті і права на його задоволення у матеріально-правовому змісті. У процесуальному змісті під правом на пред'явлення позову вони розуміють право на звернення до суду за судовим захистом. У матеріальному змісті, на їх думку, позов - це право на примусове здійснення свого матеріального права (вимоги) до відповідача.

Аналіз судової практики, процесуального і матеріального законодавства показує, що в понятті права на позов повинні бути відображені його дві нерозривні сторони: матеріально-правова - вимоги позивача до відповідача (предмет позову) і процесуально-правова сторона - вимога до суду про захист права.

У цивільному процесуальному праві не може бути автономного права на судовий захист, відірваного від права на позов у матеріальному змісті. Матеріальне право не може існувати без можливості бути реалізованим у примусовому порядку. Звертаючись до суду, позивач виходить з того, що він має право на порушення процесу (а саме, право на пред'явлення позову), і правом на задоволення матеріально-правової вимоги до відповідача (а саме, право на задоволення позову).

Отже, право на позов - це єдине поняття, що складається з права на пред'явлення позову і права на задоволення позову. Зазначені правомочності нерозривно зв'язані, тому що без права на пред'явлення позову не може бути права на задоволення позову, а право на пред'явлення позову є способом реалізації права на позов. Однак право на пред'явлення позову не може бути для позивача засобом захисту порушеного чи оспорюваного права, якщо в ньому відсутнє право на задоволення позову.

Право на пред'явлення позову і право на задоволення позову відносно самостійні, але не автономні. У позивача може бути право на пред'явлення позову, але відсутнє право на задоволення позову (недоведеність фактів, які є підставою правової вимоги позивача до відповідача). Позивач може бути володарем права на задоволення позову, але при цьому не мати права на пред'явлення позову (при відсутності ряду передумов - ст.136 ЦПК і порушення визначеного порядку).

Право на пред'явлення позову слід розуміти як право на порушення процесу, право на задоволення позову - як право на позитивний результат процесу.

Право на позов - це право на звернення до суду у визначеному процесуальному порядку за захистом порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу.

2.3 Порядок пред'явлення позову

Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.

Позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

- найменування суду, до якого подається заява;

- ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

- зміст позовних вимог;

- ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

- перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

- позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

- заяву подано недієздатною особою;

- заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

- справа не підсудна цьому суду;

- подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

- заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

- є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

- у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

- є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

- після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

Loading...

 
 

Цікаве