WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові засади розподілу доходів та видатків між бюджетами різних рівнів. Правове регулювання бюджетних повноважень - Реферат

Правові засади розподілу доходів та видатків між бюджетами різних рівнів. Правове регулювання бюджетних повноважень - Реферат

Отже бюджетні повноваження – це права та обов'язки державної влади та місцевого самоврядування у галузі бюджетної діяльності, що визначаються чинним законодавством України, рішеннями місцевих рад та локальними актами.

Класифікаційна характеристика бюджетних повноважень:

  1. Залежно від виду бюджетних правовідносин, у межах яких реалізуються бюджетні повноваження їх суб'єктів:

- матеріальні

-Процесуальні.

2. За компетенцією:

  • по вертикалі – розподіл бюджетних прав між представницькими та виконавчими органами різного рівня, зокрема і розмежування компетенції органів державної влади та органів місцевого самоврядування

  • по горизонталі - розподіл бюджетних прав між представницькими та виконавчими органами одного рівня.

  1. За природою (походженням) бюджетні повноваження виділяють:

  • Неделеговані державні повноваження, виконання яких не може бути делеговане державою на будь-який рівень місцевого самоврядування. Такі повноваження реалізуються виключно центральними органами державної влади і в повному обсязі фінансуються за рахунок Державного бюджету України.

  • Делеговані державні повноваження, які включають функції держави, виконання яких може делегуватись державою органам місцевого самоврядування. Фінансування видатків, повязаних з виконанням цих повноважень, проводиться з бюджетів самоврядування але за рахунок коштів, що надійшли у місцеві бюджети у вигляді бюджетних трансфертів із Державного бюджету України або за рахунок коштів, що надійшли до місцевих бюджетів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, які закріплюються за відповідними бюджетами.

  • Власні повноваження місцевих самоврядувань, які виникають на підставі Конституції України і пов'язані виключно з реалізацією функцій місцевого самоврядування. Фінансування цих повноважень здійснюється за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних та місцевих бюджетів отриманих від місцевих податків і зборів, а також від трансфертів із державного бюджету України, які передаються органам місцевого самоврядування для виконання ними власних самоврядних повноважень

4. За сферою реалізації бюджетні права можна обєднати в три групи повноважень:

  • В галузі зведеного (консолідованого) бюджету

  • Забезпечення єдності бюджетної системи

  • Проведення єдиної бюджетної і податкової політики

  • Визначення видів видатків державного та місцевих бюджетів

  • Визначення доходних джерел бюджетної системи

  • Встановлення принципів розподілу доходів та видатків між ланками бюджетної системи України

  • Затвердження бюджетної класифікації

  • Визначення загальної системи заходів щодо збалансування бюджетів

  • Визначення основних бюджетних повноважень.

  • В галузі державного бюджету (умовно поділяють на дві групи)

  • Повноваження з формування, розподілу і використання коштів державного бюджету:

  • Визначення розміру закріплених за держбюджетом доходів;

  • Цільове скерування використання бюджетних асигнувань та визначення їх розмірів

  • Визначення бюджетного дефіциту та способів його покриття

  • Створення резервних та цільових фондів;

  • Прийняття законодавчих актів;

  • Реалізація усіх стадій бюджетного процесу;

  • Забезпечення фінансового контролю на усіх стадіях бюджетного процесу;

  • Стосовно місцевих бюджетів:

  • Визначення переліку та затвердження нормативів відрахувань від регулюючих доходів для місцевих бюджетів;

  • Визначення розміру дотацій вирівнювання, субвенцій та їх цільового призначення для місцевих бюджетів вищого рівня

  • Здійснення фінансового контролю.

  • В галузі місцевих бюджетів вищого рівня. Загалом можна сказати, що бюджетні повноваження місцевих органів влади реалізуються: щодо державного бюджету; щодо власного бюджету; щодо бюджету нижчого рівня. Зокрема це проявляється у наступних правах та обов'язках:

  • Обов'язок забезпечувати надходження на відповідних територіях від загальнодержавних податків і зборів

  • Право залишати у своїх бюджетах встановлені нормативи відрахувань від загальнодержавних надходжень;

  • Право на фінансову підтримку у формі дотацій вирівнювання або цільових субвенцій з бюджетів вищого рівня

  • Право на власний бюджет

  • Право виконувати рішення органів державної влади що призводять до додаткових витрат місцевого самоврядування тільки в межах переданих їм ресурсів;

  • Право на формування доходної частини та провадження видаткової політики

  • Право на здійснення запозичень бюджетами місцевого самоврядування

  • Право на резервний фонд

  • Право на встановлення місцевих зборів тощо.

Правове регулювання міжбюджетних трансфертів. Поняття та види.

Глава 16 БК України.

Узагальнюючим терміном, яким у зарубіжних країнах називаються фінансові ресурси, що передаються з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а також із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів одиниць нижчого адміністративного рівня і навпаки, є трансферти. Цей термін почав використовуватись в українському законодавстві з 1998 року.

Традиційно прямі бюджетні трансферти поділяються на три види: дотації, субвенції та субсидії. Доцільно дати визначення цих понять і окреслити їх відмінності.

Бюджетна дотація (лат. dotatio - подарунок, допомога) - це визначена сума грошової допомоги, яка при певних умовах перераховується з бюджету вищого рівня у бюджет нижчого рівня з метою забезпечення виконання органами місцевого самоврядування своїх функцій без обмеження сфери використання цих коштів, на безповоротній основі, і не вимагає вкладення коштів з боку отримувача. Згідно з міжнародно визнаною термінологією, це незв'язаний або безумовний трансферт.

Дотація - надання твердої суми коштів для його фінансування без визначення цільового призначеня - для збалансування. Вона надається якщо бюджет нижчого рівня не балансується за допомогою закріплених максимальних регулюючих доходів а відповідному органу місцевого самоврядування неможливо скласти мінімального бюджету.

Згідно ст. 98 Дотація вирівнюваання визначається як перевищення обсягу видатків відповідного бюджету і який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів (на формульній основі). Це цілий механізм розрахунку, зміст і мета якого полягає у визначенні реального стану кожної одиниці, з урахуванням кількості мешканців, кількості споживачів соціальних послуг; індексу податкоспроможності; прогнозного показника кошика доходів бюджету

Відповідно до ст. 100, якщо прогнозні показники місцевих бюджетів перевищують розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету, то для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що підлягають передачі до Держбюджету.

І ще одне положення. Повертаючись до п.9 ст.98 Загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій вирівнювання, є тотожним загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, що передаються до Держбюджету з місцевих бюджетів.

У Державному бюджеті передбачаються обсяг дотації вирівнювання і субвенції окремо для:

  • Бюджету АРК

  • Обласних бюджетів

  • Бюджетів міст Києва та Севастополя

  • Міст республіканського АРК

  • Міст обласного значення

  • Районних бюджетів

  • Трансферти до Держбюджету з місцевих бюджетів.

Бюджетна субвенція (лат. subvenire - надавати допомогу; субвенір - приходити на допомогу)- це грошова допомога, що надається з бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня, з метою забезпечення ними реалізації конкретних цілей і може бути обумовлена вкладенням коштів з боку отримувача. При нецільовому використанні кошти підлягають поверненню. Згідно з міжнародновизнаною термінологією, це є зв'язаний або умовний трансферт, який надається при певній участі у фінансуванні з боку отримувача. Тобто це часткова (дольова) участь вищестоящого органу влади у фінансуванні бюджету безпосередньо нижчого рівня певних заходів. В Українському законодавстві бюджетні субвенції не передбачаються.

Субвенції з Держбюджету.

  • На здійснення програм соціального захисту (ст.102 БК, див ст. 89, ч.4 п.б) – пільги ветеранам війни і праці; допомога сімям з дітьми; доодаткові виплати на покриття витрат оплати житлово-комунальних послуг; компенсаційні виплати за пільговийй проїзд окремих громадян.

  • На компенсацію втрат доходів бюджету на виконання власних повноважень внаслідок надання державою пільг. Це має супроводжуватися внесенням змін до Закону Про Держбюджет.

  • На отримання обєктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків їх діяльності. Визначається на договірних засадах між надавачем субвенції і її отримувачем – це не правильно, бо в бюджетному праві не може бути договірності. Повинно все бути визначено в законі чи ін н/а.

  • На виконання інвестиційних проектів. Передаються з Держбюджету бюджетам АРК, обласним, м. Києву та Севастополю з їх подальшим перерозподілом для бюджетів місцевого самоврядування. Надаються на засадах конкуренції і передбачають фінансову участь отримувача субвенції

Loading...

 
 

Цікаве