WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Фінансове право України як галузь національного права - Реферат

Фінансове право України як галузь національного права - Реферат

Реферат на тему:

Фінансове право України як галузь національного права

План.

  1. Поняття, предмет і метод фінансового права України як галузі права.

  2. Система фінансового права.

  3. Джерела фінансового права. Проблеми вдосконалення і систематизації фінансового права України.

  1. Поняття, предмет і метод фінансового права України як галузі права.

Визначення предмета фінансового права вимагає по-перше визначення характерних ознак і особливостей суспільних відносин, що регулюються нормами фінансового права; по-друге, умовта обставин що передбачають необхідність виділення його в самостійну галузь а також відмежування його від інших галузей. Ці питання можна розглядати через співвідношення фінансової діяльності держави, публічних фінансів і фінансового права.

Предметом фінансового права є не сама фінансова діяльність, а ті відносини, які виникають в процесі її здійснення. Ці відносини являються однією з форм економічних відносин, які вже будучи врегульовані нормами права, стають правовідносинами. Таке співвідношення породжує критерій виділення певної сукупності норм в самостійну галузь права за предметом правового регулювання.

Суспільні відносини, що складають предмет фінансового права, характеризуються рядом ознак, що виділяють їх в однорідну групу:

  1. Регулює суспільні відносини, що виникають в сфері публічних фінансів та фінансової діяльності уповноважених органів і повязані з організуючою роллю самої держави по розподілу і перерозподілу національного доходу з метою утворення необхідних фондів. Поза цією сферою фінансове право не регулює відносини. В цих відносинах завжди виявляється владно-організуюча роль держави.

  2. Обєктом фінансових відносин завжди є гроші чи грошові зобовязання, тому ці відносини є владно-майновими.

  3. У фінансових відносинах інтереси держави представляють органи наділені нею владними повноваженнями. Проте, не всі грошові відносини, в яких беруть участь органи держави з владними повноваженнями є фінансовими. (н-д внески в Ощадбанк; адмінштраф). Фінансова діяльність держави настільки багатогранна, що всередині неї виникає необхідність регулювання деяких сторін відношення іншими галузями права (цив., адмін).

Фінансове право регулює відносини що виникають при побудові бюджетної системи, розподілі доходів та видатків між її ланками, складанні, розгляді, затвердженні і виконанні бюджету та звіту про його виконання; збиранні обовязкових платежів та податків з підприємств, організацій різних форм власності та населення, фінансуванні та кредитування; державному страхуванні; бюджетних позиках; регулюванні грошової системи; розрахункових та валютних операціях.

Тобто предметом фінансового права є фінансові відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування та публічних фінансів. Вони характеризуються тим, що створюються державою, існують за участі самої держави, підтверджуючи виключну роль держави в розподілі національного доходу і в утворенні державного фонду грошових коштів, необхідних державі для виконання своїх функцій. Йдеться про ту частину фінансових відносин, яка входить до поняття державних фінансів.

Сьогодні існує чітка тенденція розглядати предмет фінансового права через категорію "публічні фінанси". Тобто предметом фінансового права є суспільні відносини, які пов'язані із задоволенням усіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів, а також здійснення контролю за цим процесом.

Публічні фонди держави:

1) Державний бюджет України, зокрема кошти спеціального фонду Державного бюджету України, серед них –Фонд України соціального захисту інвалідів, що формується та витрачається відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів";

2) державні позабюджетні фонди, а саме: Пенсійний фонд України; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, інші позабюджетні грошові фонди, кошти яких є державною власністю та які утворено відповідно до законодавства;

3) спеціальні фонди грошових коштів і резерви Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності;

4) фонди коштів державних підприємств, установ та організацій.

До публічних фондів коштів органів місцевого самоврядування в Україні відносять:

1) бюджети органів місцевого самоврядування, зокрема спеціальні бюджетні фонди цільового призначення;

2) позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування;

3) фонди грошових коштів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворено за рахунок коштів органів місцевого самоврядування;

4) фонди коштів комунальних підприємств, установ та організацій.

До публічних фондів коштів соціального призначення, які не є державною чи комунальною власністю та за рахунок яких задовольняють суспільні інтереси, визнані державою, в Україні належать: 1) публічні солідарні фонди обов'язкового соціального страхування, а саме: Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 2) публічні накопичувальні фонди обов'язкового соціального страхування, а саме: недержавні пенсійні фонди, через які здійснюється накопичення, інвестування, розподіл та використання коштів обов'язкового державного накопичувального пенсійного страхування (коштів другого рівня пенсійної системи).1

Отже фінансове право – це сукупність правових норм, що регулюють публічні фінанси.

У цих відносинах завжди виявляється владно-організуюча роль держави у розподілі і перерозподілі національного доходу, тому вони мають владно-майновий (владно-грошовий) характер. У фінансових відносинах інтереси держави представляють органи, наділені нею владними повноваженнями.

Фінансове право регулює відносини що виникають при побудові бюджетної системи, розподілі доходів та видатків між її ланками, складанні, розгляді, затвердженні і виконанні бюджету та звіту про його виконання; збиранні обов'язкових платежів та податків з підприємств, організацій різних форм власності та населення, фінансуванні та кредитування; державному страхуванні; державних позиках; регулюванні грошової системи; розрахункових та валютних операціях.

Другою ознакою (критерієм) розмежування галузей права є метод правового регулювання - специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини здійснюваний з допомогою правових норм та інших правових засобів.

Метод фінансово-правового регулювання - це сукупність засобів впливу на учасників фінансово-правових відносин, які характеризуються юридичними фактами, з якими повязуються виникнення фінансових правовідносин; правовим статусом їх субєктів та розхподілом прав і обовязків між ними; видами санкцій; порядком їх застосування.

За методом правового регулювання фінансове право, на перший погляд, співпадає з адмін.правом. Той же метод владних приписів, нерівність субєктів правовідносин, метод субординації. Фінансові правовідносини виникають тільки на основі правових актів, обсяг прав та обовязків, як і у адмін.праві чітко встановлений державою.

Проте, специфіка власне фінансових відносин, визначає необхідність застосування фінансово-правового методу. В даному випадку це метод владних приписів.

Особливості фінансово-правового регулювання:

  1. виникнення, зміна чи припинення фінансових правовідносин завжди повязана безпосередньо з законом чи іншим нормативним актом (договором ніколи);

  2. учасники фінансового права позбавлені права оперативної самостійності. Їх права та обовязки точно визначені законодавством, а санкції завжди мають каральний фінансовий характер;

  3. одним з учасників фінансового правовідношення завжди є уповноважений державою орган, як правило, фінансово-кредитний

  4. більша частина фінансово-правових приписів походить від фінансово-кредитних органів держави. Ці органи повязані з іншими лише по лінії функціональної фінансової діяльності. Немає підлеглості, як н-д в галузевому управлінні.

  5. в фінансово-правових нормах чітко закріплено вимоги держави в області фінансової діяльності. При чому ступінь імперативності майже не понижується як на рівні закону так і підзаконних актах: інструкцій, наказів, тощо.

Фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини які виникають в процесі фінансової діяльності держави з приводу мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій. Фінансове право це самостійна галузь публічного права.

Loading...

 
 

Цікаве