WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Судовий розгляд цивільних справ - Курсова робота

Курсова робота

Судовий розгляд цивільних справ

Вступ

Значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій в цій частині розвитку цивільного судочинства. Шляхом розгляду цивільних справ здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинства — захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави. Розглядаючи цивільні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об'єктивне вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством.

Точне і неухильне додержання і застосування норм матеріального і процесуального законодавства при розгляді і вирішенні цивільних справ є гарантією їх правильного, справедливого і швидкого вирішення з метою захисту і охорони суспільного порядку.

Перехід України до ринкових відносин, демократизація суспільства висунула на перший план права та інтереси громадян. Демократичне суспільство характеризується широким спектром особистих та майнових прав і свобод. Але чого варті права та свободи без закріплення їх у вищому державному правовому акті - Конституції, без їх правового забезпечення, а також забезпечення їх дотримання і захисту від порушення.

В Україні на сучасному етапі її розвитку проходить вдосконалення правової бази, якою закріплено правове становище громадян і організацій і встановлені гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених Конституцією та іншими законами України. Конституційні норми, в яких закріплені ці права і інтереси, виступають основою для деталізації їх в галузевому законодавстві, регулювання всіх аспектів їх дії і для визначення юридичних гарантій реалізації, а також для встановлення процесуального порядку захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових (цивільних) прав, охоронюваних законом інтересів і свобод, в тому числі також засобами цивільного процесуального права.

2. Характеристика складових частин судового засідання

Обсяг і межі розгляду цивільних справ встановлені на принципах диспозитивності, змагальності, публічності. Докази подають сторони ти інші особи, але остаточний висновок належить судові. Суд може витребувати додаткові докази на будь-якій стадії. На засадах диспозитивності і змагальності сторони дуже активно приймають участь в процесі розгляду цивільної справи, і цивільна справа розглядається в межах, необхідних для з'ясування істотних обставин по справі, встановлення їх об'єктивної сторони, дійсних взаємовідносин сторін, їх прав і обов'язків. Розгляд справи провадиться шляхом послідовно вчинюваних судом і учасниками процесу процесуальних дій. Такі дії складають певні частині. Кожна з цих частин має своє завдання і зміст. Таких частин 4:

1) підготовка;

2) розгляд справи по суті;

3) судові дебати;

4) постановлення і оголошення рішення.

Перша частина має підготовчий характер (ст.165-177 ЦПК). Головуючий, тобто суддя відкриває розгляд справи, оголошує, яка справа розглядається, встановлює, хто є позивач і відповідач і пропонує їм зайняти відведені для них місця. Секретар судового засідання доповідає, хто із сторін з'явився, чи вручені повідомлення. Головуючий зобов'язаний роз'яснити права та обов'язки перекладачу, експертам. Головуючий видаляє свідків з залу судового засідання, оголошує склад суду і роз'яснює сторонам право на відвід суду, секретаря, прокурора, роз'яснює порядок і підстави розгляду клопотання про відвід (ст.18, 19, 21, 22 ЦПК). Якщо суддя розглядає справу одноособово, питання про відвід вирішується за 3 дні до початку розгляду справи головою районного (міського) суду. Колегіально – вирішується в нарадчій кімнаті, виноситься ухвала. Головуючий повинен зачитати чи є в учасників процесу клопотання в зв'язку з розглядом справи. Якщо такі клопотання подаються, то суд обов'язково опитує всіх учасників процесу. Друга частина судового розгляду – з'ясування фактичних обставин справи. Правила про фактичний розгляд регулюються ст.178-195 ЦПК. Суддя доповідає, яка справа слухається (предмет, підстави спору), предмет вимог, розмір, обґрунтування та таке інше., тобто заява в повному обсязі. Далі – заперечення відповідача, обґрунтування, докази. Після доповіді головуючого від з'ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги, роз'яснює сторонам закінчення справи мировою угодою, пропонує закінчити справу мировою угодою. Суд заслуховує пояснення позивача, третьої особи з боку позивача і його представника, відповідача, третю особу, представника, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Якщо в матеріалах справи є письмові пояснення сторін та інших осіб, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст.33 ЦПК), суддя оголошує їх зміст обов'язково. Далі встановлюється, яким буде порядок допиту свідків, експертів, пред'явлення інших доказів. При допиті свідків суд встановлює особу, вік, чим займається, з'ясовує відношення до даної справи, які стосунки із сторонами по справі має свідок, попереджають свідка про кримінальну відповідальність. Свідку пропонують розповісти про обставини, які йому відомі по даній справі, потім ставлять запитання. Першою допитує та особа, яка його викликала. Якщо викликав суд – позивач. За процедурою, після допиту свідки повинні залишатися в залі судового засідання до його закінчення. Але за згодою сторін суд може дозволити свідку залишити зал судового засідання. Суд оголошує показання свідків, показання яких подані в письмовій формі, одержаних шляхом виконання судових доручень (ст.33 ЦПК). Письмові докази (ст.1860187 ЦПК). Протягом їх огляду одержані шляхом виконання судових доручень, протоколами огляду письмових доказів на місці оголошуються в судовому засіданні і пред'являються сторонам для ознайомлення. Дослідження речових доказів – ст.188 ЦПК. Ці речі повинні бути оглянуті судом і учасниками процесу і дати свої пояснення за результатами огляду. Якщо ж речові докази оглядались шляхом виконання судових доручень – оголошується протоколами огляду речових доказів. Якщо призначалася експертиза, то висновки по експертизі є предметом судового дослідження. Висновок експерту оголошується, а потім експерт для роз'яснення і доповнення дає усні пояснення. Особи, що беруть участь у розгляді справи, мають право ставити запитання експерту для уточнення і пояснення питань (висновків) експертизи (ст.190 ЦПК). Суд вислуховує висновки представників громадськості, органів державного управління (ст.121, 191, 161 ЦПК), якщо вони брали участь у розгляді справи. Головуючий надає сторонам та іншим особам, що брали участь у справах, можливість надати додаткові пояснення. Наступна частина: суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин по справі і перевірці доказів. Третя частина судового засідання: судові дебати. Вона складається з промов сторін та інших осіб, що брали участь у розгляді справи, в яких висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи, як всього фактичного матеріалу так і тих доказів, що були дослідженні в судовому засіданні. Висловлюються пропозиції щодо задоволення чи незадоволення судових вимог. Ст.194 ЦПК – порядок судових дебатів. За її правилами першому надається слово позивачеві та його представникові, далі відповідачу, його представникові, далі треті особи, в залежності від того, на якій стороні вони брали участь у справі. Прокурор або представники органів державного управління, що притягаються для дачі висновків, виступають в судових дебатах першими (якщо вони виступають із захистом прав позивача чи відповідача). Якщо сторони самі порушили правовідносини по справі, то прокурор чи представник органу державного управління виступають після них. Прокурор виступає першим незалежно від того, чи він порушив справу чи ні.

3. Відкриття судового засідання

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися. Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх. Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний в судовому засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка. Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються його особи.

Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у частині першій статті 27 Кримінально-Процесуального Кодексу, - копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка.

Loading...

 
 

Цікаве