WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають - Курсова робота

Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають - Курсова робота

  • заміна невиконаного зобов'язання новим ( наприклад, обов'язок відшкодувати завдану шкоду);

  • приєднання до порушеного зобов'язання додаткового (наприклад, крім обов'язку виконати порушений договір, компенсувати втрачену вигоду);

  • позбавлення права з якого випливає порушене зобов'язання (наприклад, при судовому стягненні в дохід держави житлової будівлі, коли користувач не виконує зобов'язань по ремонту)

Таким чином, з вищевикладеного, можна зробити висновок, що цивільно-правова відповідальність суб'єктів господарювання із певними матеріальними витратами, що виступає як засіб стимулювання боржника добровільно виконувати свій обов'язок 5 Суб'єктом цього виду відповідальності є фізичні та юридичні особи. Цивільне законодавство передбачає певні санкції пов'язані з невиконанням своїх обов'язків за цивільно-правовими угодами. Це зокрема неустойка (штраф , пеня), відшкодування збитків, тощо.

Стосовно господарсько-правової відповідальності ,то вона за своєю природою дуже схоже з цивільно-правовою. Це зумовлено проблематикою навколо господарського права, як такого. Багато вчених вважають не доцільним виокремлювати господарські відносини від цивільних. Зважаючи на це важливим є відокремлення цих двох видів відповідальності. Аналізуючи цивільний та господарський кодекси України можна зробити висновок, що суб'єкт господарювання буде нести цивільно-правову відповідальність лише, якщо іншою стороною у порушеному зобов'язанні буде виступати особа яка не є суб'єктом господарювання і не є іншим учасником відносин в сфері господарювання (ст1 ГК України). Ст 2 ГК України передбачає що до учасників відносин в сфері господарювання належать :

  1. суб'єкти господарювання

  2. споживачі

  3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією

  4. громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності

В свою чергу до суб'єктів господарювання належать (Господарський кодекс україни ст 55, ч.2):

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Отже , для того щоб місце мала цивільно-правова відповідальність, щодо субєкта господарювання його контрогентом має бути фізична особа яка не зареєстрована як субєкт господарської діяльності, яка не виступає споживачем, не є засновником суб'єкта господарювання, нездійснює щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.Цивільно-правова відповідальність може випливати з договірнх відносин між субєктом підприємницької діяльності та фізичноюособою,на приклад договори підряду, надання послуг, перевезення ,тощо.

Ще однією ознакою розмежування виступає сфера діяльності, так відповідно до ст.ст.3,4 ГК України правопорушення має виникнути в сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність і не повинно підпадати під дію цивільного законодавства.

2.Поняття та специфіка господарсько-правової відповідальності

2.1 Господарсько-правове правопорушення

Як вже зазначалося той чи інший вид відповідальності настає за вчинення правопорушення, господарська відповідальність не є виключенням.

Отже, під господарським правопорушення слід розуміти протиправну дію або бездіяльність суб'єкта підприємницької діяльності, яка не відповідає вимогам права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного

суб'єкта, порушує права іншого учасника відносин або третіх осіб. Господарські правопорушення можна класифікувати за видами і систематизувати в окремі групи за певними критеріями.6

Всі господарські правопорушення можна поділити на дві групи:

договірні правопорушення та позадоговірні правопорушення.

Договірними правопорушеннями є:

-правопорушення на стадії виникнення договорів: порушення строків укладання договорів; процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні; укладання договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання до говорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства;

-порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін. Прострочення виконання зобов'язання загалом тягне за собою сплату боржником визначеної законом або договором неустойки,

штрафу, пені;

-порушення господарських зобов'язань щодо якості поставленої

продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг;

- порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів. Законами України передбачається, що у разі порушення підприємством ціни (при реалізації за договором продукції) надлишкове одержана сума підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету;

- порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин,

пов'язані з виконанням господарських договорів;

- порушення господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів: зобов'язань з планів перевезень (неподання перевізних засобів, непред'явлення вантажів до перевезення); простій транспортних засобів під навантаження і розвантаження понад встановлені терміни;

- втрата, нестача, пошкодження вантажу; прострочення доставки вантажу тощо.

До позадоговірних правопорушень належать

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції

(антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (доміну_

ючим) становищем; анти_конкурентні дії органів влади, органів місце_

вого самоврядування, органів адміністративно_господарського управ_

ління та контролю);

- порушення прав власника як поєднаних, так і не поєднаних з

позбавленням прав володіння тощо.7

2.2.Поняття та умови господарської відповідальності

Відповідальністю є застосування до правопорушника встановлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат.

Господарсько-правова відповідальність являє собою дію кредитора (потерпілого) на правопорушника безпосередньо або за допомогою господарського суду (третейського суду)8. До правопорушника застосовуються заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені тощо. Господарюючі суб'єкти як організації можуть нести лише матеріальні витрати як відповідальність (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків і т. ін.). Господарський кодекс України закріплює принцип повної матеріальної відповідальності господарюючих суб'єктів аж до банкрутства. Підприємство, яке не виконує своїх зобов'язань по розрахунках, може бути оголошено господарським судом банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином, найвищою економічною санкцією згідно іззаконодавством можна вважати оголошення господарюючого суб'єкта боржника банкрутом.

Крім того,господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

  • потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

  • сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

  • у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Однак основним принципом господарських відносин, який виник із звичаїв ділового обороту, є принципналежного виконання зобовязання відповідно до умов договору та чинного законодавства. 9

Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це, по-перше, нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин. Другою правовою підставою є господарська правосуб'єктність правопорушника (боржника) і потерпілого (кредитора). Сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності цього виду можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи незалежно від форми власності майна, організаційно-правових форм, тобто особи, які мають право звертатися до арбітражного суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Третя підстава називається юридико-фактичною. Це протиправні дії або бездіяльність особи - господарського правопорушника, що порушують права і законні інтереси потерпілої особи (кредитора) чи заважають їх реалізації.

Loading...

 
 

Цікаве