WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Реформування кримінального процесу - Курсова робота

Реформування кримінального процесу - Курсова робота

Необхідно підкреслити, що у США кримінальне й кримінально-процесуальне право федерації і штатів - автономні системи, вони не доповнюють одне одного, а існують паралельно.

Крім законів, а також виданих федеральними виконавчимиорганами підзаконних актів кримінально-процесуальне право

США включає, в себе й інші нормативні акти, які видаються самими судами. Федеральними законами в 1933 і 1940 рр. Верховному Суду США надано право самому в міру необхідності встановлювати правила, які регулюють практику, процес кримінального переслідування і захист у кримінальних справах. Як зазначено в Законі від 29 червня 1940 р., після набрання цими правилами чинності всі інші норми права, які суперечать їм, не повинні мати сили й застосовуватися. Це означає, що їм надається сила закону. Встановлювати правила судової процедури мають право й деякі суди штатів. Існують також видані Верховним Судом США Правила провадження у Верховному Суді

10

США, Правила розгляду справ уповноваженими при федеральних районних судах та ін.

У ряді штатів, крім писаного права, діють і норми загального права. Поширеним джерелом кримінально-процесуального права в США є судові прецеденти, тобто рішення Верховного Суду США і вищих судових інстанцій штатів в окремих кримінальних справах. Як і в Англії, численність і різноманітність джерел кримінально-процесуального права в США зумовлюють його заплутаність, складність і тим самим підвищують роль адвоката у кримінальному процесі США, без якого і потерпілий і обвинувачений безпорадні.

В американському кримінальному процесі у зв'язку з тим, що на обвинувачення не покладено обов'язок всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення не лише обвинувальних, а й виправдувальних обставин, захисникам доводиться проводити власне розслідування з метою збирання доказів, які виправдовують обвинуваченого або пом'якшують його вину.

Франція

Кримінально-процесуальне право Франції являє собою форму змішаного чи континентального процесу, який прийшов на зміну інквізиційному процесу феодальної абсолютистської держави. Для цієї форми кримінального процесу характерні такі чинники: наявність самостійної стадії попереднього розслідування, чітке розмежування розслідування і стадії судового розгляду кримінальної справи по суті, причому на відміну від попереднього розслідування судовий розгляд заснований на принципах гласності, усності, безпосередності й змагальності у веденні процесу. Змішаний кримінальний процес Франції слугував зразком для

11

інших держав континентальної Європи. Законодавче вираження він одержав у Кримінально-процесуальному кодексі Франції 1808 р., який діяв 150 років з деякими змінами й доповненнями.

У 1959 р. набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс Франції. Він вирізняється високим рівнем законодавчої техніки, якістю і детальністю. Весь кодекс складається із п'яти частин, кожна з яких має власну нумерацію статей (всього їх понад 800).

Перша частина складається із п'яти книг: книга 1 "Про провадження з публічного позову та про наслідки", книга 2 Про юрисдикції, що вирішують справи по суті", книга 3 "Про надзвичайні способи оскарження", книга 4 "Про деякі особливі види провадження" та книга 5 "Про виконавче провадження". У 2000 р. КПК доповнений преамбулою і загальними положеннями.

Друга частина, статті якої мають літеру "К" — ге^іетепі (постанова) складається із постанов уряду та декретів, затверджених Державною Радою, стосовно регламентації провадження з кримінальних справ.

Третя частина, статті якої мають літеру !Т>" сіесгеі: (декрет), складається із нормативних актів, що іменуються декретами, більша частина яких присвячена пенітенціарному режиму.

Четверта частина, статті якої мають літеру "А" аггісіе (акт виконавчої влади), складається з актів міністерств і відомств які стосуються конкретних питань, що мають кримінально-процесуальне значення.

П'ята частина, статті якої мають літеру "С" сігсиїеіге

(циркуляр, інструкція). Це загальна інструкція щодо застосування КПК, прийнята Міністерством юстиції при введенні кодексу в дію 2 березня 1959 р.

З моменту дії до КПК внесені численні зміни і доповнення.

12

Проведена 4.01.1993 р. реформа кримінально-процесуального права торкнулася близько 250 статей кодексу. Ця реформа була проведена у ліберальному дусі, особливо щодо стадії попереднього розслідування.

Англія

Кримінально-процесуальне право Англії е найстарішою процесуальною системою, її правила характеризуються деякою архаїчністю. Досі в Англії вважаються чинними багато процесуальних актів, прийнятих ще сотні років тому, наприклад, "Велика хартія вольностей" 1215 р., якою англійські юристи обґрунтовують право кожної людини бути судимою собі рівною.

Англійське кримінально-процесуальне право складається із загального, тобто неписаного, права й статутного, тобто окремих парламентських актів, які накопичувалися протягом століть. Загальне право це право, засноване на судових прецедентах. Якщо прийнято судове рішення вищих судових інстанцій, яке встановлює нове правове положення або тлумачить який-небудь закон, дає відповідь на запитання, не передбачене законом, то воно стає зразком для інших судів за подібних фактичних обставин.

Оксфордський словник визначає поняття "прецедент" як приклад або як справу, що приймається чи може бути прийнятою зразком або правилом для наступних справ чи з допомогою якого може бути підтверджений або витлумачений який-небудь аналогічний акт чи обставина. Прецедентами можуть бути рішення Апеляційного суду і Палати лордів з конкретних кримінальних справ. Від 1865 р. почалася офіційна публікація прецедентів.

У XX ст. роль статутного права в Англії значно зросла. Зокрема, були прийняті закони про обвинувальні акти, кримінальне правосуддя,

13

докази, апеляції у кримінальних справах, суди присяжних засідателів, мирових суддів, магістратські суди. Усі вони, однак, регулюють лише окремі питання кримінального процесу. В цілому кримінально-процесуальне право Англії, як й інші галузі права, некодифіковані. Формальна дія старовинних законодавчих актів, відсутність кодифікації, численність джерел англійського кримінально-процесуального права роблять його дуже громіздким, заплутаним і складним.

Були неодноразові спроби реформи кримінального й кримінально-процесуального права, створювалися комісії, але їхня робота не закінчувалася створенням кодексів. У 1978 р. була утворена Королівська комісія з питань кримінального процесу, однак її робота не принесла успіху. Панує думка, що кодифікація права суперечить традиціям англійського права та юридичного побуту.

За формою англійський кримінальний процес є обвинувальним, або змагальним, тобто таким, у якому весь рух кримінального процесу спрямовується зусиллями обвинувача. Крім того, він будується па засадах змагальності, полягає в тому, що на всіх стадіях являє собою спір, боротьбу формально рівноправних сторін - обвинувача й обвинуваченого, суд же є лише арбітром у їхньому спорі.

Формально проти обвинуваченого виступає король (королева), обвинувач же, навіть якщо він є потерпілим від злочину, здійснює кримінальне переслідування від імені корони. Основна турбота про збирання доказів, на підставі яких вирішується справа, покладається на сторони - обвинувача та обвинуваченого.

14

II. СУЧАСНЕ РЕФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1 Попереднє слідство в світлі концепції судово-правової реформи в Україні.

16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України, а незабаром Радянським Союзом розпочалось будівництво незалежної України. Однією із першочергових стала задача реформування всієї судово-правової системи України.

Судово-правова реформа в Україні розроблена в програмному документі, який називається "Концепція судової правової реформи в Україні". 28 жовтня 1992 року цей документ був схвалений Верховною Радою України. Верховна Рада доручили Кабінету Міністрів України, Комісії ВРУ з питань законодавства і законності та Верховному Суду України впродовж 1992 року підготувати і подати на розгляд Верховній Раді проекти законів про судоустрій і адвокатуру, про зміни і доповнення в Кримінально-процесуальні та інші кодекси України. Було рекомендовано продовжити інтенсивну роботу з підготовки Кримінально-процесуального й інших кодексів України.

Кризові явища посилювались надмірною перевантаженістю судів га правоохоронних органів. Протягом 1991 р. було вчинено 405 500 злочинів, що на 9,7 % більше, ніж у 1990 р.. З них розкрито всього 52,3 %. З числа розкритих справ тільки кожна друга передана на розгляд суду. Таким чином, майже 3/4 скоєних злочинів не стали предметом розгляду суду. Кожен слідчий МВС щорічно веде розслідування не менше 80 справ.

Loading...

 
 

Цікаве