WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають - Курсова робота

Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають - Курсова робота

  1. штраф у твердій сумі. Прикладом цього виду штрафу є штрафи, що їх сплачують перевізник і відправник у разі невиконання зобов'язання зо договором перевезення (ст. 920 ЦК). Їх розміри визначають транспортні статути і кодекси окремо стосовно кожного виду транспорту;

  2. штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання. Наприклад, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю стандартам чи умовам договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості;

  3. штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом. Наприклад, за пошкодження вагонів або контейнерів відправником чи одержувачем вантажу під час навантаження або розвантаження вантажів їхніми засобами ці суб'єкти сплачують залізниці штраф у розмірі п'ятикратної вартості пошкодженого майна.

Неустойка є різновидом штрафної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка застосовується, як правило, як штрафна санкція у разі прострочення виконання майнових зобов'язань (поставка, купівля_продаж, міна тощо). Розмір неустойки за прострочення виконання зобов'язань загалом не залежить від терміну прострочення виконання. Наприклад, за прострочення або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 8 відсотків вартості непоставленої у строк продукції за кожною окремою позицією номенклатури. Зазначена неустойка є штрафною, оскільки сторона, яка порушила умови договору поставки, відшкодовує іншій стороні заподіяні внаслідок цього збитки без зарахування сум неустойок.

Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язання підпадає під специфічне правове регулювання порівняно з іншими мірами відповідальності. Зокрема , на неустойку поширюються вимоги щодо скорочення строків позовної давності( ч2 ст.258 ЦК України), стосовно штрафного характеру неустойки у загально цивілістичних відносинах і у разі порушення грошового господарського зобов'язання ( ч1 ст.624 ГК України),щодо залікової неустойки у не грошових господарських зобов'язаннях ( ч1 ст.232 ГК України), стосовно можливості зменшення неустойки за рішенням суду за наявності будь-яких істотних обставин (ст..551ЦК України та ст..233 ГК України), тощо. Проте для стягнення збитків застосовуються загальні строки позовної давності (ч.1 ст.258 ЦК України).13 В літературі виділяють так звані "негативні" та "позитивні" проценти. Негативні проценти це проценти які нараховуються за неправомірне користування чужим майном ( коштами), позитивні – за правомірне користування чужим майном. Існує дискусія з приводу неустойки до якого з вищезазначених видів слід її відносити. Подцерковний О. П. пропонує навіть відокремити проценти за неправомірне користування майном від штрафних санкцій. При цьому у ст..395 ЦК Російської Федерації зустрічаються висловлювання про визнання процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання законною неустойкою.14Більшість вчених схиляється до того, що відсотки не є різновидом неустойки. Це компенсація кредитору за неправомірне користування понад встановлений строк коштами, які він має отримати від боржника.15

В теорії господарського права розрізняють такі види неустойки:

  • законна

  • нормативна

  • нормативно-договірна

  • договірна

  • судова

Законна неустойка - неустойка обов'язковість якої включення якої та її розмір передбачені безпосередньо в законі чи іншому нормативному акті.

Нормативна неустойка – підстави стягнення та її розмір сторони безпосередньо визначають в договорі .В той же час мінімальний та/або максимальний розмір неустойки визначається в законі.

Нормативно-договірна неустойка – про необхідність включення неустойки вказано у законі чи іншому нормативно-правовому акті, але її розмір та підстави стягнення зазначаються сторонами безпосередньо в договорі.

Договірна неустойка – передбачена виключно в договорі ніяких обмежень щодо неї не передбачено.

Судова неустойка – підстави стягнення і розмір визначається судом, який розглядає переддоговірний спір між сторонами.

Договірна неустойка, повинна відповідати певним умовам:

  • її розмір. межі і порядок обрахування мають бути чітко визначені сторонами

  • розмір неустойки повинен співвідноситись з розміром законної неустойки. яка забезпечує виконання однорідних чи аналогічних зобов'язань

  • обраний вид неустойки повинен найбільш ефективно стимулювати контрагента до виконання конкретного зобов'язання в натурі

  • встановлені сторонами договірні неустойки повинні забезпечувати належне виконання всіх елементів майбутнього зобов'язання і бути органічно пов'язані між собою. 16

Пеня як штрафна санкція застосовується в основному в разі прострочення виконання грошових зобов'язань суб'єктами господарської діяльності.

Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процентному

відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконано. Тобто розмір цієї санкції збільшується залежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське правопорушення.

3.4.Оперативно-господарські санкції.

Наступним видом санкцій які можуть застосовуватись до порушників господарських зобов'язань є оперативно-господарські санкції. (ст 235 ГК України) - передбачені законодавством або договором засоби оперативного впливу на правопорушника, які застосовуються за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, спрямовані на запобігання господарського правопорушення чи зменшення його шкідливих наслідків.

Метою цього виду санкцій є :

  • створення впевненості сторін у належності і своєчасності виконання зобовязання

  • забезпечення запобігання збиткам, спричиненим не виконанням зобовязання

  • припинення та запобігання повторного порушення зобовязання

  • названа санкція використовується, як засіб забезпечення виконаня зобовязання є додатковим засобом впливу на недобросовісну строну за договором і застосовується з метою спонукання контрагента до їх належного виконання зобовязання.17

Особливості оперативно-господарських санкцій:

  • сторони самостійно застосовують ці санкції без звернення до суду чи інших уповноважених органів.

  • сторони застосовують ці санкції в односторонньому порядку ( ч1 ст 235 ГК України ): а)без згоди іншої сторони зобовязання.

б)санкції застосовуються без попередження зазделегіть18

  • застосовуються лише оперативно-господарські санкції які прямо передбачені договором (ч2 ст 235 ГК України)

  • сторони можуть передбачити наявність певних обставин , які через свій надзвичайний характер є підставою для звільнення від господарської відповідальності , а також порядок винекнення цих обставин ( ч4 ст 219 ГК України)

  • дані санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта господарювання ( ч3 ст 235 ГК України).

Оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на види. До першого належать санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушено. Такі санкції можуть виражатися у вигляді односторонньої повної чи часткової відмови від виконання договору, а також у відмові від прийняття виконання та від зустрічного виконання. До них належить ( ч.1 ст.236 ГК України):

  • одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною,із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною. Ознакою цієї санкціїі, є негайне застосування їх за фактом порушення.

  • відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин , зокрема, санкції, які зупиняють виконання зобов'язань до усунення недобросовісною стороною виявлених недоліків:

  • відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунка боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо)

  • переведення несправного платника на акредитивну форму розрахунків чи на попередню оплату продукції

  • відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо.

  • встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо

  • відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання

Loading...

 
 

Цікаве