WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Волосна громада в період входження українських земель до великого князівства литовського - Реферат

Волосна громада в період входження українських земель до великого князівства литовського - Реферат

Для вирішення важливих питань волосного життя староста збирав волощан на віча, куда, як правило, приходили всі голови господарств, часто були присутні жінки і діти На традиційному місці у зазначений час вони обговорювали питання виплати волостю податків, частку спільних волосних коштів, розмежування земель, спірні питання і судові справи

У ХVІ ст. такі збори жителів волості дедалі частіше в документальних матеріалах називали копою Більшість справ, які розглядались у цей період на копах, була присвячена розслідуванню злочинів В окремих випадках старости скликали на копу жителів декількох волосних громад Зокрема, в документі 1594 р повідомлялося, що в Луцькому повіті на Волині "вод луг давного звычаю и права посполитого люди волостей разных купу збырали" У таких випадках старости стежили за приходом усіх волощан на копу, а перед її початком звітували зібранню, хто прийшов а хто, і з якої причини не з'явився

Повсякденні нескладні судові справи старости з допомогою "людей добрых" вирішували самостійно (межові, бортні суперечки тощо) Якщо у волості конфлікти і судові справи не були вирішені, то їх розв'язання доручалося великокнязівським представникам (ревізорам), які виїжджали у волость за даниною або за "недоимками" Так у 1500 р з цією метою у подніпровські волості на українсько-білоруське пограниччя виїхав намісник перелайський Богуш Боготвинович, а старостам і волощанам повідомляли: "Которые промеж вас дела обидные будут, кому о чем,  до него будеть и мы казали емуж о том промежи вас досмотрети и справедливость тому вчини ты" 16, с. 75, 81-86 У подібних випадках старости виступали в ролі помічників, беручи участь у суді намісника, а у приватних волостях – у доменальному суді власника

Отже, вічові зібрання і старости, крім нормотворчих, виконавчо-розпорядчих, виконували й судові функції, вони були ще й судовими органами волості, у компетенцію яких входило вирішення багатьох цивільних і кримінальних справ Вищою судовою інстанцією були в господарських волостях суд намісника (з 60-х років ХVІ ст. – повітові суди), а в приватних – суд феодала

Важливою функцією старости у волосній громаді було регулювання збирання волосних податків, які, здебільшого, накладалися на волость у цілому А вже староста з керівниками сіл і "людми добрыми" волості робили "розруб" цих податків на окремі сільські громади, а ті своєю чергою, – на господарства У разі занедбання окремих господарств волость або просила дозволу на скасування податків з них, або змушена була "розкидати" на наявних волощан цю суму 10, с. 2, 19, 48

Щоб не сплачувати за втікачів, волость була зацікавлена в збереженні постійної кількості жителів, здатних виконувати повинності, отже, об'єктивно волосна адміністрація прагнула протидіяти втікачам До цього її спонукала і великокнязівська влада, яка зобов'язувала волосних старост та керівників сільських громад, які входили до складу волості, розшукувати втікачів і повідомляти урядників про їх місцеперебування

Важливою функцією старости і волосної адміністрації було збирання коштів "на их потребу волостную" Старости та "мужи добрые" визначали кількість необхідних коштів і оголошували про їх збирання З часом, особливо в першій половині ХVІ ст., виникали конфлікти між старостами і волощанами, "иж старцы частые меты мечуть на волость, и тыл пенязи беручи, на свои потребы оборачивают" Траплялися випадки, коли волость з цього приводу скаржилася на свого старосту великому князю, який прагнув обмежити збирання загальних волостних коштів, бо їх зростання зменшувало платіжну спроможність волощан, а отже, і надходження в центральну казну Тому в ХVІ ст. великі князі прагнули і цей аспект діяльності адміністрації волосної громади поставити під контроль своїх намісників, з одного боку, і рядових волощан, – з другого

Устрій українських волосних громад був різноманітний Волость як правило, складалася з більш-менш згуртованих груп дворищ, селець, селищ Документально дворища як складові волосної громади зафіксовані на Волині, Київщині і Брацлавщині були служби (господарські комплекси), а у волостях Київщини згадувалися "потуг" і "тягл" 9, с. 31-32

Волосна громада мала чітко визначену територію, яка складалася не тільки з ділянок, відособлених зазначеними господарствами, орних земель та угідь, але охоплювала оброблені волостю землі загального користування та незаймані цілинні ділянки Цілинні ділянки могли займати лише жителі певної волості за умови виконання додаткових повинностей, за чим стежили волосні старости Важливою господарською функцією волосної громади та її адміністрації було регулювання землекористування примусових сівозмін, щоб уникнути потрави посівів під час випасу громадської худоби Старости і волощани слідкували за збереженням цілісності території громади і рішуче виступали на захист волосних земель від посягань сторонніх осіб 16, с. 100-108

Література

  1. Кульчицький ВС, Настюк МІ, Тищик БЙ Історія держави і права. – Львів: Світ, 1996

  2. Історія України / Кер. авт кол ЮЗайцев – Львів: Світ.1996

  3. Грушевський М.С. Історія України – Руси: В11т., 12 кн. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1991.

  4. Ясинський М Уставные грамоты Литовско-Русского государства – К, 1889

  5. Шабульдо ФМ Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского – К, 1987

  6. Дорошенко ДІ Нарис історії України – Львів: Світ, 1991

  7. Клепатський ПГ Очерки по истории Киевской земли – Одесса, 1912 – Т1 (Литовский период).

  8. Крикун Н Административно-территориальное устройство Правобережной Украины в ХV – ХVІІІ вв Границы воеводств в свете источников – К, 1992

  9. Гурбик АО Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябрина спілка) – К, 1998

  10. Любавский МК Областное деление и местное управление Литовко-Русского государства ко времени издания первого Литовського Статута – М, 1892

  11. Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России– К, 1916 – Вып. 2

  12. Инкин ВФ Крестьянский общинный строй в Галицком Прикарпатье (Опыт сравнительного изучения поземельных союзов): Автореф дис. д-ра истор. наук. – Львов, 1978

  13. Летопись по Ипатському списку – СПб, 1871

  14. Акты Литовско-Русского государства, изданные МВ Довнар-Запольским – М, 1899

  15. Архив Юго-Западной России, издаваемой временной комиссией для розбора древних актов – К,1859 – Т1 – ЧVІ

  16. Довнар-Запольський МВ Очерки по организации западно-русского крестьянства в ХVІ в – К, 1905

  17. История крестьянства СССР – М, 1990 – Т2

  18. Линниченко ИА Черты из истории сословий Юго-Западной (Галицкой) Руси в ХІV–ХV вв – М, 1894

  19. Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией – СПб 1915 – Т27

  20. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и издаваемые Археографической комиссией – СПб 1846 – Т1

  21. Археографической сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси Вильно, 1867 – Т1

Loading...

 
 

Цікаве