WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування - Реферат

Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування - Реферат

Реферат на тему:

Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування

План

  1. Зміст та методи фінансової діяльності Української держави.

  2. Фінансова система України та її склад.

  3. Система і правове положення державних органів, які здійснюють фінансову діяльність. Фінансова діяльність органів законодавчої влади.

  4. Фінансова діяльність органів державної виконавчої влади, їх класифікаційна характеристика. Система фінансово-кредитних органів України.

  5. Фінансова діяльність органів місцевого самоврядування в Україні.

Зміст та методи фінансової діяльності Української держави.

Однією з базисних категорій фінансово-правової науки, є категорія "фінансова діяльність держави". Саме через неї дається визначення предмету фінансового права, на її основі будуються інші фундаментальні категорії фінансово-правової науки.

Мета фінансової діяльності держави зумовлена її фінансовими потребами і вона досягається тільки через покриття всіх фінансових витрат держави. Це передбачає: по-перше, збір державою грошових коштів у свої фінансові фонди; по-друге, розподіл їх у відповідності з потребами на основі конкуренції державних пріоритетів; по-третє, безпосереднє використання зібраних грошових коштів для реалізації державних завдань. Держава і державні організації мають можливість забезпечувати себе коштами, використовуючи прерогативи публічної влади, зокрема, примус, що є їх виключним привілеєм. Крім цього, держава використовує такі фінансові інститути які, власне, покликані для того щоб забезпечувати її коштами. Йдеться, зокрема, про податки, збори, неподаткові платежі, штрафи, повернення наданих позик, прибутки від державного майна, та окремих видів діяльності, а також суми державних позик.

Проте сьогодні, в результаті відповідних трансформацій та реформ є потреба виходити за рамки поняття "державних фінансів". Мова йде про те, що сьогодні існують публічні за своєї природою, але не державні за формою власності фонди коштів органів місцевого самоврядування. Відповідно відбулися перегляд у розподілі повноважень між державою та органами місцевого самоврядування. Наступною суттєвою структурною зміною стала поява на основі нових законів України публічних за своєю природою, але недержавних за формою власності фондів коштів соціального призначення - спочатку солідарного типу, а потім і накопичувального. Ці обставини змішують нас до введення такого поняття як публічні фінанси. І власне фінансова діяльність держави зосереджується довкола публічних фінансів.

Отже, фінансова діяльність держави це правомірні дії державних органів, скеровані на мобілізацію, розподіл, перерозподіл та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують практичне виконання державою своїх функцій.

Фінансова діяльність держави є видом управлінської діяльності держави і базується на тих же принципах, але здійснюється специфічними методами у певних правових формах.

Метод фінансової діяльності - це засіб, прийом, за допомогою якого уповноважений державою орган від її імені мобілізує, розподіляє і використовує фонди коштів. Критерієм класифікації методів є як правило суб'єкт, з яким держава вступає у фінансові правовідносини та конкретні умови мобілізації та розподілу фінансових ресурсів. Тому методи фінансової діяльності прийнято поділяти на такі основні групи:

1. Метод мобілізації фондів грошових коштів. Тут провідна роль належить обов'язковому методу мобілізації, який полягає у примусовому і безвідплатному вилученні грошових коштів у їх власників на користь держави. Цей метод передбачає встановлення: а) виду платежу; б) точного його розміру; в) строку платежу; г) обов'язкової погрози за порушення встановлених правил.

Найвагоміший з цього виду платежів є податок. Крім нього, обов'язків метод мобілізації передбачає державні збори, митні, дорожні платежі, штрафи та ін. Державою встановлено також обов'язкові платежі в централізовані спеціальні фонди коштів - пенсійний, соціального страхування, чорнобильський та ряд інших.

Метод добровільної мобілізації грошових коштів включає в себе: проведення лотерей, випуск державних цінних паперів тощо.

Використовуються й інші методи наприклад державне обов'язкове страхування; штрафи тощо.

Методи розподілу грошових фондів:

Фінансування – планова, цільова і безповоротна видача грошових коштів з бюджету;

Кредитування – планова, цільова, компенсаційна видача коштів.

До інших методів можна віднести розрахунки з власниками облігацій, виплати страхових відшкодувань, соціальні виплати

Правові форми фінансової діяльності держави.

Поняття і види фінансових актів.

В правових формах фінансової діяльності держави, відображаються дії держави в цілому чи конкретних її органів по збиранню, розподілу і використанню фінансових ресурсів для державних потреб на відповідному рівні.

За характером ці форми бувають двох типів - правовими чи неправовими. Правовіформи знаходять свій прояв у - встановленні, зміні чи застосуванні норм права. Із найбільш вживаних неправових форм у фінансовій діяльності держави слід назвати такі, як: роз'яснення фінансового законодавства населенню, інструктування фінансових служб підприємств, фінансово-технічні операції - розрахунки платежів і асигнувань з бюджетів, обсягів фінансування і кредитування та інші види організаторської роботи держави у цій сфері. Спільною рисою є те, що вони не мають юридичного значення а лише створюють передумови для здійснення правових форм фінансової діяльності, в яких проявляється державно-владний характер дій органів державної влади в галузі фінансів.

Ця діяльність здійснюється у вигляді діяльності конкретних представницьких та виконавчих органів влади всіх рівнів і організаційно-правових форм, які в рамках своєї компетенції приймають фінансово-правові акти, і де знаходять своє відображення правові форми фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування.

Тобто, можна сказати, що фінансово-правові акти, у формі яких і здійснюється фінансова діяльність держави - це належним чином прийняті органами державної влади та місцевого самоврядування відповідні рішення з питань фінансової діяльності, що віднесені до їх компетенції та мають юридичні наслідки.

Форма фінансово-правового акту залежить від того, яку галузь фінансової діяльності держави покликаний регулювати цей акт, і яке його значення. Такими формами можуть виступати: Конституція України, закони України, прийняті Верховною Радою України; указ Президента України; декрет Кабінету Міністрів України; наказ, інструкція чи положення Мінфіну України; методичні вказівки, лист, телеграма і т.д. Національного банку України тощо. Цю величезну масу форм фінансово-правових актів в залежності від потреб, які стоять перед тим, хто здійснює класифікацію, групують за найрізноманітнішими критеріями.

За юридичними властивостями можна виділити два типи правових форм фінансової діяльності держави:

1) односторонні фінансово-правові акти, які за своїми юридичними властивостями поділяються на нормативні та індивідуальні. До нормативних належать акти, які регулюють групу однорідних фінансових відносин, містять загальні правила поведінки їх учасників, діють тривалий відрізок часу - тобто правові норми. Саме цим зумовлена і назва цієї групи актів - нормативні. Нормативні фінансово-правові акти встановлюють види фінансових зобов'язань (порядок обчислення встановлених платежів, типові ознаки платників, порядок витрачання державних грошових коштів, порядок здійснення фінансового контролю тощо).

Загальні правила, встановлені в нормативних актах, конкретизуються в індивідуальних фінансово-правових актах, кожен з яких перекачає який-небудь один конкретний випадок, адресований чітко визначеним учасникам фінансових відносин та веде до виникнення, зміни чи припинення конкретних фінансових правовідносин.Таким чином, індивідуальні фінансово-правові акти - це акти застосування норм права, їх прийняття та реалізація - необхідна умова практичного перетворення в життя нормативних фінансово-правових актів і виконання завдань по створенню, розподілу і використанню фінансових ресурсів держави.

(н-д за юридичною природою фінансово-правові акти діляться на: 1) закони, що приймаються Верховною Радою України, та 2) підзаконні акти.

2) реалізація державою (чи її органом), що є стороною в конкретному фінансовому правовідношенні, своїх прав та обов'язків, що випливають з цього правовідношення.

Отже, можна визначити правові форми фінансової діяльності держави як: правотворча і правозастосовча діяльність.

Доходи та видатки держави протягом року можуть можуть здійснюватись виключно в межах програмних планових асигнувань. Доходи повинні надходити у чітко визначені строки в уже заздалегідь передбачених розмірах. Таким чином фінансова діяльність це обовязково планова діяльність, що базується на фінансовому плані. Фінансово-планові акти -це акти, що приймаються в процесі фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування, які містять конкретні завдання в галузі фінансів на певний період, тобто є планами по мобілізації, розподілу і використанню фінансових ресурсів. Існування фінансово-планових актів зумовлено дією принципу планомірності в процесі утворення, розподілу і використання фінансових ресурсів у відповідності з програмами і планами економічного та соціального розвитку.

Крім бюджетів усіх рівнів, що уже відзначалось вище, до фінансово-планових актів держави відносяться: фінансові плани державних та регіональних цільових фондів; фінансово-кредитні і касові плани державних банків; фінансові плани державних страхових організацій; фінансові плани і кошториси міністерств, відомств, інших органів державного управління; фінансові плани (баланси доходів і видатків) державних підприємств і об'єднань; кошториси установ, закладів і організацій, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів. Фінансово-планові акти одержують своє юридичне оформлення в актах відповідних державних органів влади. Затверджений у чинному порядку фінансово-плановий акт регулює фінансові відносини і викликає юридичні наслідки, як і будь-який інший фінансово-правовий акт.

Loading...

 
 

Цікаве