WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Реформування кримінального процесу - Курсова робота

Реформування кримінального процесу - Курсова робота

36

лише після багатомісячної тяганини.

Тривалий час точилися дискусії навколо питання, чи допустимий у кримінальних справах перегляд судових рішень, які набрали законної сили і є обов'язковими до виконання. Переміг здоровий глузд. Законом України від 21 червня 2001 р. "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" в цій дискусії поставлено крапку. Держава визнала, що такий перегляд зазначених судових рішень необхідний, оскільки він є додатковою надзвичайно важливою гарантією забезпечення законності і справедливості в суспільстві. Цим законом замість перегляду судових рішень у порядку судового нагляду з притаманними йому рисами адміністративно-командної системи (протести відповідних вищих посадових осіб прокуратури і суду) передбачений дещо інший суто судовий порядок: судові рішення, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті у касаційному і виключному порядку.

З підстав, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 4004 старого КПК, в порядку виключного провадження можуть бути переглянуті: судові рішення, постановлені Верховним Судом України в касаційному порядку; судові рішення, постановлені апеляційним судом як судом першої інстанції, які не були предметом розгляду касаційної інстанції і набрали законної сили; вироки та постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, які не були предметом розгляду касаційної інстанції і набрали законної сили; вироки та постанови місцевих судів, які були предметом розгляду апеляційної інстанції і залишені без зміни чи змінені, якщо вони не були предметом розгляду касаційної інстанції; вироки та постанови місцевих судів, які не були предметом розгляду апеляційного суду, набрали законної сили і не були предметом розгляду касаційного суду за пропуском строку на оскарження чи внесення подання; передбачені законом судові рішення апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, і не можуть бути предметом

37

касаційного розгляду; передбачені законом судові рішення місцевих судів, які не можуть бути предметом касаційного розгляду.

Якщо не брати до уваги організаційне забезпечення діяльності судів, яке здійснюється в непроцесуальній формі (узагальнення судової практики, публікування оглядів та конкретних судових рішень, роз'яснень законодавства, які даються в постановах Пленуму Верховного Суду), то нагляд за судовою діяльністю судів України в процесуальній формі здійснювався лише шляхом прийняття судових рішень у конкретних кримінальних справах* Але ці рішення не можуть прийматися за ініціативою Верховного Суду, і тому такий нагляд надзвичайно вузький та неефективний, він призводить до того, що одна й та ж норма закону може по-різному застосовуватись у різних судах, оскільки спрямувати судову практику в одному напрямі, якщо про це не клопочуться визначені законом учасники процесу Верховний Суд не може. Наприклад, у ході узагальнення судової практики відповідної категорії кримінальних справ виявлено численні факти засудження людей при відсутності в їх діяннях складу злочину (через неправильне тлумачення закону). Оскільки учасники процесу не подають відповідних клопотань, незаконні вироки будуть виконуватись, бо Верховний Суд сам, за своєю ініціативою не може виправити ці судові помилки. З урахуванням того, що постанови Пленуму Верховного Суду України по роз'ясненню законодавства не є обов'язковими для судів, а процесуальної форми реагування Верховним Судом на зазначені явища не існує, в державі буде поступово встановлюватися законність "західна" і "східна" або "північна" та "південна".

Тим більше це відбуватиметься у зв'язку з тим, то Верховному Суду в касаційному порядку і порядку виключного провадження дано право виправляти помилки не з усіх підстав, передбачених ет, 367 старого КПК. Неможливість у касаційному та виключному порядку скасувати судове рішення місцевих судів, постановлене при однобічному й

38

неповному дізнанні, досудовому І судовому слідстві, призведе до спрощень у розслідуванні та судовому розгляді справ як у судах першої інстанції, так і в апеляційних судах, і як наслідок - до масового порушення законності, що е надзвичайно небезпечним.

Не виключено, що практика застосування законодавства поставить також інші проблеми. Над цими проблемами слід замислюватися як законодавцям, так і всім іншим, кому не байдужі доля України, законність та правопорядок у державі.

39

висновки

Отже, якщо підводити підсумки проведених досліджень щодо реформування кримінально-процесуального законодавства, то можна зазначити наступне.

До здобутків нового КІШ віднести розширення кола злочинців, переслідування яких здійснюється у приватно публічному порядку, та введення обов'язкового дізнання у цих справах, а також визначення обов'язку кримінального переслідування від інших держав у справах, як публічного так і приватного публічного обвинувачення.

Прогресивними є і наміри авторів нового КГЖ вдосконалити скорочену процедуру досудового провадження щодо злочинів невеликої і середньої тяжкості, у тих випадках, коли обставини справи не вимагають здійснення досудового слідства у повному обсязі.

Основними упорядниками КПК (нового) є: Василь Тимофійович Маляренко, який є Головою Верховного Суду України, кандидатом юридичних наук та членом-кореспондентом Академії правових наук України, він є заслуженим юристом України та Євген Георгійович Коваленко, кандидат юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ в Україні.

Слід зауважити, що Маляренко актор великої кількості (понад 150) наукових праць, серед яких: "Вдосконалення кримінально-процесуального судочинства" (2003 р.). За його редакцією також видано науково-практичний коментар КПК та коментар до ЗУ "Про судоустрій" та ін.

Завдяки фахівцям високого рівня, ми зможемо вдосконалювати наше законодавство з високої точки зору. Необхідно реформувати кожен інститут правової бази нашої країни, уникати прогалин та колізій, не тільки в кримінально-процесуальному судочинстві, айв інших галузях права.

40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України,, К, 1996 р.

  2. Закон України про " Міліцію " від 20 грудня 1990 року

  3. Закон украіни про Прокуратуру від 5 листопада 1991 року.

  4. Закон Украіни про службу Безпеки Украіни - 1991 рік

  5. Закон Украіни про Адвокатуру - 1992 рік.

  6. Кримінально-процесуальний кодекс України, К: 2005

  7. ЗУ "Про судоустрій", К: 1997

  8. ЗУ "Про внесення змін до КПК України" від 21.06.2001 № 2533-ІП

  9. Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексуУкраїни - К: А.СК., 2004 - 1056 с. (НПА та коментарі)

  1. Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи тасудово-слідча практика: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005 - 496 с.

  2. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практич. Конференцій 18-19 квітня 2002 р. м. Харків / Ред.кол.: Сташис В.В.та ін. - К.; X.: Юрінком Інтер, 2002- 288 с.

  3. Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Стан та перспективирозвитку. К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004, - 600 с.

  4. Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., МаляренкоВХ - К.: Юрінком Інтер, 2004 - 688 с.

  5. Кримінальне судочинство в Україні: законодавство та практиказастосування: Навч.посібник. / Харків; Консул, 2001 - 712 с.

  6. Науковий коментар Кримінальне кодексу України. / Проф. Коржанський

V/

М.И. - К.: Атіка, Академія, Ельга - Н, 2001, - 656 с.

  1. Право України № 9 2003 / Кримінально-процесуальне законодавствоУкраїни: питання становлення та розвитку, В. Маляренко

  2. Вісник прокуратури України № 5 (23) травень 2003 Реформуваннясудового слідства В. Поліщук

41

18. Вісник прокуратури України № 1 (31) січень 2004 Проблеми Реформуваннясудового та досудового слідства Л. Ільковець

  1. Вісник прокуратури № 3 (21) березень 2003 Нагляд за додержанням ізастосуванням законів - реформування Б. Ринажевський

  2. О.Р. Михайленко " Складання процесуальних актів у кримінальнихсправах" -1997 рік.

42

Loading...

 
 

Цікаве