WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають - Курсова робота

Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають - Курсова робота

Курсова робота

Поняття , види відповідальності суб'єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають

Вступ

Значний обсяг правовідносин в нашому суспільстві займають відносини господарювання.

Стаття 3. Господарського кодексу України передбачає, що під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Виходячи з вищенаведеного господарська діяльність може здійснюватись,зокрема, суб'єктами господарювання.

Суб'єктами господарювання , відповідно до ст. 55 ГК України, визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До них належать:

а)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; б) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, якіздійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно дозакону як підприємці.

В процесі господарювання між суб'єктами господарювання виникає потреба вирішення спорів та протиріч які, зокрема, виникають через правопорушення когось із контрагентів. Так само, поширеними є випадки порушення суб'єктами господарювання публічного порядку здійснення господарської діяльності, який встановлюється законодавством України. Тому важливе значення має порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства та угод суб'єктами господарювання.

Поряд з господарсько-правовою відповідальністю суб'єкти господарювання можуть притягатися до інших різновидів відповідальності, зокрема, цивільно- правової. Тому важливе значення має розмежування та співвідношення господарської та цивільної відповідальності, зокрема джерел їх регулювання. Порівнюючи Цивільний та господарські кодекси можна виділити такі особливості:

По-перше,слід одразу вказати, що Цивільний кодекс України не дає системного уявлення про інститут відповідальності, він також не містить загальних засад щодо цивільно-правової відповідальності, хоча на це є пряма вказівка в п.22 ст.93 Конституції України. Питання цивільно-правової відповідальності не систематизовані в ЦК і містяться в різних його розділах і главах.

Розробники Господарського кодексу України підійшли до цього питання "дисциплінованіше". Так, ГК міститься положення про відповідальність в розділі V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання"1

По – друге, в ЦК відсутні нормативно визначені випадки застосування інститутів цивільно-правової відповідальності. Наявні загальні положення щодо захисту цивільних прав та інтересів (глава 3), відповідальності за порушення зобов'язання (глава 51), відповідальності із позадоговірних зобов'язань (глава 82), що в цілому не являють собою узгодженої системи.

Натомість Господарський кодекс врегульовує сферу застосування господарсько-правової відповідальності, розкриваючи поняття та види господарсько-правових санкцій, їх застосування тощо. Так, в п.1 ст.216 ГК вказується: "учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором".

По- третє, ЦК безспосередньо не закріплює видів (форм) відповідальності, він містить перелік способів захисту цивільних прав.

ГК також не містить видів відповідальності, але він розмежовує спосіб впливу на порушника за господарськими санкціями, якими визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

По- четверте, Господарський кодекс передбачає зовсім "незнайомі" Цивільному кодексу правила:

  • сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом;

  • Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання;

  • склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності;

  • Умови про солідарне відшкодування збитків (ст. 227 ГК).

Крім того існують інші не відповідності між цими двома кодексами.

Таким чином, наведений вище аналіз показує, що Цивільний та Господарський кодекси не узгоджуються між собою в питанні застосування інституту збитків: наявне їх різне розуміння, встановлений різний склад. Це харакретно і для інших видів відповідальності, зокрема, неустойки2

Дана курсова робота має на меті визначити поняття , види відповідальності до якої притягаються суб'єкти господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають.

1.Загальна характеристика, види відповідальності суб'єктів господарювання.

Виходячи з основ теорії права слід зазначити, що будь-яка відповідальність настає в наслідок вчинення того чи іншого правопорушення. Взагалі вирізняють такі види правопорушень (відповідно до чинного законодавства України): кримінальні, адміністративні, дисциплінарні ,цивільно-правові, господарсько-правові . За кожен вид правопорушення передбачається відповідальність.

Стосовно суб'єктів господарювання ,то вони можуть притягатися до кримінальної відповідальності ( за вчинення злочинів) лише у випадку, якщо суб'єктом господарської діяльності виступає фізична особа, такий висновок робиться на основі ст. 18 Кримінального кодексу України яка передбачає,що суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. За злочинні діяння що мали місце в процесі діяльності юридичної особи, відповідає винна фізична особа, яка вчинила таке діяння.3 Тому кримінальна справа може бути порушена проти госполдарюючого субєкту тільки якщо підозрюваним виступає фізична особа-підприємець, зареєстрована у встановленому законом порядку.

За адміністративні правопорушення , відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідальність може нести лише фізична особа, про те в інших актах передбачається відповідальність юридичної особи за правопорушення ( ЗУ " Про насіння", ЗУ " Про відповідальність підприємств, установ. організацій за порушення в сфері містобудування").

Дисциплінарна відповідальність стосуєтьсу відносин що випливають з трудового договору, тому на субєктів господарювання така відповідальність не розповсюджується.

Цивільно правова відповідальність застосоується за цивільно - правовий проступок. Цивільно правова відповідальність є санкцією за правопорушення, яка викликає для порушника негативні наслідки у вигляді обмеження суб'єктивних прав, або покладає нові чи додаткові цивільно-правових зобов'язаня4О. С. Иоффе зазначає : Обов'язок перетерпіти певні обмеження виникає в момент, коли правопорушник не відповідає , а ще має тільки повинен відповідати. Реалізація такого обмеження залежить від потерпілого який може притягнути порушника до відповідальності . До тих пір поки не буде притягнення до відповідальності , місце має лише її підстава, а не сама відповідальність. Виявляючи зміст відповідальності, треба, крім того, враховувати, що правопорушення може тягти такі санкції, які не є мірою покарання. Зокрема, примусова охорона зобов'язань реалізується в примусі до їхнього реального виконання.Оскільки відповідальність завжди представляє собою певний вид майнових або особистих обмежень ,вона повинна проявлятись в якому - небуть додатковому тягарі, тим самим викликаючи для порушника пеані негативні наслідки. Конкретними видами таких наслідків може бути :

Loading...

 
 

Цікаве